Моральні цінності та ідеали наших предків. За драмою І. А. Кочерги "Ярослав Мудрий"

Обладнання: ілюстрації до твору, фото собору Софії Київської, портрети Ярослава Мудрого, картки, вікторина, лист учениці до Ярослава Мудрого, матеріал до п'єси, підготовлений учнями, платівка - арія Ярослава Мудрого з однойменної опери Мейтуса.

Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань

1. Літературний диктант (біографія письменника).

• Рік народження І. А. Кочерги ... (1881); ... (1899-1903) - навчається в Київському університеті на ... (юридичному) факультеті.
• ... (1927) - "Алмазне жорно".
• Рік створення "Свіччиного весілля" ... (1930.)
• Роки евакуації - де? (Уфа, 1941-1944.)
• Пише драматичну поему 1944 р. ... ("Ярослав Мудрий.")
• Нагороджений 1948 року ... (орденом Трудового Червоного Прапора).
• Якого року йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв України? (1950.)
• Рік смерті І. А.Кочерги? (1952.)
• Де похований письменник? (На Байковому кладовищі в м. Києві.)

ІІ. виклад нового матеріалу

Епіграф до уроку: "Кожна п'єса Івана Кочерги відкриває нову сторінку мистецтва... Коли я думаю про "Ярослава Мудрого", я згадую найвищі зразки поетичної драматургії - Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шиллера, Лесі Українки..."

М. Рильський

1. Історія написання драми.

Примітка: Доповідає представник групи істориків. Крім істориків, серед учнів є дослідники, біографи, які займалися пошуковою діяльністю, щоб узяти активну участь у роботі на уроці.

Історик. П'єса І. Кочерги "Ярослав Мудрий" - це вершина його творчості. При її написанні драматург використав історичні події ХІ століття, коли князем Київської Русі був Ярослав Мудрий. Для п'єси Кочерга взяв лише невеличкий період з 1036 року. Це був час, коли князь після тривалих воєн міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до здійснення давно поставленої мети - високо піднести культуру руської землі.

П'єса написана 1944 року. Остаточний варіант п'єси написаний 1946 року. І. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких має свою назву і відповідає певному часові:

• Дія перша - "Сокіл" (1030 р.)
• Дія друга - "Закон і благодать" (1030 р.)
• Дія третя - "Квітневий сніг" (1032 р.)
• Дія четверта - "Каменяр і князь" (1032 р.)
• Дія п'ята - "Перша відміна", "Гуслі і меч", "Друга відміна", "Золота брама" (1936 р.).

2. Проблемно-тематичний аналіз п'єси.

Учитель (звертається до учнів).

- Назвіть сюжетні лінії п'єси.

- Яка композиція драми?

- Жанр п'єси.

- Тема.

- Проблематика.

Відповіді. У п'єсі немає єдиної стрижневої сюжетної лінії - усі лінії твору перетинаються в образі князя, усі найважливіші події стосуються саме його. Найголовніші з них:

стосунки:

• Ярослав - Микита
• Ярослав - Журейко
• Ярослав - Гаральд
• Ярослав - Інгігерда

Експозиція - І дія
Зав'язка - ІІ дія
Розвиток дії - ІІ, ІІІ дія композиція: хронологія
Кульмінація - IV дія
Розв'язка - V дія

Жанр - історична драматична поема.

Тема - показ синівської відданості батьківщині, полум'яної любові до рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола простих людей, які в жорстоких боях із різними нападниками відстоювали волю і незалежність своєї вітчизни.

Проблематика - проблема миру, кохання, любові до рідної землі.

Учні (літературознавець). Звернемо увагу ще й на символи, які відіграють велику роль у п'єсі. Це: гуслі - символ прагнення Ярослава до поширення культури на Русі; меч - символ захисту від нападників; золоті ворота - символ зодчества містобудування.

Учитель (оголошує тему уроку). Сьогодні на уроці ми разом з автором відкриємо завісу на моральні цінності наших предків, їхні ідеали. Але найбільше будемо говорити про князя Ярослава, адже ця постать і є композиційним та сюжетним центром. Подивимося, хто він є, як його зображає автор у своєму творі.

3. Проблемно-тематичний аналіз образів.

а) Ярослав.

Дві основні риси: непримиренність до всіляких ворогів вітчизни; прагнення до будівництва, культури й освіти народу.

б) Ярослав Мудрий - людина далекоглядна, цілеспрямована, розважлива.

в) Жорсткий і добрий, мудрий і терплячий.

г) Мрійник.

д) Учинки величні: будує храм - Софіївський собор, створює перші закони "Руської правди", першу на Русі бібліотеку.

є) Люблячий батько (ставлення до доньок Єлизавети і Анни), "тесть Європи".

Інсценізація уривка з п'єси "Ярослав Мудрий".

Епізод розмови Ярослава з доньками.

Висновки (роблять учні).

1. Кочерга оспівує державну мудрість, величність у помислах, відданість князя Ярослава своїй батьківщині.

2. Ярослав дбає про культуру свого народу.

3. Мріє: "Поставити на Русі города,

Щоб степова спинялася орда..."

• Микита - людина творча, обдарована. (Аналізує образ і підбирає цитати до нього - І група учнів.)
• Сильвестер - учений-монах, який символізує нашу духовність. (Аналіз ІІ групи.)
• Журейко - каменяр, любить свою вітчизну. (Аналіз ІІІ групи.)
• Інгігерда - шведська принцеса, княгина. Дружина Ярослава. (Аналіз IV групи.)
• Єлизавета - молода князівна палко любить свій край. (Аналіз V групи.)
• Милуша - дочка Людомира. (Аналіз VI групи.)

Висновки. Герої п'єси "Ярослав Мудрий" - це патріоти свого краю, свого народу, мужні, красиві душею люди.

ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу

1. Дається дослідникам.

У п'єсі "Ярослав Мудрий" є деякі неточності:

а) на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової доньки Єлизавети з Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася пізніше - 1044 року;

б) за даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ, перебуваючи саме в Києві.

Але ж це є художній твір, в якому мають право на існування і історична достовірність, і художній вимисел.

2. Лист учениці 11-Б класу Назарук Надії до Ярослава Мудрого (додаток 1).

3. Вікторина "Чиї ці слова?" (Додаток 2).

4. Прослуховування арії Ярослава перед битвою з печенігами з однойменної опери Мейтуса.

5. Заключне слово вчителя.

Наші предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план загальнодержавні інтереси. Автор возвеличує ідеал вірності: рідній землі, коханій, князю.

Отже, ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків: безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів, працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні, уболівання за рідними і друзями.

Поема Івана Кочерги вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і в цьому велике патріотичне значення його твору.

П'єса своїм патріотичним пафосом залишається актуальною і в наш час.

IV. Домашнє завдання

Уміти аналізувати драму та образи героїв. Виписати п'ять цитат до персонажа, який найбільше сподобався учням (за власним вибором).

Додаток 1

Лист до Ярослава Мудрого.

Вельмишановний великий княже Ярославе!

Звертаюся до тебе з далекого ХХ століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги "Ярослав Мудрий", де розповідається про важкий період твого життя і правління. Твій образ змальовано з великою повагою, любов'ю, так що він не може не схвилювати душу читача.

Я була вражена від твоєї розважливості та мудрості. Адже скільки сил тобі довелося покласти, щоб зберегти єдність країни та злагоду серед народу. Був ти, княже, і жорстким, і добрим, і терплячим.

Мені у серце запали такі твої слова:

"Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь.
Бо мудр народ, і житиме віками,
В трудах і битвах вихована Русь".

Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними до самопожертви ради Батьківщини: "І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!"

А як ти говорив про книжки?!

"І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі".

Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами.

Я бачу, що наші предки понад усе цінували в людині не її гаманець, а високі моральні якості. Я думаю, що кожна людина повинна виховувати в собі ці найкращі риси. Упевнена, що для нашої країни ще настануть добрі часи. Ми, твої нащадки, дуже вдячні за цей мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках історичних романів.

З великою повагою до тебе, Ярославе,
учениця 11-Б класу
Назарук Надія

Додаток 2

ВІКТОРИНА

Чиї ці слова?

"Щоб меч важкий поклавши і шолом,
Палати білі й храми будувати...
В істини золотоверхий храм
Ввійти собі і двер відкрити вам".
(Ярослав не хоче воювати, а бажає будувати прекрасні храми.)

"Потщитесь, браття, треба поспішати,
Щоб книги всі переписати нам".
(Сильвестр.)

"Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру".
(Ярослав.)

"Побіда, княже, Господа прослав!
Побито вщент поганих супостатів".
(Журейко.)

"Де я знайду чудових стільки книг,
Такі пісні, як в Києві у тата,
Що королів мудріший всіх земних.
А Київ наш - зелений і прозорий!
Дніпро широкий... кучеряві гори,
Палати білі, бані золоті...
Де ще красу подібную знайти?
І це все кинуть..."
(Єлизавета.)

"Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь".

(Ярослав.)

"Тому, хто руську правду поважає,
Завжди у нас і шана, і хвала".
(Ярослав.)

"Хто вип'є раз дніпрової води,
Тому ніколи Київ не забути..."
(Сильвестр.)

"О Господи великий, милосердний,
Злих ворогів на Русь не допусти!
І Ярослава в битві захисти!
(Інгігерда.)

"Я в Новгород помчав перед ордою
І перстень твій громаді показав".
(Журейко.)

"Бо дивний світ, що бачила ти в чащі,
І є, княжна, мистецтва дивний світ -
Воно завжди підносить душу нашу..."
(Микита.)

"З того часу я Київ полюбила,
Не там, а тут моя вітчизна мила.
Прости, тобі я болю завдала".
(Єлизавета.)

"Бо мудр народ і житиме віками
В трудах і битвах вихована Русь".
(Ярослав.)

"Раніш ніж храми будувать святі,
Годиться правду ствердити в житті".
(Журейко.)

"Раніш закон, а потім благодать..."
(Ярослав.)

"З усіх небесних благ
Найвищим благом кров я цю вважаю,
Що є з народом вірний мій зв'язок.
Мені не треба пишних тих казок,
Що предків нам шукають десь за морем.
Народ мій тут, на рідних цих просторах,
Від Києва до Ладоги живе,
І не заброд Ісландії суворих, -
Мене своїм він предком назове!"
(Ярослав.)

Автор Л. Дидик