Структура уроку в початковій школі

Проблема дослідження полягає у встановленні адекватності використання структури уроку до знань та методу, якими вони вивчаються.

Мета дослідження полягає у встановленні умов ефективного застосування структури уроку при вивченні навчального матеріалу молодш ими школярами.

Об’єктом дослідження є навчальний процес у початковій школі.

Предметом дослідження є структура уроку та умови її ефективного застосування.

Перед сучасною школою стоїть важлива проблема – активізація навчання учнів. Пояснюється це тим, що розв’язання практичних задач здійснення обов’язкової середньої освіти, підвищення якості підготовки випускників загальноосвітньої школи, формування їх активної життєвої позиції – є веління часу в умовах постійних змін, розвитку та нестабільності життя та вимагає пошуку нових підходів до подальшого удосконалення змісту, форм та методів навчання. Один з найважливіших з таких підходів полягає у визначенні шляхів, дидактичних умов та системи засобів реалізації принципу активності в навчанні у сучасних умовах. Реалізація цього принципу у навчанні має вирішальне значення, бо навчання та розвиток носять діяльністний характер і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання учнів. Таким чином, проблема підвищення активності учнів у теперішній час стало провідною проблемою дидактики.

Одним з конкретних шляхів розв’язання вказаних задач є удосконалення змісту, форм та методів навчання. Все це призводить до потреби у глибокому аналізі складу сучасної системи навчання учнів.

Навчальний процес являє собою складну динамічну систему, в якій в органічній єдності здійснюється взаємозв’язок діяльності вчителя (викладання) та учня (навчання). У цій системі під керівництвом вчителя відбувається оволодіння учнем основами наук, способами діяльності, його розвиток. Кожний з суб’єктів (учитель і учень) має свої функції в цій взаємозв’язаній системі. Задача вчителя полягає не тільки в тому, щоб повідомлювати знання, але й керувати процесом засвоєння цих знань та способів їх отримання. Задача учня – оволодівати системою знань, способами їх отримування, переопрацювання, зберігання та використання, виховуючи у себе при цьому необхідні якості особистості.

Уроки в початкових класах мають бути дуже різноманітними не тільки за методами застосування, але й за способами організації навчального процесу, тобто використання оптимальних типів і структур уроку. Необхідно відмітити, що всякий урок має своєрідність, відрізняється від іншого своїми конкретними задачами та змістом.

Під структурою уроку педагогіка розуміє "співвідносність та послідовність проведення частин, етапів уроку, що сприяють виконанню навчальних задач".

У торії та практиці навчання в залежності від типу учбового заняття склалася його певна структура. Кожний з структурних елементів уроку має свої задачі.

При підборі типу та структури уроку необхідно пам’ятати, що високий рівень уроку забезпечується "раціональним використанням кожної хвилини, правильною постановою перед учнями теми, навчальної та виховної мети та конкретних задач уроку".

Структура кожного уроку повинна узгоджуватися з логікою навчального процесу та відповідати його закономірностям. Кожний елемент макроструктури уроку являє собою певний крок до досягнення спільної дидактичної мети. Мікроструктура кожного етапу повинна бути гнучкою та враховувати головні фактори та умови, що виявляють значний вплив на результати навчально – виховного процесу: зміст матеріалу, вік і підготовку учнів класу, навчально-матеріальну базу, оточення школи.

Навчально-виховний процес у школі має цілісний характер. Щоб забезпечити подібну цілісність, необхідно використання всіх передбачених дидактикою типів уроку. Так, на одних уроках учні засвоюють знання, на других – навички та вміння, на третіх – привчаються їх використовувати на практиці, на спеціальних уроках окремі поняття приводяться в систему, що веде до засвоєння теорії (системи понять та провідних ідей). Якщо який – небудь тип уроку не планується та відповідна йому ланка навчального процесу випадає, навчання не можна вважати закінченим і в достатній мірі довершеним.

Як показують спостереження, багато ще вчителів нечітко визначають мету і задачі занять, а тому і неправильно встановлюють тип уроку.

Можна сказати, що проблема структури – одна з самих складних у сучасній дидактиці.

Ми спостерігаємо у початкових класах переважно один тип уроку – комбінований. Практично всі рекомендації та методичні розробки для вчителів початкових класів як з математики та і до інших предметів пропонуються з орієнтацією на комбінований урок.

Під час обговорення цього питання на методичних об’єднаннях, практично всі вчителі віддали перевагу комбінованому уроку як єдиному припустимому для початкових класів, мотивуючи це тим, що учні початкової школи потребують постійної зміни діяльності, малих порціях інформації, неможливості довгий час концентрувати увагу на одному виді діяльності. На перший погляд цей тезис суттєвий, але це не значить, що він зовсім заперечує організацію інших форм роботи. Ми ставимо перед собою задачу показати, що альтернативно комбінованому уроку можуть бути подані і другі структури, але розроблені так, щоб зберегти зміну видів діяльності дітей та інші психологічні вимоги до організації пізнавальної діяльності учнів.

Типи та структура уроку у початковій школі

Проблема класифікації уроків має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Не можна чітко організувати процес навчання, не визначивши тип уроку за тими чи іншими ознаками і не зумовивши, який з них найбільше підходить для розв’язання педагогічних задач.

Урок являє собою складне педагогічне утворення. Як і будь – які складні явища, уроки можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Тому єдиної загальновизнаної класифікації уроків у сучасній педагогіці не має.

У сучасній педагогічній літературі спостерігаються різні підходи до класифікації типів уроків.

За основу класифікації беруться основні етапи навчального процесу і мають таку послідовність:

• Підготовка або вступ до вивчення теми;
• Первісне сприймання навчального матеріалу;
• Осмислення його шляхом логічного переопрацювання;
• Закріплення засвоєного шляхом повторення різного роду самостійних робіт;
• Оволодіння матеріалом, шляхом застосування одержаних знань на практиці;
• Набування навичок шляхом вправ та тренування;
• Контроль, перевірка та облік;
• Підведення підсумків, узагальнення та систематизація усього пройденого.

Відповідно до цих основних моментів навчання можна виділити такі типи уроків:

• Вступні уроки;
• Уроки первісного ознайомлення з матеріалом;
• Уроки утворення понять, встановлення законів та правил;
• Уроки застосування одержаних знань на практиці;
• Уроки навичок (тренувальні уроки);
• Уроки повторення та узагальнення;
• Контрольні уроки;
• Змішані або комбіновані уроки.

Стосовно до уроку, робота з навчальним матеріалом проводиться за такими етапами:

• Пояснення матеріалу;
• Закріплення знань, умінь та навичок по темі;
• Повторення найбільш важких питань теми;
• Узагальнення знань;
• Перевірка засвоєння матеріалу;
• Робота над помилками.

Кожний з названих етапів – це чергова сходинка у оволодінні навчальним матеріалом. Ці етапи диктуються теорією пізнання.

Отже, питання про типи уроків – це по суті справи питання про процес оволодіння навчальним матеріалом. А тому, і тип уроку повинен визначатися етапами і характером роботи над матеріалом. Цей критерій у якості провідного і повинен бути покладений у основу поділу уроків на типи.

Під час віднесення уроку до того чи іншого типу (наприклад, урок пояснення нового матеріалу, урок закріплення знань, умінь, урок повторення та ін.) враховується переважний характер роботи над матеріалом – пояснення, закріплення, узагальнення та інше.

Для формування умінь творчого застосування знань, навичок та вмінь у комплексі в ситуаціях, що наближаються до життєвих, виробничих, виділяються уроки застосування знань, вмінь та навичок. Кількість їх залежить від характеру навчального предмету, специфіки знань, навичок і вмінь. Під час вивчання великих розділів та важливих для формування в учнів світогляду тем, використовуються уроки узагальнення та систематизації знань. Іноді, уроки даного типу називають уроками узагальнюючого повторення.

Уроки у початкових класах мають бути дуже різноманітними не тільки через застосування різних методів, але й способами організації навчального процесу, тобто використанням оптимальних типів і структур уроку. Для якісного засвоєння знань учнями вчителеві необхідно ретельно підбирати структуру уроку того чи іншого типу, згідно зі змістом навчальних завдань. Навчально – виховний процес у школі має цілісний характер. Щоб забезпечити подібну цілісність, необхідно використання всіх, передбачених дидактикою типів уроку. Важливо також використання їх у системі.

Правильно вибраний тип уроку та співвідносної йому структури приводить до кращих результатів навчального процесу, ніж використання у початковій школі лише комбінованого типу уроку.

А тому вчителям початкових класів належить, враховуючи психологічні та фізіологічні особливості молодших школярів, використовувати різні типи уроків. Треба пам’ятати, що ця методика стимулює активізацію навчання учнів, забезпечує краще засвоєння знань, формування вмінь та навичок, розвиток логічного мислення дітей, виховання інтересу до навчання.

При виборі типу уроку вчителеві належить звернути увагу на:

• Навчальну мету уроку;
• Виховну мету;
• Конкретні задачі;
• Навчальний матеріал;
• Психологічні та фізіологічні особливості дітей.

Отже, високий рівень уроку забезпечується раціональним використанням кожної хвилини, правильною постановою перед учнями теми, навчальної та виховної мети, конкретних задач уроку, що можливо при правильному виборі його типу.