Уроки з розвитку зв'язного мовлення

Завдання вчителя початкової ланки - навчити дітей переказувати, записувати цей переказ і складати твори. Як правило, на цих уроках більше говорить учитель, навчаючи дітей переказувати, а учні слухають, як це робити.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», - цю думку В. Сухомлинського можна застосувати до характеристики більшості уроків розвитку зв'язного мовлення. Праця учня, який сидить мовчки за партою, слухає вчителя, іноді повторює й намагається запам'ятати, як правильно говорити, висловлюючи свою думку, не може забезпечити навчальні компетентності школярів з нормативного мовлення. Щоб досягти високого результату, учителю варто спланувати, розробити та провести уроки так, щоб кожний учень на уроках розвитку зв'язного мовлення говорив, висловлював свою думку й не був стороннім мовчазним спостерігачем. Тому варто ці уроки зробити нетрадиційними з використанням інноваційних технологій.

Пропонуємо вашій увазі систему таких уроків для учнів 3-4-х класів.

А вже весна, а вже красна...

Мета: формувати інтерес до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої знання з української мови, розвивати інтерес до слова, бажання писати замітки й оповідання, закріпити уявлення про професії журналіста, художника-дизайнера, коректора, головного редактора, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: заготовка газети, завдання для груп, вирізки до теми «Весна», які будуть використані для оформлення газети, підбірка народних прикмет про весну, мелодії: Вівальді, «Пори року», Чайковський, цикл п'єс «Пори року», «Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховен, «Пасторальна».

ХІД УРОКУ

Учні розбиті на п'ять груп (по 4-6 дітей), які сидять разом (парти підсунуті одна до одної так, щоб дітям було зручно спілкуватись).

І. Вступне слово вчителя

Любі друзі, давайте пригадаємо, з якими професіями ми зустрічались, коли їздили в гості до редакції дитячої газети, та як розподіляли ці професії, випускаючи попередню стінгазету. (Діти відповідають на запитання. Учитель при необхідності коректує відповіді, допомагає та згадує батьків тих учнів, які працюють у журналістиці, акцентуючи увагу на тому, що робить спеціаліст кожного профілю).

Сьогодні на уроці розвитку зв'язного мовлення ми знову перевтілимось у працівників редакції газети й випустимо ще один номер нашої стіннівки. Отже, між собою у групах ви визначите, хто з вас буде журналістом, художником-дизайнером, коректором, оператором з набору, а в нашому випадку, оскільки газета рукописна, буде каліграфістом. Роль головного редактора я візьму на себе. Добре? (Діти обговорюють ролі у групах.)

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Тему нашої газети ви дізнаєтесь, послухавши мою загадку.

Все у зелені довкола:
Пасовище, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона:
Наближається... (весна).

Учитель. Тож про буде наша газета сьогодні? (Про весну.)

Як ви дізнались? (Бо в загадці сказано: зеленіє все довкола, ліплять гнізда ластівки...)

Вірно. Подивіться на заготовку нашої газети та зверніть увагу на рубрики. (Діти зачитують їх.)

ІІІ. Знайомство з обсягом роботи

Учитель. На правах головного редактора газети я познайомлю кожну групу із завданням.

І група

Вам треба в рубрику «Історична довідка» підготувати розповідь про весну. У нашу редакцію надійшов такий матеріал. (Учитель показує листа, в якому знаходиться завдання для групи.) Він потребує коректури, тобто виправлення помилок. Скажу по секрету, що вам необхідно пригадати правила написання ненаголошених [е] - [и] та написания слів з подовженими приголосними звуками. Ви маєте виправити помилки та переписати на ці аркуші (за розміром рубрики газети вирізані листочки у клітинку), а потім наклеїти їх у газету.

Історична довідка

Слово в_сна утворене від слова «весантас», що в перекладі означає «ясний день».

Березень - перший місяць весни. Раніше Новий рік розпочинався в б_резені, його назва з'явилась лише два століття тому, тобто відлік року вівся від 1 б_резня. Ця назва пов'язана з розвиван_ям у цей час б_рези, збиран_ям соку. Тому й назвали люди перший місяць в_сни сочнем, соковиком.

Було ще у б_резня ймен_я «март». Давні римляни назвали так його на честь Марса - бога війни. Де ж тут логіка? Виявляється, у римлян Марс символізував в_сну та врожай, тобто март - символ початку в_сни.

Квітень - пора цвітін_я рослин. У народі вживали й форму «цвітень». Саме в цей час з_мля починає квітувати. Були й інші назви: краснець, дзюрчальник, водолій, апріль (у перекладі з латинської мови дане слово означає «сонячний»), лукавець (через примхливу погоду).

Травень - радує нас буйним ростом трав. Свою назву він отримав у минулому столі_ті, а до цього звався «май» (від імені давньоримської богині в_сни Майї). Інші назви травня: пісеник, місяць-громовик, травник.

ІІ група

Учитель. (Показує ілюстрацію проліска.) Подивіться уважно на цю квіточку. Чи впізнали ви її? (Це пролісок.)

Так. Вашою рубрикою є опис проліска. Зверніть увагу на те, де та як у газеті ви будете розміщувати свій матеріал. Усі добре знають цю квітку. Вірш М. Познанської «Пісня проліска» буде вашим помічником. (Група отримує ілюстрацію проліска та вірш, який діти читають, обговорюють його та разом складають опис квітки, який потім перепишуть на підготовлені вчителем аркуші у клітинку й наклеять у газету.)

Я - перша квіточка весни,
Я - пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розквіту.

ІІІ група

Учитель. Ви готуєте рубрику «Поетична сторінка». Вам треба «зібрати смужечки-рядки» за змістом так, щоб утворився вірш про весну. (Діти отримують смужечки. Складають із них вірш, а потім переписують на підготовлений учителем аркуш у клітинку.)

Як весну я пам'ятаю

Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам'ятає.
Пам'ятаю квіти з гаю,
Пам'ятаю - в ліс ходив,
Та найкраще пам'ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.
Рясно дощики пішли -
Дві берізки підросли.

ІV група

Учитель. Ваша група буде «заквітчувати» нашу газету. Ви маєте «посадити» клумбу. А щоби зробити це, розгляньте малюнки. (Учитель дає групі підібрані ілюстрації.) Назвіть кожну весняну квітку. Вашими помічниками в цьому будуть вірші. (Учитель роздає тексти віршів.) Складіть кросворд, позначаючи рядок і квітку однаковою цифрою. У виділених клітинках має вийти слово «квіти». Пам'ятайте про одну хитрість - у вас квітів більше, ніж клітинок кросворду. Після того як кросворд буде готовий, наклейте його й відповідні квіти (не забудьте їх пронумерувати) та вірші в рубрику «Наша весняна клумба».

Весняні квіти
Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса встала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна -
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупи -
Для мами-голубки!
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх - угадай,
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
Котики-воркотики
Котики-воркотики
Всілися рядком.
Поїть сонце котиків
Теплим молоком.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики,
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт.
Мабуть, зна, що котики -
Це вербовий цвіт.

V група

Учитель. Ваше завдання - підготувати матеріал у рубрику «Прикметі вір, але перевір» про весняні народні прикмети. Ось деякі з них. (Учитель дає дітям завдання.) Вони розбиті на дві частинки. Вам лише треба їх правильно з'єднати. А потім зробити ілюстрацію до кожної прикмети та наклеїти в газету малюнок і відповідний текст до нього.

Групи можуть приступати до роботи. А щоби працювалось веселіше - допоможуть вам весняні мелодії. Зверніть увагу, як композитори музикою передають характер і настрій цієї пори року. (Діти працюють. У класі стиха звучать класичні твори Вівальді «Пори року», Чайковського «Пори року», «Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховена «Пасторальна».)

Під час роботи вчитель підходить до кожної групи, дає пораду або допомогу. Підготовлений матеріал групи по черзі наклеюють у газету. Коли всі завдання будуть виконані, представники від груп зачитують усьому класу свій матеріал.

IV Підсумок уроку

Учитель. Діти, скажіть, чи цікаво вам було працювати в редакції?

Яка професія вам більше сподобалась?

Чи хотіли б ви в майбутньому створювати газети?

А що для цього потрібно?

Я бажаю вам добре знати українську мову і щоб ваші мрії здійснились.

І пишаються дерева золотим своїм вбранням

Мета: формувати інтерес до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої знання з української мови, розвивати інтерес до слова, бажання складати вірші, писати сенкани, замітки та оповідання практично ознайомити з професіями журналіста, художника-дизайнера, коректора, головного редактора, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: заготовка газети, завдання для груп, вирізки до теми «Осінь», які будуть використанні для оформлення газети, підбірка народних прикмет про осінь, мелодії: Бетховен, «Лунная соната», 1 ч.; Чайковский, «Октябрь», «Времена года»; Рахманінов, «Вокализ»; Шопен, «Прелюдия»; Вивальди, «Времена года»; Бах, «Ария».

ХІД УРОКУ

Учні розбиті на п'ять груп (по 4-6 осіб), які сидять разом (парти підсунуті одна до одної так, щоб дітям було зручно спілкуватись).

І. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці розвитку зв'язного мовлення ми будемо працювати так, як працюють дорослі у видавництвах газет і журналів. Давайте пригадаємо, з якими професіями можна зустрітись у редакції? (Діти дають відповідь на запитання. Учитель при необхідності корегує відповіді, допомагає дітям пригадати батьків тих учнів, які працюють у журналістиці, й акцентує увагу на тому, що робить спеціаліст кожного профілю.)

Отже, у групах ви визначите, хто буде журналістом, художниками-дизайнерами, коректорами, каліграфістом-набірником, а роль головного редактора я візьму на себе. Добре? (Діти обговорюють ролі у групах.)

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Сьогодні ми випустимо ще одну стінну газету. А ось про що вона буде - ви дізнаєтесь, послухавши мою загадку.

Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає.
Коли, дітки, це буває?
(Восени.)

Про яку саме осінь ми будемо з вами говорити? (Про золоту.)

Як ви визначили? (Бо в загадці сказано: жовте листячко летить...)

Вірно. То ж подивіться на заготовку нашої газети. Давайте подивимось, які тут є рубрики. (Діти зачитують їх.)

ІІІ. Знайомство з обсягом роботи

Учитель. На правах головного редактора газети я познайомлю кожну групу із завданням.

І група

Вам треба підготувати матеріал про осінь. Чому ця пора року так називається, значення назви кожного місяця. Нам надіслали такі матеріали, але текст недосконалий. Вам треба його підготувати, щоб читачі нашої газети читали цей матеріал із задоволенням і в них не виникало ніяких питань.

Слово «осінь» давньослов'янське. Вона означає «час жиив». Тому люди спочатку осінню називали короткий відлік часу, а потім у це поняття об'єднали три місяці - вересень, жовтень, листопад. Часто ми чуємо: рання осінь, золота пора, пізня осінь. Осінь нагадує вередливу царівну, котра то теплом повіє, то щедрим золотом посипле, а то й може закапризувати чи заплакати, немов оте мале дитя.

Назви місяця вересня в основному пов'язані з його особливостями: у римлян його називали «сентябрём» через його порядковий номер. Давньоруська назва цього місяця - ревун, хмарень (хмурень). А українська його назва походить від слова «врасень» - іній. Саме у вересні відбуваються перепади температури повітря вночі та вдень, що зумовлює появу роси.

Назва «жовтень» закріпилась у літературній мові в ХІХ столітті. Раніше в народі його називали рум'янцем осені, корінним (середній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу». У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від латииського окто - вісім), тому й назвали його октобером, а в російській мові октябрём.

Одвічна слов'янська назва «листопад» уживається в шести мовах. За короткі та холодні дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем «зміни одягу», роздягальником, присмерком ріки. У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» - дев'ятий місяць у давньоримському калеидарі.

Учитель. Друга група працює з матеріалом «Чарівна пора року». Ось який ми отримали текст.

ІІ група

Був похмурий осінній день. Важкі і чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Листя сумно тріпотіло від вітру. Жахливий клен ще не скинув коричневі листки. Вони сумно тріпотіли від вітру. Руденька білка повільно стрибає з гілки на гілку, недбало перевіряючи свої запаси. Повітря вологе і важке. Прогулюючись у лісі, спостерігаючи за природою, настрій став препоганий.

Учитель. Чи дійсно це картина чарівної осені? Чому?

Що треба зробити, щоб дійсно осінь стала в оповіданні чарівною?

У третій групі в мене зібралися садівники, які дадуть до газети матеріал про те, як треба доглядати сад восени та готувати дерева до зими.

III група

Замітка садівника

Кожний садівник знає, що дерево треба готувати до зими. Восени швидко росте коріння. Тому дерево потрібно підгодовувати.

Після листопаду в саду проводять генеральне прибирання. Стовбур дорослого дерева витирають газетою, щілину й дупло промивають. Потім утеплюють стовбур та основну гіллячку папером.

Учитель. У четвертій групі знаходяться поети. Вони будуть складати вірш, використовуючи рими.

ІV група

гріє - сіє
іній - осінній
листочок - грибочок
тепло - дупло
вітерець - пустунець
холодом - золотом
ніжки - горішки
сучок - сундучок

Учитель. Напишіть сенкани з тем: осінь, екологія, природа.

Не забудьте, що він складається із п'яти рядків:

1-й рядок - заголовок іменник (1 слово);

2-й рядок - опис даної теми 2-3 прикметники;

3-й рядок - дія даного предмету 3-4 дієслова;

4-й рядок - відношення до даного предмету 4-5 слів будь-якої частини мови;

5-й рядок - синонім до заголовка (1 слово-іменник).

V група підготує твір-мініатюру «Чарівна осінь»

VІ група підготує матеріал про народні прикмети осенні

• Журавлі летять у вирій високо, неквапно, стиха курличучи - на погожу осінь.
• Листя берези жовкне перед ранніми приморозками.
• Якщо на початку вересня вже цілком достигла калина, то наприкінці місяця вдарять холоди.
• У вересні листя на вербі вже пожовкло - чекай ранніх приморозків.
• Береза жовтіє перед ранніми приморозками.
• Падолист пройде швидко - буде холодна зима. Пізній падолист - на сувору зиму.
• Якщо на початку жовтня з берези не опало листя, сніг ляже пізно.
• На дубі багато жолудів - на сувору зиму.
• Пізній гриб - пізній сніг.
• Якщо бджоли восени старанно заліплюють воском і прополісом лотки, узимку будуть великі холоди.
• Поки листя з вишень не обсиплеться, скільки б снігу не випало - не надовго: відлига зжене.
• Довго не відлітають шпаки - осінь буде суха.
• Рясно вродили волоські горіхи - зима буде сніжна.
• Білка мостить гніздо низько - на морозяну зиму, високо - зима буде теплою.

Учитель. Групи можуть приступати до роботи. А щоби вам працювалось веселіше - допомагати вам будуть осінні мелодії. Зверніть увагу, як композитор музикою передає характер і настрій цієї пори року.

(Під час роботи вчитель підходить до кожної групи, дає пораду або допомогу. Підготовлений матеріал групи наклеюють у газету й зачитують.)

IV Підсумок уроку

Учитель. Діти, скажіть, чи цікаво вам було працювати в редакції?

Яка професія вам більше сподобалась?

Чи хотіли б ви в майбутньому працювати в журналістиці?

А що для цього потрібно?

Я бажаю вам добре знати українську мову і щоби ваші мрії здійснились.

Автор: О. Соломонюк