Система нестандартних уроків української літератури в 11 класі

Урок 1

Тема: "Я народився і жив для добра і любові". (Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка).

Мета: ознайомити старшокласників з біографією письменника; дати уявлення про кіноповість; розвивати аналітичні навички та вміння; п рищепити любов до творчості українського Мікеланджело.

Тип уроку: урок-кіноповість.

Обладнання: звукозапис музики Б. Лятошинського "Чотири українські теми"; виставка творів письменника; стилізація кіноплівки з надписами "Знайомство", "Джерела", "Шлях до ремесла", "Боротьба".

Форми організації навчання: групові.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Звучить музика, на фоні якої підкреслено демонстративно учитель стилізує класну кімнату під знімальний майданчик, записуючи тему і епіграф уроку на дошці:

"Він залишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером". А. Малишко.

ІІ. Оголошення теми, мети

Літературознавець М. Наєнко сказав про О. Довженка ще й так: "Він - як самоцвіт: скільки не обертай його, а в ньому починають світитися все нові і нові грані".

Нерідко О. Довженка порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, і архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу.

На цьому уроці нам пощастило познайомитися з ним уперше, і зробимо це знайомство незвичним: кадр за кадром переглянемо уявний фільм, прочитаємо кіноповість його життя і творчості. У створенні цього уроку беруть участь групи: "історики", "художники", "біографи", "літературознавці", які працювали вдома з довідковою літературою.

Девізом нашої подорожі нехай стануть слова Олександра Петровича: "Приберіть геть усі п'ятаки мідних правд і залиште тільки чисте золото правди!"

Сторінка перша. "Знайомство"

Демонструється портрет письменника, плакат, на якому записано відгуки і оцінка творчості Довженка:

1958 р. Постановою журі Міжнародної виставки в Брюсселі Довженко визнаний як один із першого десятка провідних митців 60-річної історії мистецтва кіно.

1939 р. "Першим поетом кіно" назвав його Левіс Джекоб у книзі "Історія американського фільму".

1949 р. Жорж Садуль у книзі "Історія мистецтва кіно" твердить, що "Земля" Довженка мала великий вплив на молодих кіномитців, зокрема Англії та Франції.

1957 р. Артур Найт у книзі "Найживіше мистецтво. Панорама історії кіно" доводить, що найкращі японські фільми "Роша мун" і "Ворота пекла" зроблені під впливом Довженка.

1957 р. Айвор Монтегю у книзі "Довженко-поет життя вічного" пише: "Земля" Довженка - це твір генія; йому мусили відступити перше місце російські кіномитці Ейзенштейн і Пудовкін".

1958 р. Коли у Брюсселі "Земля" була визнана найкращою у світі, Чарлі Чаплін пише телеграму: "То ж велике щастя для вас, що Україна має такого славного сина і воістину великого художника. Нехай же вам, дорогий Олександре Петровичу, щасливо живеться і можеться предовгії літа".

Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: "Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять".

Хвалили там, у вільному світі. У себе ж - ні. Більше того - Дем'ян Бєдний у газеті "Известия" написав фейлетон, після чого Довженко за ніч посивів.

Художники:

(Це група учнів, обдарованих у сфері живопису. Вони дають "психологічний" аналіз портрета письменника, порівнюють власні спостереження зі свідченнями сучасників).

1. "В обрамленні білосніжного сивого волосся високе скульптурне чоло. З-під злегка зламаних енергійних брів дивляться вдалину сіро-блакитні очі. Погляд довірливий, пильний, вдумливий, уважний. Вольове, напружено-серйозне загоріле мужнє обличчя, вирізьблене з незвичайною довершеністю. Вражає рідкісне поєднання духовної і фізичної сили".

2. "Він був дуже вродливий... Олександр Довженко, зі своєю усмішкою, ледь квапливою мовою, з м'якою українською вимовою. Він взагалі був вродливий не тією солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще більше звеличує цю красу з ореолом пережитого".

Сторінка друга. "Джерела"

Біографи:

Сосниця - провінційне містечко на березі красуні Десни, на Чернігівщині. Побілені хати, зарослі травою вулиці. В одному з провулків стояла під грушею хата - стара, присадкувата. Це - давнє гніздо Довженківського роду - хліборобів, рибалок, чумаків, косарів. Предки Довженка були козаками і в середині XVIII ст. прибули до Сосниці з Полтавщини. Ціла вулиця називалася Довженковою. Сашко, який народився у серпні 1894 р., був сьомою дитиною у хліборобській родині, в якій діти помирали одне за одним. "Дітей мали багато, чотирнадцять, перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягли працездатного віку. І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадував, у моїй уяві плач і похорон".

Літературознавці:

У день смерті аж чотирьох синів-соловейків, мати Довженка, Одарка, про яку він говорив, що вона "народжена для пісень", "але проплакала все життя", молилася: "Залиши мені, Господи, Сашка, оберігай його від поганих людей. Дай йому силу. Пошли йому щастя, щоб його люди любили, як я його люблю".

Психологи:

Можливо тому улюбленою піснею О. Довженка була пісня "Ой горе тій чайці...", авторство якої приписується самому Мазепі.

Біографи:

Батько Олександра Петро (про якого письменник скаже: "Усе життя його минуло під знаком темряви і неосвіченості"), на свою біду, мав романтичну вдачу і свого сина мріяв за будь-яку ціну "вивчити на пана".

Літературознавці:

Через багато років, працюючи над "Зачарованою Десною", письменник згадає рідних людей з особливою ніжністю: "З мого батька можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіятелів". А діда назвав "добрим духом лугу і риби": "...гриби і ягоди збирав він у лісі краще за всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом. Дід був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир".

Психологи:

Зрозуміло, звідки у Довженка нахил до споглядальності: "У мене не було пристрасті до чогось одного, певного. Мені здавалося, що я все можу, що все легко, і мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах".

Сторінка третя. "Шлях до ремесла"

Учитель записує на дошці "сигнальні" ключові слова, за якими учасники груп мають створити "калейдоскоп", як цілісну розповідь про освіту і поступ О. Довженка:

• Сосницька початкова школа
• Монтій Созонович Опанасенко
• Глухівський учительський інститут
• комерційний інститут
• Академія мистецтв
• школа старшин Петлюрівської армії
• "босий комісар" освіти і культури
• відділ Повноважного представництва УРСР у Польщі
• Торгове представництво УРСР в Німеччині
• приватне училище професора Е. Геккеля
• Одеса 1940 р. - Київ
• Ашхабад
• Воронезький фронт
• Москва 1952 р.
• береги Дніпра 1954 р.
• Новодівиче кладовище.

О. Гончар писав: "Довженко справді глибоко трагічна і суперечлива постать. Десь я назвав його "українським Мікеланджело" і цих слів не зрікаюся й зараз, маючи на увазі всебічну фантастичну обдарованість цієї людини".

Сторінка четверта. "Любов"

Біографи:

"Тричі являлася йому любов", як у Франка. Уперше "найсміливіший і найвродливіший хлопець" у Сосниці закохався, навчаючись в училищі, в дочку багатого купця Надійку Чаусовську - гімназистку-красуню. Гарна була пара. Та коли вони, молоді і закохані, безтурботно бігали на ковзанку, містечко Сосниця ніби журливо хитало головою: мовляв, нічого не вийде з того кохання, бо ще не бачив світ, щоб щасливим було подружжя з доньки багатія і сина бідного діхтяря...

З Варварою Криловою Олександр познайомився, вчителюючи у Житомирі. Разом учили дітей, інсценізували уривки з "Назара Стодолі", "Гайдамаків" та "Катерини". Побралися, переїхали до Києва, де не тільки події громадянської війни вразили серце Довженка, а й сімейна драма. Лист від дружини обпік серце: "Я люблю тебе, але дружиною твоєю не буду. Не лай мене і не плач за мною". А коли повернувся додому, застав Варю в обіймах білогвардійського офіцера, пережив гіркоту зради, яка, однак, не спопелила любові. Коли, перебуваючи в Німеччині, він дізнався, що облесник-офіцер покинув хвору на туберкульоз Варю у Празі, не вагаючись, одружується зі своєю зрадливою дружиною вдруге і привозить в Україну.

Юлія Солнцева, актриса - третя і остання його любов. Коли Варвара відчула це, запитала:

- Сашко! Ти закохався?

- Так.

Того дня на столі їхнього помешкання поруч з білими трояндами лежав лист:

"Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Я їду назавжди. Розумію все-все. Найперше - те, що разом ми жити не можемо. Ти йдеш у велике мистецтво. Ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг в житті, тобі потрібна натхненниця.

Ти закохався, Сашко... Повір: од щирого серця відкидаю в ім'я тебе ревнощі і біль, хочу, щоб вона стала істинним твоїм другом, твоїм натхненням.

А в мене одне-однісіньке прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем.

Прощай! Хай іде до тебе добро і щастя з Землі, з Неба, з Води!

Твоя навіки - Варвара Довженко!"

Літературознавці:

"Я так люблю мою Юлію, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п'ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова... Хто послав мені любов?" - писав письменник у щоденнику за чотири роки до смерті.

Сторінка п'ята. "Кіно"

Художники:

Будучи 32-річним, Довженко, після однієї ночі, круто змінив життя, поїхавши до Одеси. Чим було кіно на початку ХХ століття? Живими картинками, балаганом і тільки. Йому "вчитися було ніколи і ні в кого". Спочатку сценарист, потім - режисер, актор, він впроваджував в українське кіно метод Гріффіта, американця, який вперше показав лице героя крупним планом. Довженко не тільки психологізував кіно, а й опоетизував його. Неповторний світ творив за допомогою народної поетики, символів, прийомів живопису.

У фільмі "Земля" дід і онук - як обрамлення роду. Дід помирає непомітно, наче яблуко падає з дерева.

Яблуко, дійшовши певної стиглості, відірвалося від дерева. Отак і дід. А смерть онука - насильницька, нагла. Його вбивають зненацька, із-за рогу у хвилину танцю...

Важко сказати, хто зробив більший внесок у цей фільм - Довженко-письменник чи Довженко-художник.

"Перші зрілі фільми Довженка "Звенигора", "Арсенал", "Земля" завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали творчі крила, вкоротили йому віку". Ю. Лавріненко.

Чому?

Сторінка шоста. "Боротьба"

Учитель:

- Чому О. Довженко за 10 років до смерті у щоденнику написав: "Немає сил ходити. Болить у мене все. Болять руки, ноги. Болить голова і болить серце. Думаю, що скоро помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. Я помру скоро, тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу. Ні. Не робота подолала мене, не пияцтво, не жіноцтво. Прибила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість. Убили мою радість".

- Що спричинило до такого відчаю, поразки? Яка боротьб виснажила його?

Історики:

"Протистояння генія і влади" - слова Ліни Костенко можуть бути епіграфом до цієї сторінки нашої кіноповісті.

Сталін до кінця днів чекав, що Довженко, відомий усьому світові, напише і зніме фільм про нього - вождя, батька всіх народів, генералісимуса, переможця у Другій світовій війні, а тому не дозволив розстріляти, вичікував і навіть пробував приручити: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії вручив, ще й Ленінську, в закордонні відрядження відпускав (Берлін, Париж, Лондон), і звання діяча мистецтв присвоїв. Не приручив. Довженко не вмів і не хотів їсти хліба з рук ката. Хоч йому доводилося маневрувати, відкуповуватися. Для того, щоб втілити задумане, робив ненависне:

- за геніальну "Звенигору" відкупився антиукраїнським "Арсеналом";

- за "Землю" - "Щорсом";

- за "Україну в огні" - казенним "Мічуріним".

- "Справді, яка трагедія художника", - писав О. Гончар.

- У 1940 році Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії, але через те що не міг знімати на замовлення, після війни буде викинутий з кіностудії за націоналізм.

- Друга світова війна відкрила Довженкові очі - він наче оглух до будь-яких пересторог і пише свою геніальну "Україну в огні". Рукопис потрапив до рук Сталіна - і для Довженка настала кульмінаційна життєва драма, в якій режисером-постановником був "кат над катами" Сталін.

- Довженко був висланий на безвиїзне проживання до Москви. Останній лист кінорежисера, датований 10 жовтня 1956 р., адресований уряду України: "Вертатися хочу на Україну. Президіє! Допоможи мені житлом: давно колись відібрали його в мене. Великої квартири мені не треба, тільки треба мені, щоб я міг бачити Дніпро і Десну під обрієм, і рідні чернігівські землі..." Крик душі. У цьому році була завершена "Поема про море" і опублікована автобіографічна кіноповість "Зачарована Десна".

Він мріяв написати нові твори (аж 55 запланованих!), поставити фільм "Поема про море". Але цей рік був останнім у його земній "юдолі плачу".

Підсумок уроку

Учитель:

Цей урок - спроба першого знайомства. Якби можна було підібрати одне-єдине містке слово - епітет, то як би ви закінчили фразу:

- Життя Довженка - ... (трагічне).

- Творчість Довженка - ... (титанічна, геніальна, подвиг).

Домашнє завдання

Прочитати автобіографічну кіноповість "Зачарована Десна".

Урок 2

Тема: "Зачарована Десна" О. Довженка - казкова подорож у світ його дитинства. Проблематика. Характери. Поетика кіноповісті.

Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті; дати характеристику образам - персонажам; проаналізувати естетику твору; розвивати уміння і навички учнів проникати в інтертекстову сферу художнього твору; виховувати почуття святості родини, України.

Тип уроку: урок-дослідження.

Форми організації навчання: групові.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Звучить фонозапис пташиного співу, що налаштовує на сприйняття художнього твору.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

- Розкажіть про дитячі роки Сашка Довженка.

- У кого ще з вивчених вами письменників було подібне дитинство чи фрагменти його? (М. Стельмах, Ю. Яновський, Б. Лепкий).

- У яких творах зафіксовані були враження дитинства? ("Гуси-лебеді летять", "Вершники", "Казка" мого життя").

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Звучить музика Е. Моріконе.

Ми вирушимо сьогодні у казкову подорож дитинства Олександра Довженка. Генії починаються змалку... Пам'ятаєте? Або: усі ми родом з дитинства. Польський письменник Ян Парандовський, шукаючи витоки творчості багатьох майстрів красного письменства, висловився надзвичайно поетично і вражаюче: "Колись це джерело забило вперше..."

Задум "Зачарованої Десни" виник у Довженка ще перед війною, про що свідчить запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:

"А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій!  Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь - усюди, куди не гляне моє душевне око!"

Ми маємо привілей доторкнутися душею до тієї краси, щоб вийти після уроку іншими - кращими, чистішими, добрішими. "Слово - сила. Увіковічене на письмі, воно здобуває владу над думками і мріями людей, і неможливо ні виміряти, ні уявити межу цієї влади. Слово панує над простором і часом. Але, тільки схоплене сіткою літер, думка живе і діє. Все решта розвівається вітром. Прогрес у розвитку людської думки, досягнення розуму людського народилися з оцих слабеньких літер - стеблинок на білому полі, паперу", - писав Ян Парандовський у своїй "Алхімії слова", ніби закликаючи нас досліджувати все, що написане тими, хто жив до нас.

Групові форми дослідження методом навчального мозкового штурму. Технологія проведення.

Комплектуються групи із 7-9 учнів, які упродовж 10-15 хвилин генерують ідеї, потрібні для розв'язання проблеми.

Штурм відбувається у 3 етапи:

І етап - озвучення і фіксація ідей;

ІІ етап - експертний аналіз і відбір;

ІІІ етап - група відбирає 2-3 найкращих варіанти і обирає спікера, який розповідає про них учням і вчителю.

Завдання для І групи

Які саме ключові уривки з кіноповісті слід озвучити, щоб світ Довженкового дитинства постав у всій красі і повноті?

Завдання для ІІ групи

Створити цитатний проект характеристики образів повісті так, щоб наймісткіше передати їх колорит.

Завдання для ІІІ групи

Окресліть основні проблеми повісти "цитатним ланцюгом" та викристалізуйте ідею твору.

Завдання для IV групи

Дослідіть художні особливості повісті й подайте "цитатну опору" на розсуд однокласників.

Проблемні запитання для активізації мислення.

• Які люди оточували героя повісті?
• Від чийого імені ведеться розповідь - малого чи дорослого Сашка?
• Яким було розуміння життя і смерті дитиною?
• Як гармоніювала природа і дитина?
• Яке завдання художника, митця?
• Чи може дитина усвідомлювати себе як представника роду, нації?
• Чи уявляв Сашко свій родовід через конкретні заняття родичів?
• Про що свідчить відсутність сюжету в повісті? Чи не далися взнаки імпресіоністичні погляди у школі Геккеля?
• Яка роль пейзажу в повісті?
• Яке місце фольклору в творі?
• Який синтаксичний спосіб вираження, думки у Довженка улюблений?
• З якою метою вдається письменник до засобів сміху у "Зачарованій Десні"?
• "Тропи-стежини до людських сердець" (Ян Парандовський). Якими стежинами увійшов Довженко до вашого серця?
• Про що свідчить мова твору, яка вона?
• Прокльони - це творчість чи крик зболеної душі?

Озвучення результатів мозкового штурму.

Експертна оцінка роботи учнів учителем, підсумок уроку.

Домашнє завдання

Вивчити напам'ять уривок з повісті "Благословенна будь..." і написати мініатюру на одну з тем: "Було в моєму дитинстві", "Портрет мого батька", "Портрет моєї матері", Легенди моєї родини", "Таємниця мого родоводу", "Мені приємно і мені неприємно..."

Ці завдання сприятимуть глибшому осмисленню учнями змісту твору у процесі активної "роботи душі", самоаналізу та самооцінки, що є необхідною умовою успішної реалізації принципу особистісно орієнтованого навчання на уроках української літератури.

Урок 3

Тема: Ідеологія тоталітарного режиму очима Довженка. "Щоденник" - звинувачувальний документ системі

Мета: ознайомити учнів з особливостями та змістом його "Щоденника"; розвивати навички логічного та аналітичного мислення, усного монологічного мовлення, публічних дискусій; виховувати почуття гідності та національної причетності.

Тип уроку: семінар-дискусія.

Обладнання: гасла, популярні в СРСР. "Партія - розум, честь і совість нашої епохи", "П'ятирічку - достроково", "Один - за всіх, і всі - за одного", "Партія - наш керманич", "За Сталіна! За Батьківщину!" тощо.

Епіграф: "Щоденники надаються до створення мозаїчних картин: у них є перли і діаманти". Є. Сверстюк

Фонозапис музики І. Дунаєвського, В. Лебедєва-Кумача.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Обладнання лозунгами під "бадьорі" пісні І. Дунаєвського.

ІІ. Перевірка домашнього завдання та актуалізація опорних знань

У чому ж полягає глибока філософська думка автобіографічної кіноповісті Олександра Довженка?

Чому дорослому Довженку так хотілося "переглянути" відчуття Сашка малого?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Вступне слово вчителя.

"Щоденник" О. Довженка до українського читача ішов довго і продовжує іти, адже тільки у 2009 році (за заповітом автора) літературознавці отримають повний доступ до архіву письменника.

Але і нині вже знаний "Щоденник" - перлина літератури, яку Є. Сверстюк порівняв з "Давидовими псалмами" Шевченка. "Цей твір настільки потужний, щирий і безкомпромісний, що якби автор не написав більш нічого, то й тоді увійшов би у досить невелику когорту найпочесніших українських митців", - твердить О. Слоньовська.

Ліна Костенко у праці "Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала" пише, що "...саме О. Довженко і саме своїм "Щоденником" зробив першу досить вдалу спробу становити в нашому національному телескопі головне дзеркало на місце, усунути в ньому бодай найбільші дефекти".

Вам знайомий зміст цього твору, та на сьогоднішньому занятті ми проаналізуємо не тільки зміст. а й розвиток політичної думки, адже всі ви будете громадянами і мусите вчитися орієнтуватися у розбурханому світі вже тепер.

Ідеологія (гр. "вчення про ідею") - система ідей, уявлень, понять, зафіксована в різних формах суспільної свідомості (в політиці, моралі, науці, мистецтві, релігії).

Давайте згадаємо той факт з біографії Довженка, який безумовно вплинув на його розходження з ідеологією комунізму, а саме причетність до петлюрівського війська у роки громадянської війни, що Дамокловим мечем нависала над письменником в усі роки.

Клас ділиться на дві групи, кожна з яких має змогу представити ворогуючі політичні платформи, між якими маневрував Довженко, і до яких був причетний у житті.

Орієнтовні схеми представлення

Політична платформа петлюрівців.

• Становлення Центральної Ради і поширення їх універсалів.
• Причини війни з "совєтами".
• Причини воєнних невдач УНР.
• Взаємини з антибільшовицькими силами в Україні.
• Директорія і Антанта.
• Політична діяльність за кордоном.

Політична платформа більшовиків.

• Ануляція Брестського миру і політика щодо України.
• Внутрішня підтримка більшовизму в Україні.
• Більшовики і лівоесерівські партії (боротьбисти, борбисти).
• Причини успіхів у громадянській війні.
• Основні популістські декрети лівих.
• Політика більшовиків на Україні (колективізація, русифікація, голодомор, політичні репресії до Великої Вітчизняної війни і після неї).

Підсумок уроку після представлення груп і експертної оцінки групою експертів

• Чи мала влада уявлення про те, що О. Довженко пише "Щоденник"?
• Чому саме темі жіночої долі Довженко присвятив так багато записів?
• Чому Довженко називає Україну "Великою Вдовицею"?
• Яке місце у "Щоденнику" посідає проблема національної свідомості та гідності українців?
• Яким було ставлення письменника до уряду як до офіційної влади?
• Кого зневажає і кого любить автор "Щоденника"?
• Якими місткими епітетами О. Довженко "відзначає" представників влади?
• Чи був О. Довженко атеїстом?

Домашнє завдання

Виписати 5 суттєвіших для вас особисто записів із "Щоденника", прочитати "Україну в огні".

Урок 4

Тема: Правда, обпалена війною... (Аналіз кіноповісті "Україна в огні").

Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику; розвивати творчу уяву і аналітичне мислення; виховувати національну гідність.

Тип уроку: урок-діалог

Обладнання: фонозапис музики Томазо Альбіноні.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань

"Україну" в огнів називають "Довженковою Голгофою". Голгофа - череповище, гора на якій було розіп'ято Ісуса Х.риста.

- Що говорить сам Довженко у "Щоденнику" про це?

31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер М. Чіаурелі, повчав О. Довженка: "Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер...". Почалася розправа.

Проблемне запитання (записується на дошці).

- За що? Що саме спровокувало таку люту ненависть Сталіна? У чому полягала небезпека цієї повісті?

Відповідь ми знайдемо, проаналізувавши текст за принципом сократівського "мистецтва повивального".

Текстуальні "розкопки", увага до художньої деталі у процесі діалогу логічно призведуть до розв'язання проблемного запитання.

Система запитань

• Чому пісня - наскрізний елемент кіноповісті? Вона взята в обрамлення, супроводжує життя героїв?
• Чи не виникають у вас ремінісценції з Шевченком у багатьох епізодах твору? (Порівняйте першу картина повісті "Садок вишневий коло хати", рішучість Лавріна Запорожця у концтаборі, й рядки "Та не однаково мені...", "Минали дні, минають ночі, минає літо").
• Якими епітетами автор окреслює Україну як наскрізний образ повісті? ("кривава", "попалена", "розбита", "поруйнована!", "обездолена в загравах пожеж").
• Як застосовує автор прийом контрасту, протиставлення, щоб підкреслити міру злочину проти своєї правічно прекрасної землі?
• Які образи сильніші - жіночі чи чоловічі? Чому?
• Їх багато. Що об'єднує їх?
• Яка з жіночих постатей найближча серцю автора?
• У яких жіночих образах втілено поетичну душу і трагічну долю України?
• Які картини майже натуралістично відтворюють фантасмагоричну пекельну круговерть війни? (Опис баталії, бій могла витримати тільки людина - "вовки не вили", а "вовчиці плакали").
• Кого з людей автор зобразив за аналогією до вовків? (Батька і сина Краузів).
• Чому селяни бажали втікачам "котитись бубоном"?
• Про який епізод кіноповісті можна сказати словами Ліни Костенко "І це була любов, а не розпуста"?

Сталін у своїй доповіді звинуватив О. Довженка в аморальності.

• То що ж крамольного знайшов чи відчув Сталін у творі?

Підсумок

Після дитячих версій можна запропонувати і версію Михайла Шевченка, який помітив приховані мотиви психологічного тиску і політичного твору: "Довженко був вождем! Це знали всі. Особливо його вороги. Знали так само, як і те, що вождь без мас, як генерал без армії, - ніякої сили не має. І тому вождя вирвали з мас. ізолювали від середовища, де він міг розкритися сповна, особливо як громадський діяч, де він міг зробити для України те, про що ми навіть не здогадуємося".

Домашнє завдання

Написати твір на одну з тем: "Що зробив О. Довженко для України?", "Що зробив О. Довженко для мене особисто?", "Як "знайомство" з О. Довженко вплинуло на мене?", "Сповідь перед Олександром Петровичем".

Автор Л. Денисюк