Стаття «Скарби рідного краю розкривають таємницю»

Наш край має багатовікову історію від перших поселенців до сьогодення. Дослідження Криворіжжя тривають у багатьох напрямках, але не у всіх. Зокрема тема "грошового обігу" поки що не знаходить свого чільного місця серед дослідників. Переважна більшість праць припадає на Радянські часи, тому дана т ема ще потребує вивчення.

Причина цьому, на мою думку, те, що знахідки які зустрічаються осідають в приватних колекціях людей і довести існування та функціонування грошей на певній території вкрай важко, але певні аргументи все ж можна навести.

Зокрема, в моїй колекції знаходяться монети: шостак Сигізмунда III Вази 1623 року (Річ Посполита) та монети Російської імперії (дєньга 1735 року, 2 та 5 копійок відповідно 1757 та 1758 років). Дєньга 1731 року є серед експонатів Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Знахідки цих монет на території рідного краю дають змогу стверджувати, що місцевість де зараз розташований Кривий Ріг була заселеною ще задовго до 1775 року.

Підтвердження моїх слів можна зустріти в працях дослідників.

Так, П. Л. Варганюк у "Путівнику", виданому у 1969 році, зазначав, що Криворіжжя має трьохсотлітню історію. Перші поселення засновано у середині XVII століття. При цьому слід зауважити, що лише у 1734 році, коли виникла Чортомлицька Січ, склався остаточно адміністративний поділ земель Війська Запорізького. Територія Криворіжжя ввійшла до Інгульської паланки, але згадки про урочище Кривий Ріг можна знайти у документах Запорізької Січі значно раніше, а саме в документах XV століття [1].

Визначну роль у розвитку Криворіжжя відігравали й чумаки. Від села Широкого починався відомий Кизикерменський шлях. Він йшов по лівому березі Інгульця до бродів на Саксагані і далі на Ганківку, Зибкове й Кременчук. Чумаки везли з собою не тільки сіль, а й чималі гроші. Ховаючи їх вони рятувались від розбійних нападів або просто на всяк випадок. Бувало гроші випадали у зв’язку з нерівністю доріг при повній кишені.

На початку XVIII століття у поселенні з’явилася і перша вулиця, згодом названа Поштовою (зараз проспект Карла Маркса). Варгатюк стверджує, що у середині століття Кривий Ріг був досить великим поселенням. Про це свідчить, зокрема, побудова у 1761 році Троїцької церкви. Відомо, що у хуторах церков не будували. За деякими даними, у 1781 році церковний приход налічував 482 двори та 2184 жителі [1].

Версія того, що Кривий Ріг був заселений ще задовго до свого офіційного заснування, зустрічається у історико-економічному нарисі "Кривому Рогу-200", 1975 рік [7].

Той факт, що козаки перебували спочатку у складі Речі Посполитої, а потім Російської імперії, наводить до думки, що наявність такого "атрибуту", як гроші супроводжувала їх.

Підтвердження цієї тези можна знайти у книжці Котляра М. Ф. "Грошовий обіг на території України доби феодалізму", 1971 року, де на карті показано місця речових знахідок не тільки України, а й Криворіжжя, що підтверджує думку грошового обігу на наших землях [4].

Помітним явищем в нумізматичній літературі стала виконана на високому рівні розвідка В. Н. Рябцевича, де згаданий грошовий обіг XVII століття земель Білорусі й України. В своєму дослідженні автор спирається на матеріали старшинсько-козацьких літописів [5].

В цей час досить рідко зустрічаються західноєвропейські монети, домінують гроші Сигізмунда III, за часів якого грошовий обіг в Речі Посполитій набув нечуваних розмірів, як і за кількістю монет, так і за номіналами. Шостак, шестигрошевик – срібна польська монета за часів Сигізмунда III карбувалась з 1623 по 1627 роки різними монетними дворами, що підтверджується декількома варіантами аверсу й реверсу, наприклад:

Av: SIGI: III: D: G: REX: POL: M: D: L

"Сигізмунд III Божою милістю король Польський, Великий князь Литовський".

Av: SIGI:III:D:G:REX:POL:M:D:LIT:RVS:PRVS:MAS

"Сигізмунд III Божою милістю король Польський, Великий князь Литовський, Російський, Прусський, Мазовецький".

Грошовий обіг монет Сигізмунда III зберігався до середини століття.

Щодо грошового обігу Російської імперії дослідження проводив

І. Г. Спасський. На його думку Петро I завершив економічне возз’єднання України з Росією [6]. Саме в цей час спостерігаються рішучі зміни в грошовому обігу України. За період "двірцевих переворотів" збільшився випуск мідної монети різної вартості. Безліч монет "осіла" теренами рідної землі. Скільки їх знайшли, скільки ще доведеться знайти. Але питання залишається відкритим.

Чи насправді Кривому Рогу 240 років?

Список використаної літератури

1. Варгатюк П. Л. Криворіжжя. – Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 166 с.;
2. Зварич В. В. Нумізматичний словник (видавництво друге) //Львів.: Вища школа, 1976.;
3. Комаров В. О. Історія Криворіжжя: Навч. Посібник – Дніпропетровськ: Січ, 1992. – 165 с.;
4. Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму//К. - Наукова думка, 1971.;
5. Рябцевич В. Н. Про складання нумізматичної картини//УІЖ. – 1966. -№2.;
6. Спасський І. Г. Російська монетна система//Л.: Вид. 4-те, 1970.;
7. Кривому Рогу – 200: Істор. – економ. нарис. – Дніпропетровськ: Промінь, 1975. – 208 с.;