Методична розробка уроку - семінару "Памя'ятник під Хрестами"

Звучить «Реквієм» Моцарта.

Нет и не под чуждым небосводом,

И не под защитой чуждых крыл.

Я была тогда с моим народом,

Там, где мой народ, к несчастью был...

Ви щойно прослухали «Реквієм» Моцарта та р ядки із твору Анни Ахматової.

• Визначте, з якого твору ці рядки? (поема «Реквієм»)
• Де у поемі «Реквієм» вони розміщені. (епіграф)

Більшість письменників у 20-30 роки 20 століття замислювалися над тим, як відшукати шлях до гармонії у житті, як перемогти страшну несправедливість.

Правда совісті змушувала поетесу-християнку знаходити духовний зміст всупереч важким випробуванням, які в той час випадали на долю їй та всьому народові. У своєму виступі критик О.Шмеман дуже влучно сказав, що «срібне століття» в Ахматовій знайшло свою правду - правду совісті.

Саме тоді, коли емігрувала більшість друзів Ахматової, вона не залишила Батьківщину, свій народ. Про це поетеса говорила у епіграфі до поеми «Реквієм».Ці слова візьмемо і епіграфом до уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо намагатися дати повний аналіз поєми Ахматової «Реквієм». Звернемося до історії створення поеми, специфіки жанру та форми оповіді. Розглянемо особливості композиції та мотиви наслідування в літературі.

Для реалізації мети уроку були створені мікрогрупи, кожна з груп обере завдання і можливість його обговорювати та вести дискусію. Під час роботи однієї групи інша складає тези , записує їх, потім один із учнів групи зачитує.

Робота з 1-групою. «Історія створення поеми»

(Матеріал до вивчення)

Удари долі один за одним сипались на долю Ахматової. У 1921 році було обвинувачено і розстріляно М. Гумільова, чоловіка поетеси, друзі опинились в еміграції. А в 1935 році було заарештовано за антирадянську діяльність її сина, Лева. Далі він проведе у таборах довгі 13 років. І весь цей час мати буде боротися за збереження  його життя. Писатиме вірші, багато з яких знищить сама, через страх за сина.

Скоріш за все поема спочатку існувала уривками, частинами, які зберігалися розрізнено у шифрованому вигляді. Ці частини були заипсані лише на початку шестидесятих. Але надрукувати поему так і не вдалося. В Радянському Союзі «Реквієм» був надрукований лише в 1987 році. Але у 1963 році поема була надрукована без згоди автора в Мюнхені.

• Які факти із біографії Ахматової  спонукали поетесу до написання поеми «Реквієм»?
• Що ж спонукало Ахматову написати цей твір? Чому «Реквієм» називають поемою на замовлення?

Замість передмови Ахматова написала реальний факт із біографії.Тут є всі відповіді на всі запитання. (Учні зачитують)

• Як поема дійшла до читачів?
• Спираючись на сказане, давайте визначимо: як пов'язана історія створення поеми з темою уроку?

(2-група зачитує складені тези).

Отже поетеса спочатку таємно, пошепки, а потім на весь голос донесла небезпечне слово правди про смертну епоху і про живу людську душу, яку не можна вбити.

Робота з 2-групою. «Тема твору та значення назви».

(Матеріал до вивчення)

Тема твору - трагедія радянського народу в період тоталітарної системи. В особистій трагедії Ахматова показує трагедію всього народу, страшну правду життя.

Слово «Реквієм» походить від перших слів латинської молитви «Вічний спокій» і означає «спокій». В музичному мистецтві нйбільш відомим є «Реквієм» Моцарта. Саме у Моцарта Ахматова і запозичила свою назву. Як у великого композитора, так і у Ахматової поема складається із 12 частин.

• Визначте тему поеми.
• У кого Ахматова запозичила назву твору, що означає слово »реквієм»?

Звучить в грамзаписі поема «Реквієм» під редакцією Сафаряна.

• Визначте, які частини твору не прозвучали?
• Яка частина у поемі найповніше розкриває тему страждання.
• Як розкривається тема плачу по жертвах репресій?

Учні зачитують 1-шу частину епілогу, проводять паралель між 1-ми частинами теми та епілогу.

(2-група зачитує складені тези).

Робота з 3-групою. «Жанрова специфіка та мова твору»

(Матеріал до вивчення).

За жанром це ліро-епічний твір. Тобто ліричний твір, у якому є зв'язок з реальними подіями, з правдою життя.

В своїй поемі Ахматова традиційний розмовно-інтелігентський стиль змінює на народний. Поетеса широко використовує фольклорні традиції: «горькая обновушка», «кровушка», «за тобой, как на выносе шла», «горница», «жёнки», «чело», «выть». В поемі присутня давня традиція народного плачу.

Ахматова - поетеса, її вірші вишукані, глибоко проникають в душу. Але, створивши «Реківєм», вона використала нетрадиційний для неї жанр.

• Я ка жанрова специфіка поеми «Реквієм»?
• Чому це не просто поема, а епічна поема?
• Якою є мова твору? (Привести приклади із тексту).
• Чому поетеса змінила мовний стиль у поемі?
• Як мовні особливостіпоеми допомогають розкрити тему уроку?

(4-група зачитує складені тези).

Робота з 4-групою. «Мотиви наслідування та значення поеми в літературі».

В літературі дуже часто використовуємо такі поняття  як «вічні образи», «вічні» цінності, тобто ті, які були, є, будуть завжди. «Вічною» є в літературі і тема страждання та надії на краще майбутнє.

(Матеріал до вивчення).

Поема Ахматової нагадує «Божественну комедію» Данте. Адже Ахматова також проходить кола пекла разом з іншими жертвами терору і висловлює не тільки свої власні, а й їхні почуття.

За змістом «Реквієм» також нагадує Біблію. На протязі розповіді Ахматову супроводжує образ Христа.Та і сюжет поеми нагадує долю Христа по Біблії.

Мати - найбільша страдниця на землі. Про це йдеться і в молитві Ісуса Христа, і в «Реквіємі» Ахматової. Паралель: син поетеси засуджений, отримав вирок, далі - звернення героїні до наступних поколінь;Син Божий - зрада, суд, розп'яття, воскресіння і вічне боже слово для людей.В епілозі поеми, як і в Біблії присутній образ голуба - символ надії на щасливе майбутнє.

Дитинство ахматової було пов'язане із Царським селом, саме там читав Пушкін свої вірші на вступних екзаменах і отримав дуже високу оцінку. Чи можна провести паралель поезій Пушкіна із поемою Ахматової? У Пушкіна «Послання в Сибір...» «Как в эти каторжные норы доходит мой свободный глас...», у Ахматової «А за ними каторжные норы и смертельная тоска...». Це переносить дух пушкінського відношення до осуджених.

А ще є спільний образ пам'ятника. Та його значеня - різне. У Пушкіна - зовнішнє зображення для майбутніх поколінь, невмируща творчість. У Ахматової - символічне місце розташування - «под Крестами», «где стояла я триста часов».

Ахматівський пам'ятник - це не тільки пам'ятник епосі, але і поетесі, в душі якої продовжує жити безмежна любов до свого народу, Батьківщини, а це і є ідеали великого Пушкіна.

• З якими творами в літературі можна порівняти поему Ахматової?

(Читання заповіту Ахматової)

Учні проводять паралель між 2-ою частиною епілогу та 2-ою частиною теми.

(1-група зачитує складені тези).

 Вчитель пропонує учням поділитися враженнями від почутого сьогодні на уроці методом: передай право продовжити свою думку іншому.

Мати найбільша страдниця на Землі. Про це йдеться ів поемі Ахматової, і в молитві Ісуса Христа.

«Напитися б або скупатися десь у річці. Мамо! Мамо! Коли б ти знала, як мені важко! Ще минулої ночі в Гефсиманії я знемагав, жахався суму, який навалив як чорна ніч, не знаходив собі місця і в передчутті страшному умивався кривавим потом. І тоді я звернувся до Господа, Батька свого небесного. «Отче,- сказав я.- Коли б Ти благословив пронести чашу цю повз мене!..О Боже!.. Як же ти жила всі ці роки, Матінко рідна, ріднесенька, яка дала дихання, з якою думкою і з якою надією ти ростила мене. Призначеного задумом божим для цього великого і страшного дня, найнещаснішого із цих днів, бо ж немає більшого горя для людини, ніж власна смерть, а для матері, коли на очах у неї гине дитина її, рід її - горе подвійне. Пробач мені, Мамо, не я визначив долю Твою, а Батько мій Всевишній, так звернемо до нього свої погляди без ремствування, і хай буде воля Його».

Так образ Матері Божої з давніх давен викликав у людей велике співчуття і повагу. 2000 років людство намагається знайти свою дорогу до Бога, дібрати найкращі слова для свого звертання до нього.

Гріховний світ вирує неспроста,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Хреста.
О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні
І до спасіння всіх нас приведи.
О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Автор: Педченко Тетяна Миколіївна