Улас Самчук - життєвий і творчий шлях. Повість-хроніка „Марія” як художня модель життя української родини в історично-складний час. Поняття про роман-хроніку. Урок з української літератури
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу:
- 1. Вступне сл
V. Підсумок уроку.
VI. Оголошення домашнього завдання.
VII. Оголошення оцінок.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання:
- Чому ім’я письменника української діаспори Василя Барки до 90-х років було невідоме Україні?
- Що штовхнуло письменника взятися за перо?
- Як сталось, що Василь Барка опинився за кордоном?
- Чи все так добре було у житті письменника?
- Назвіть твори Василя Барки.
- Чому автор саме так назвав свій твір – «Жовтий князь»?
- Розкрийте символіку роману.
- Чи можна твір назвати оптимістичною трагедією?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу.
І. Вступне слово вчителя
Серед митців української діаспори, твори яких останнім часом з’являлися в Україні, Улас Самчук вважається «найбільш кусливим» письменником (Це характеристика Р. Федоріва). Перед вами портрет цього письменника.
Така характеристика літературного доробку одного з найбільш вітчизняних прозаїків ХХ століття зумовлена волелюбним пафосом його творів, у яких він послідовно відстоював право свого народу бути господарем на рідній землі. Робив це завжди майстерно, без тіні фальшу, тож пристрасне художнє слово письменника викликало симпатії й довіру.
1. Розповідь вчителя про письменника(Учні складають план розповіді)
Народився Улас Олексійович Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань (теперішня Рівненська область) на Волині. Сім’я батьків була багатодітною. Від першої дружини в Олексія Самчука народилося двоє дітей, від другої п’ятеро, і уже немолодого селянина тривожило, що землі мало, розхапають діти по куснику і самі будуть весь вік бідувати. А тому тяжко працював, економив, їздив у світи в пошуках хорошої землі і намагався прикупити ґрунту. Уже в 1907 році колишній бідняк володів п’ятьма десятинами, а в 1913 році, переїхавши з сім’єю в Тилявку, господарював на чотирнадцяти десятинах.
Про батька Уласа Самчука згадає так: «Ціле його життя було виповнене працею на землі, громадськими справами і турботами «вивести в люди» своїх дітей. Моє письменництво було для нього не дуже потішним явищем, він знав, що «не дасть йому хліба», але за своєю звичкою він мені в цьому не перечив. Мої батьки хотіли б бачити мене якимось доктором чи інженером».
«Моя мати – мрійниця, зізнався Улас Самчук, - неграмотний філософ серця. Безпосередній шматок чистої природи в дусі й в тілі. Не дивлячись на те, що мій батько мав лише «три групи» народної школи, а мати знала лише три літери –А-як корівка, Ж-як жук і О-як калачик, вони намагалися дати дітям кращу освіту».
Восени 1913 року Улас пішов до першого класу місцевої церковно-приходської школи.
У 1917 році закінчив народну школу в Тилявці і перейшов до двокласної «вищої» школи при семінарії в Дермані. Хлопчина мріяв про педагогічну освіту, але в 1920 році поляки, в чиїх руках була тоді Волинь, закрили всі вищі початкові школи. Не втрачаючи надії, юнак витримав іспит до 5 класу гімназії в Крем’янці, яку йому теж не зазнає поневірянь. Про це все згодом він напише в мемуарах «П’ять по дванадцятій».
У 1943 році Улас Самчук закінчив роман «Юність Василя Шермети», який на львівському конкурсі в 1944 році отримав нагороду.
1945 року став ініціатором створення літературної спілки письменників української діаспори. Колеги обрали його першим головою МУРу (Мистьцько українського руху). Після війни Самчук відійшов від політики остаточно і реалізував себе в літературі. Митець узявся до великого епічного полотна –роману-трилогії «Ост», який писав і видавав частинами.
У 1959 році Улас Самчук створив роман про УПА та її діяльність в роки Другої світової війни «Чого не гоїть вогонь».
Останнім з опублікованих за життя автора став роман «На твердій землі» (1967). Митець зумів правдиво і переконливо показати долю українських емігрантів, які після війни виїхали до Канади.
Улас Самчук – автор багатьох публіцистичних творів, нарисів які вийшли окремими книгами: «Планета ДіПі», «Слідами піонерів», «Живі струни, «Сонце з заходу», «Вкраїні занепаду й руїни». Останні роки письменник прожив у будинку для престарілих. За кордоном це не вважається трагедією, та й умови проживання літніх людей у таких закладах досить хороші.
Помер Улас Олексійович Самчук 9 липня 1987 року. Похований у Торонто. Але слова Григорія Костюка підтверджують, що тлінне –тіло, а написане талановито –вічне: «Він жив і живе у вирішальну добу нового виходу на кін історії нашої нації й нашої державності. Він був і є не тільки свідком, але й активним співучасником цього великого й болючого українського національно-визвольного процесу».
2. Розповідь вчителя про роман «Марія»
Безпосереднім поштовхом до написання «Марії» був голодомор в Україні 1932-1933 роках, штучно влаштований, з метою винищення селянства, тих господарів, котрі годували народ, були найпершими носіями української ментальності, волелюбного духу. Голод забрав мільйони життів. Невинних жертв сваволі та безчинства. Зовсім свіжими слідами цих страшних подій пішов і автор. Він присвячує твір «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933».
Роман –хроніка «Марія» був написаний у Празі у 1933 році. Наступного року твір був надрукований у Львові. Протягом 30-х -80-х років неодноразово перевидавався в США, Аргентині, Канаді, під час війни в Україні, у Рівному. Робилися спроби видати книжку німецькою та французькими мовами.
Перед читачем постала жорстка правда про становище українського селянства після революції 1917 року. З цієї причини «Марію» в СРСР було заборонено. Лише у 1991 роман було надруковано в Києві.
3. Бесіда про зміст роману
Поясніть поняття «роман-хроніка».
Чому «Марія»–роман-хроніка?
З яких частин складається роман?
- Які проблеми постають у творі (батьків і дітей;любові та сімейного щастя;моралі;достатку і праці на землі; мови; солдатчини;духовності і віри в Бога; геноциду і репресії; влади; національної свідомості та гідності;голоду; добра і зла).
- Давайте спробуємо проаналізувати кожну проблему.
- Роман-хроніка містить кілька основних мотивів, які вирізняються в структурі тексту. Вони тісно пов’язані між собою, назвіть ці мотиви (мотив праці, мотив любові, мотив страждання, мотив образу Божої Матері).
- Розглянемо насамперед мотив праці, як невід’ємну частину існування селянина. Як представлено цей мотив у творі?
- Без праці селян не має основи під ногами. Але без любові його життя втрачає сенс. Мотив любові наскрізь пронизує твір. Кого цей мотив стосується?
- Із ким найбільше пов’язаний мотив страждання?
- Пресвята Діва Марія –особлива постать у всесвітній історії людства і в свідомості багатьох поколінь. Закономірно, що свою героїню Улас Самчук назвав Марією. Ім’я в давньоєврейській мові означає «піднесення». В Україні воно теє досить поширене. У такий спосіб ним підкреслюється типовість образу Марії. Що ж уособлює цей образ?
V. Підсумок уроку.
- У зошитах самостійно запишіть проблеми, які постають у романі «Марія», та мотиви.
- Перевіримо, що ви записали.
VI. Оголошення домашнього завдання.
Скласти хронологічну таблицю дат і творчості Уласа Самчука. Розказувати біографію. Дібрати цитати до образу Марії.
VII. Оголошення оцінок.