Часи міжусобиць і скрути

Мета:

• розкрити причини й прояви ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар;
• з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними;
i>дати характеристику Володимирові Мономаху як авторитетному князю, який „тримав руські землі воєдино";
• розвивати вміння орієнтуватись в історичних подіях, логічно мислити, працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати повагу до захисників рідної землі.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: підручник В. Мисана, оповідання 9; карта Київської Русі ХІ-ХІІІ ст.; портрет В.Мономаха; електронний атлас.

Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, данина, Золота Орда.

Основні дати:

1068 р. - битва на р. Алті;
1097 р. - Любецький з'їзд;
1111 р. - розгром половецьких орд;
1113 р. - початок правління Володимира Мономаха;
1223 р. - поразка русько-половецьких військ на річці Калці;
1237 р. - похід хана Батия на Русь;
1204 р. - оборона Києва.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему: „Часи міжусобиць і скрути". Відкрили зошити і записали дату, тему сьогоднішнього уроку. Чому занепала Київська держава? Якою небезпекою для руських земель стали князівські міжусобиці. Яким лихом для руських земель була монголо-татарська навала? Познайомимось із правлінням Володимира Мономаха, авторитетного князя, який „тримав руські землі воєдино!"

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Але, перед тим, як говорити про часи міжусобиць і скрути, давайте згадаємо про час розквіту Київської Русі, а саме період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

На хвилинку заплющіть очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця Х-першої половини ХІ століть. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ обох князів. Одна група літописців повинна назвати факти, пов'язані з діяльністю князя Володимира Великого у справі зміцнення державності, а друга - Ярослава Мудрого.

Метод „Естафета ідей"

Перший ряд - ви будите літописцями князя В. Великого.

Другий ряд - наші кур'єри.

Третій ряд - літописці доби Ярослав Мудрого.

Ваша задача: із представленого переліку корисних справ ви провинні вибрати ті, що характеризують князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Вибираєте тільки один факт і передаєте кур'єрові. У вас всі ідеї однакові, а кур'єри повинні доставати ідеї до назначеного пункту і побудувати „Вежу Володимира Великого" і „Ярославову вежу".

Приступаючи до роботи, пам'ятайте, що переможе та група літописців, яка прально і швидше зробить перелік корисних справ В. Великого та Я. Мудрого.

Поспішають кур'єри до стольного града Києва, щоб побудувати вежу корисних справ В. Великого та Я. Мудрого, щоб примножити славу Київської Русі.

Молодці. Майже одночасно справились з завданням. Сильними виявились обидві команди.

Учитель. Поглянемо на ці вежі, скільки корисних справ налічується завдяки їм київська Русь досягла розквіту, слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на заході. Народ шанобливо став називати князів одного - Великим, іншого - Мудрим. Їхні імена шановані й нині.

Міць держави повинні були примножувати діти великих князів.

ІІІ. Мотивація діяльності учнів

Учитель. Послухайте ще раз знайоме, останнє звернення до своїх синів помираючого князя Ярослава Мудрого.

Зачитує учень:

„Ссе я одхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майже межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо є будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно".

Учитель. Чи послухались нащадки князя?

Учень. Не прислухалися сини до мудрих слів свого батька Ярослава. Після його смерті кожен із них забажав бачити себе князем київським.

Учитель. Уже через 25 років після смерті Я. Мудрого між його синами спалахнула за владу - звідси і виникло поняття „князівські усобиці".

Робота над поняттям. На дошці записані поняття.

Учитель. Щоб встановити зв'язок між цим фактом і темою нашого уроку спробуємо створити історичний ланцюжок.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками

Завдання

Наведені нижче історичні події розташуйте у логічній послідовності, а їх номери - відповідно до даного ланцюжка. І ми дізнаємося про те, до яких наслідків ужитті Київської Русі призвела війна між синами Ярослава.

1. Війна між синами та онуками Я. Мудрого за владу і землю.
2. Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву.
3. Посилення нападів половців.
4. Послаблення військової могутності Київської Русі.
5. Смерть Я. Мудрого.
6. Занепад Київської Русі.

Учитель. Звірте ваші відповіді із зразком на дошці. Отже, що ж стало причиною занепаду Київської Русі?

Учні. Боротьба між князями за владу. Спустошливі набіги половців.

Учитель. Ці причини змушували задуматися князів над подальшою долею Київської державності. Яке найважливіше завдання стояло перед ними?

Учні. Припинити міжусобні війни. Встановити необхідний мир, злагода потрібна була для боротьби проти спільного ворога - половців.

Робота над поняттям.

2. Пошуки шляхів подолання усобиць

Аналіз історичної події: Любецький з'їзд.

Учитель. Зараз ми станемо свідками однієї історичної події. Діти нам представлять творчий проект. Слово надається історіографам. Будь ласка!

Історіограф. Історична довідка: дата події - 1097 р.

Карта - Місце події - місто Любеч біля Києва.

Причини:

• спустошливі набіги половців;
• необхідність залагодження суперечок між князями.

Учасники - 6 руських князів (Святополк Київський Володимир Мономах, Олег, Давид Святославович, Василько Ростиславович, Давид Ігорович).

Зібрали вони в Любечі на раду для влаштування миру і сказали один одному.

Рольова гра:

• Для чого губимо руську землю, самі проти себе уособиці діючи?
• Половці землю нашу розносять і радіють, що між нами війна точиться.
• Сьогодні ми зібралися в Любечі для вирішення важливих питань.
• Життя немає від тих кочівників, руйнують наші міста, забирають у полон наших матерів та сестер.
• В 1060 р. при битві на річці Альті не змогли їх подолати.
• У кого будуть які пропозиції?
• Я хочу, щоб кожен мав право на вотчину (батьківські землі).
• Я пропоную: припинити ворожнечу між собою. Негоже, щоб брат ішов на брата.
• Відтепер з'єднаймося в одне серце, щоб боронити рідну землю.
• Так і зробимо! Засвідчимо свої рішення підписами.

Учитель. Дякую учасникам проекту.

Учасники з'їзду вирішили не нападати один на одного, припинити чвари і розпочати спільну боротьбу проти половців.

Однак рішення з'їзду виконували не всі. Єдине, в чому князі досягли єдності, - у боротьбі проти половців.

Об'єднані київські дружини в 1111 р. ущент розбили половецькі орди - (знову звертаємося до історичного словничка) військо.

Руська земля на деякий час дістала спокій. Цей період припадає на час правління Володимира Мономаха (113-1125).

3. Володимир Мономах

Про правління Володимира Мономаха прочитаємо в підручнику параграфа 9, на с. 56. Починаєте читати від абзацу „В. Мономах..." і закінчуєте першим абзацом на с. 57.

Завдання

Наскільки ви зрозуміли зміст прочитаного, я зараз дізнаюся. Перед вами історична мозаїка. Необхідно заповнити її пропуски.

Володимир Мономах (1113-1125)

Припинив між князями ...

У ... р. посів престол у Києві

Написав літературний твір ...

Підтримував зв'язки з державами ...

Здійснив низку походів проти ...

Примусив князів визнати владу ...

Учитель. На сьогодні підготувала повідомлення ___, звідки походить прізвище Мономах.

Текст-цікавинка

Він був сином Всеволода Ярославовича і дочки візантійського імператора Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир був прозваний Мономахом. З іменем князя пов'язують „Шапку Мономаха", немовби отриману ним від візантійського імператора, якою неначе коронували в Московії всіх царів ще від Івана Грозного. Насправді ця своєрідна корона виготовлена в XIII-XIV ст. і не могла належати князю Київської Русі Володимиру.

Учитель. Володимир Мономах залишив у спадок літературний твір „Повчання дітям". Ось деякі настанови, які заповідав Великий княж своїм дітям майже тисячу років тому. Послухаємо їх.

Учень зачитує свиток.

„Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів,
У домі своїм не лінуйтесь, а за всім дивіться...
Щоб не посміялися ті, які приходять до вас,
Ні з дому вашого, ні з обіду вашого.
Лжі бережіться, і п'янства, бо в цьому душа
Погибає і тіло. Недужого одвідайте, за
Мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо.
І чоловіка не минуть, не привітавши, добре
слово йому подайте".

Учитель. Діти, давайте подумаємо, які поради Володимира Мономаха ми можемо взяти для себе, в наше життя?

Учні відповідають.

Учитель. Але найголовніший заповіт Мономаха своїм нащадкам - бути єдиними, боронити разом свою землю.

Учитель. Які співзвучні заклики київських князів із сьогоденням. Ми живемо в незалежній державі. Тоді країна буде сильною, як буде єдина. Та нажаль, в наші дні деякі політики не можуть порозумітися, об'єднати свої сили для процвітання України. До єднання політичних сил закликає наш Президент В. Ющенко в Універсалі національної єдності.

Учитель. Це сьогодні...

А ми з вами повертаємося до історичних подій Київської Русі. Закликав до єднання В. Мономах. Однак, Мономахове слово не було почуте усіма, й через деякий час міжкнязівські уособиці спалахнулим з новою силою. Київська держава розпалася на 1,5 десятка земель - князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.

Київська Русь

Новгородська, Псковська землі

Володимиро-Суздальська, Рязанська

Київська, Чернігівська, Сіверська землі

Галицька і Волинська землі

Цей період в історії називаються періодом роздробленості.

Робота над поняттям.

4. Назва монголо-татар

Учитель. Великим лихом для послаблених князівськими уособицями руських земель стала назва монголо-татар, що рушили з глибини Азії на завоювання нових земель, підкорили собі багато народів, дійшли до половецьких степів.

Історичний словничок. Робота над поняттям.

Монголо-татари - войовничі азіатські племена.

Перша зустріч між русичами та монголо-татарами на чолі з їхнім правителем - відбулася на річці Калці біля Азовського моря в 1223 році. Для русько-половецького війська вона закінчилася поразкою.

Проплило сімнадцять років -
І татари знов прийшли,
Знову їх заржали коні.
І верблюди заревли.

Новий похід на Русь розпочався в 1237 році, очолив його онук Чингізхана - хан Батий.

Робота з електронним атласом

Завдання

Давайте простежимо за атласом шлях монгольських завойовників, позначимо землі Південно-Західної Русі, підкорені ними, занотуємо в зошити.

Наприклад, 1237 р. під владою монголо-татар опинились міста Рязань, Володимир - на Клязьмі, Ростов та інші.

У 1239 р. завойовники рушили на князівська Південно-Західної Русі (березень - Переяславль, жовтень - Чернігів).

У 1240 р. - Київська земля.

У 1241 р. - Галицько-Волинська.

А за ними похід на Західну Європу.

Перша група - у 1249 р.

Друга група - у 1240 р.

Третя група - у 1241 р.

Учитель. Ми бачимо, що всі землі Південно-Західної Русі, а це нинішня територія України, були підкорені монголо-татарами. Героїчною сторінкою вписано в історію боротьбу киян за своє місто.

5. Оборона Києва

Учитель. Це сталося восени 1240 р. (включаємо комп'ютерну картину).

Ось як описує ці події літописець.

„І обступила Київ сила татарська. І був город облозі великій. І не можна було жодному вийти з міста. І не можна було чути один одного у місті від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від іржання табунів коней, від крику і зойку безлічі людей. Безперестанку стінобитні машини і вдень, і вночі били в стіни. Городяни мужньо боролись, і лилася кров, як вода, і послав Батий послів до киян зі словами: „Якщо підкоритесь мені, помилую вас, якщо чинитимете опір, загинете лютою смертю". Та городяни не прослухали його. Батий, розгнівавшись, наказати брати місто приступом. Тяжко поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних полягло, і були переможені кияни. І вдерлися татари до міста. Останні сховались за стінами церкви Святої Богородиці. І від ваги повалилися стіни церковні, і взяли та татари місто... А воєводу Дмитра підвели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його, зваживши на його мужність...

Після дев'ятиденного штурму київ був підданий страшенному, небаченому розоренню. Живі заздрили мертвим".

Учитель. Ранили Русь у саме серце, Київ пав, почалися довгі роки монголо-татарського яра (неволя, іго). Більше ніж на 120 років Русь знаходилась під владою монголо-татар.

Залежні території її увійшли до складу нової імперії - Золотої Орди, столиця - сарай - Бату (місто Батия).

Словничок.

Імперія - держава. Утворена внаслідок завоювань.

Руські землі сплачували монголам данину зерном, худобою, грошима. Це було велике лихо для землі Київської, свідками якого ви сьогодні були на уроці.

Закріплення

Протягом уроку ми працювали над головною проблемою (скрутні часи Київської Русі. Використаємо методичну стратегію „Гронування", узагальнімо наші знання. Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте „Часи міжусобиць і скрути".

У вигляді грони ми відтворили пов'язаний матеріал, який опрацювали на сьогоднішньому уроці.

Підсумок

Учитель. Сьогодні ви дізналися про те, як занепадала велична Київська держава.

Що з великої держави
Стали князівства малі
Так князі розбили силу
Української землі.

Щоб такі події не повторювались, будемо ж пам'ятати „Повчання В. Мономаха".

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 9, питання і завдання на с. 61, підручник В. Мисана.

Мотивація оцінок. Картка „Активність учня на уроці"

Перед вами на партах лежать картки „Активність учня на уроці". Щоб мені допомогти оцінити вашу роботу на уроці, проставте позначки за критеріями, відповідно до кожного етапу уроку.

Автор: Л. Банах