Інтерактивні уроки в п'ятому класі

Мета: повторити та поглибити знання учнів про звуки мови та мовлення; формувати вміння розрізняти звуки, передавати слова звукописом; використовуючи здобуті знання на практиці; розвивати в них фонематичний слух, увагу, слухову та зорову пам'ять, усне та писемне мовлення; збагачув ати словниковий запас; удосконалювати навички роботи у групі; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок-конкурс - узагальнення та систематизація навчальної інформації.

І. Організаційний момент

Повідомлення про порядок проведення уроку.

ІІ. Повідомлення мети, очікування навчальних результатів, мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ми з вами, діти, вивчаємо фонетику. Що ж вона вивчає? А чи змогли б ми без неї обійтися? Чи уміли би правильно писати та читати? Недаремно її називають царицею. І сьогодні ми йдемо в гості до вельмишановної господині - до цариці Фонетики. Ви маєте показати, як її шануєте, як її поважаєте, а для цього, звісно, треба не так багато й не так мало - виявити ваші знання з фонетики, а також кмітливість, винахідливість, творче натхнення.

ІІІ. Актуалізація навчальної інформації учнів

Розминка

1. Скільки букв у алфавіті?

2. Які бувають приголосні звуки?

3. На які приголосні поділяються звуки за участю голосу та шуму?

4. Які є приголосні за місцем творення?

5. Назвіть глухі звуки.

6. Які бувають склади?

«Жартівливий мішечок»

1. З чого починається день? (д.)

2. Вечір чим кінчається, а ранок починається? (р.)

3. До якого імені треба додати одну літеру, щоб отримати крупу? (Анна - манна.)

4. Як з буряка зробити бурю? (Буряк - буря.)

5. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? (о.)

6. Яке слово об'єднує 33 букви? (Азбука.)

7. Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива? (у.)

8. Що треба зробити, щоб морський рак полетів? (Омар - комар.)

9. Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу. (Хміль - джміль.)

10. Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге - фруктове дерево. (Злива - слива.)

«Будь уважним» - загадки-жарти

Мене ти не даремно ціниш:

Для бджіл будиночком служу.

А коли «в» на «к» заміниш,

В повітрі птахом полечу.

(Вулик-кулик.)

За мною ти сидів - згадай

(Одночасно і стіл я і лава),

«С» до назви моєї додай -

Тоді я - стародавня держава.

(Парта - Спарта.)

Всі кмітливі його знають,

Ним колоди розщепляють.

Якщо букву «к» відняти,

Слід в річках його шукати.

(Клин - лин.)

Дерево ламаю,

Хвилі здіймаю,

А «к» приєднаю -

У полі зростаю.

(Буря - буряк.)

Не знати без мене ходу

Через прірву, через воду.

З «о» я зовсім інше слово -

Житла людям дать готове.

(Міст - місто.)

Літнім людям я в пригоді,

Помічниця у поході.

З «о» ти можеш, не перечу,

Поскладать на мені речі.

(Палиця - полиця.)

По моїх хвилястих водах

Поспішають теплоходи -

До Дніпра новобудовам вантажі везуть.

Коли ж «д» на «в» міняю,

Пору року означаю.

(Десна - весна.)

З «д» співаю весело,

З «в» я рибки наловлю.

(Дудка - вудка.)

На мені молотять хліб -

А снопами - новий сніп,

А якщо з кінця читати, -

Будуть миші враз тікати.

(Тік - кіт.)

У воді я проживаю,

Хто турбує, тих щипаю,

А коли з кінця читати,

Буду птахом я кричати.

(Рак - кар.)

Від сильного вітру

Відкинеш «б» ти,

Й тоді прочитаєш

Назву планети.

(Буран - Уран.)

IV. Засвоєння узагальнених навичок на основі застосування знань і вмінь

Конкурс 1 «Ланцюжок»

Доберіть до поданих слів найбільше, змінюючи чи додаючи кожного разу лише по одній букві.

СУК

ГАК

Конкурс 2 «Хто швидше?»

Назвіть слова, що мають:

Два дзвінки приголосні звуки.

Два глухі приголосні звуки.

Три глухі приголосні звуки.

Два дзвінкі приголосні звуки.

Два м'які приголосні звуки.

Три тверді приголосні звуки.

Три однакових голосних.

Чотири однакових голосних.

Більше звуків, ніж букв.

Більше букв, ніж звуків.

Конкурс 3 «Коректори»

Відтворіть на письмі текст.

1. Вірш Т. Шевченка

...ч...т...с..., бр...т... м... ...,

д...м...йт..., ч...йт...сь

й св...г... н...ц...р...йт...сь.

2. Прислів'я

Пр...вд... в пр...к...зк...х ш...к...й.

З п...сн... сл...в н... в...к...н...ш.

Конкурс 4 «Поетична хвилинка»

Вставити пропущені букви, підкреслити букви, які позначають два звуки.

Світа....

Край неба пала...,

Соловейко в темнім га...

Сонце зустріча....

Тихесенько вітер ві...,

Степи, лани мрі...ть,

Між ...рами над ставами

Верби зелені...ть.

Сади р...сні похилились,

Тополі по волі

Сто...ть собі, мов сторожа,

Розмовля...ть з полем.

Конкурс 5 «Цікаві букви та хитрі звуки»

(робота у групах)

Виписати слова:

1) ті, що мають більше звуків, ніж букв;

2) ті, що мають більше букв, ніж звуків;

3) ті, що мають однакову кількість букв і звуків.

Україна, єдність, дзеркало, духмяний, м'яч, їжа, сьомий, історія, знає, дощ, цвях, люди, свято, сім'я, щодня, близький, стоїть, солов'ї, троє, день, мрія, радіє, якість, пюре.

Конкурс 6 «Знайдіть порушника алфавіту»

Розставте слова на свої місця. Поясніть значення підкреслених слів.

1. Ілюзія, іграшка, імунітет, іменник.

2. Калькуляція, каверзувати, кабінет, кам'яний.

3. Лагідний люб'язний, лаконічний, лан.

4. Маєток, магазин, м'ята, макет.

Конкурс 7 «Вибери слово»

Запишіть за алфавітом слова в такому порядку: географічні назви; назви рослин; назви тварин (звірів, птахів, комах, риб). Після кожного слова зазначте, скільки в ньому звуків.

1. Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, ґедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель.

2. Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.

Конкурс 8 «Відшукай ключ»

Вам, звертаючись до алфавіту (на одну букву назад або вперед), треба розшифрувати даний текст, щоби прочитати відоме українське прислів'я.

1. Лпмі тбн епасє оє иобжщ, уп оє гпгпсі. (Коли сам добре не знаєш, то не говори.)

2. Биг сдокнвн ркнбя и киг пнжлдпжяе. (Від теплого слова і лід розмерзає.)

3. Цуп нпгшіую, упк егпщ обгшіую. (Хто мовчить, той двох навчить.)

4. Ркнбн гн ркнбя - жкнєзсрю лнбя. (Слово до слова - зложиться мова.)

Конкурс 9 «Найдовше слово»

Назвати та записати слова у зростаючому порядку, спочатку дво-, потім три-, чотирискладові тощо слова. Перемагає той, хто назве слово з найбільшою кількістю складів.

Конкурс 10 «Нема дива в тому, що і наголос вершить дива»

Ви знаєте, що в українській мові наголос особливо діяльний, бо він розрізняє значення близьких за звучанням слів. Ось вам і приклад: дива та дива. Вам треба назвати якомога більше таких слів і побудувати з ними речення.

Конкурс 11 «Ох, ці шифрувальники»

Прочитайте текст, використавши свої знання з фонетики.

1. О луцкий йазик! Умійеш ти патакати, варнакати, теревенати, торочити... Такого умійеш наверзти, шчо купи не держица, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитис.

(О людський язик! Умієш ти патякати, варнякати, теревеніти, торочити... Такого умієш наверзти, що й купи не держиться, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепи тина паркані сушитись.)

2. А шчо вже казати про твоей вміна переливати з пустого в порожне, бубніти, йак старий дак у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, шчебетати жабою на болотній купині.

(А що вже казати про твоє вміння переливати з пустого в порожнє, бубніти, як старий дяк у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, щебетати жабою на болотній купині.)

IV. Підбиття підсумків уроку (порівняти результати з очікуваними, проаналізувати, зробити висновки, оцінювання результатів уроку)

V. Домашнє завдання

Прочитати, а потім склати план-конспект матеріалу § 15-17, виконати вправу 266 («Рідна мова» О. Глазова, Ю. Кузнєцов).

Ну що б, здавалося, слова...

Тарас Шевченко

Мета: повторити, узагальнити та систематизувати навчальну інформацію учнів з даної теми, розширити словниковий запас учнів, формувати вміння доречно вживати слова у своєму мовленні, розвивати творчу індивідуальність, спостережливість, пам'ять, увагу, логічне мислення, викликати цікавість до виучуваного.

Тип уроку: урок-казка - засвоєння навчальної інформації.

І. Організаційний момент

Повідомлення про порядок проведення уроку.

ІІ. Повідомлення мети, очікуваних навчальних результатів, мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Сиділа Оленка з Іванком і готувала уроки. От Іванко і каже:

- Оці вже мені слова, слова... та й годі, більш нічого.

- Е, не кажи. Слова мають дуже вагоме значення.

Так би вони ще довго сперечалися, якби Оленка не пригадала, що чула, нібито десь живе старий-престарий лицар, який стоїть на сторожі Слова. І вирішили вони пошукати того лицаря, щоби все в нього розпитати. Як вирішили, так і зробили. Швиденько зібралися й вирушили в дорогу. Та не дуже легкою була їхня дорога, бо важкі їм прийшлося долати перешкоди.

Але ми їм допоможемо, чи не так?

ІІІ. Засвоєння узагальнених навичок на основі застосування знань і вмінь

Ідуть Оленка з Іванком, а куди йти, не знають, аж раптом бачать щит, а на нім напис:

Гра «Відгадай ключове слово»

Заповніть клітинки кросворду та прочитайте перші літери:

1. Південна вічнозелена фруктова рослина чи її плід, кислий на смак.

2. Наука про мораль і поведінку людей.

3. Усна народна творчість, вид якої полюбляють маленькі діти.

4. Воно - не горобець, вилетить - не спіймаєш.

5. Буква, з якої ніколи не починається слово.

6. Найбільша смугаста й солодка ягода.

7. Приміщення для стоянки та ремонту літаків.

Учитель. Добре, ви разом з Оленкою та Іванком гарно справились із завданням. Пішли діти дальше, коли, глядь, назустріч їм летить Сорока-білобока, вони й питають, як добратися швидше до Лицаря. На що Сорока відповіла, що допоможе їм, якщо діти дадуть відповідь на її запитання.

Міні-тест

1. Що таке лексика?

2. Що вам відомо про лексику нашої мови?

3. Що значить однозначне та багатозначне слово?

4. Що значить пряме та переносне значення слова?

5. Які є групи слів за значенням?

Учитель. Довго діти йшли чи недовго, але знову перед ними постала проблема: куди далі. Зупинились, розглядаються, аж бачать - Зайчик сидить під кущем і так задумався, що нічого й нікого не помічає. Стали просити допомоги в нього. А Зайчик і мовить:

- Допоможете мені правильно розставити ці слова, то й я вам допоможу - покажу дорогу.

Гра

До поданих слів підберіть близькі за значеннями та підкресліть третю букву - прочитаєте їх загальну назву.

1. Доволі ___ Досить.

2. Випадок ___ Пригода.

3. Ровесник ___ Одноліток.

4. Кетяг ___ Гроно.

5. Офіс ___ Контора.

6. Напівсон ___ Дрімота.

7. Допомога ___ Поміч.

8. Вітання ___ Привіт.

Що це за слова - синоніми? Яка їх роль у мовленні?

Учитель. Дізналися діти, що хотіли, й пішли. Довго йшли чи коротко, аж раптом знявся вітер, сипонув сніг, і почули вони голос:

- А наразі вам пропонується гра «Знайди слова-синоніми в загадці - випиши їх і відгадай загадку».

З'їжджалися дочки у гості до діда:

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на межі Хуртеча й Завія.

Нарешті удвох з Заметіллю приїхала

Найменша - улюблена донечка - Віхола.

(Мороз.)

Учитель. Та щось довго їх не відпускав то Вітер, то Мороз. Загадав провести ще поетичну хвилинку.

Прочитайте вірш, до підкреслених слів доберіть синоніми:

Баба Віхола, сива Віхола

На метальній мітлі приїхала,

В двері стукала, селом вешталась.

- Люди добрії, дайте решето!

Ой просію я біле борошно,

Бо в полях іще дуже порожньо.

(Л. Костенко.)

Учитель. Та це ще не все завдання. Діти, допоможіть Іванкові й Оленці, бо щось надовго їх затримала Зима.

Тест-класифікація «Хто швидше?». Робота у группах

Перша група записує слова-синоніми, а друга - спільнокореневі.

Ліс, гай, байрак, бір, пуща, діброва; полум'яний, багряний, пурпуровий, кумачевий; дідусь, дідуньо, дідок, дідище, дідочок; говорить, промовляє, шепоче, цокотить, теревенить; хата, хатинка, хатка, хатонька, хатина; ліс, лісочок, перелісок, пролісок, праліс, лісок, лісник, лісовик.

Учитель. Далеко залишилася домівка наших школяриків, а вони все ще не знайшли лицаря. Нарешті вийшли діти на галявину, а на ній - трава зелена, квіти цвітуть і Метелик над ними літає. Стали питати дорогу в нього. І знову завдання, та аж два.

Гра «П'ятий зайвий»

У кожній групі знайдіть зайве слово.

1. Блакитний, бузковий, барвінковий, голубий, лазуровий.

2. Хотіння, бажання, терпіння, жадання, жага.

3. Смуток, журба, скорбота, плач, печаль.

4. Одягати, прикрашати, квітчати, оздоблювати, уквітчувати.

Гра «Знайди пару»

1. Кривда ___ лінивий

2. Любити ___ темний

3. Зима ___ шкідливий

4. Хворий ___ ненавидіти

5. Трудолюбивий ___ правда

6. Корисний ___ здоровий

7. Ясний ___ літо.

Учитель. Що це за пари у вас утворилися? Як вони називаються? Прочитайте третю букву в тих словах, що ви підібрали. Ваша відповідь правильна. З якою метою ми використовуємо їх у мовленні? Де найчастіше вживаються антоніми? (Загадки, прислів'я.)

Я знайшла ще одне завдання, воно було сховане під листочком. Швиденько зробімо його, допоможемо діткам.

Народ скаже - як зав'яже (міжпредметні зв'язки).

Пригадайте та запишіть прислів'я за поданими словами, підібравши до них антоніми:

Посієш - пожнеш (що посієш, те й пожнеш).

Учення - невчення (учення - світ, невчення - тьма).

Праця - лінь (праця чоловіка годує, а лінь марнує).

Починає - кінчає (ластівка день починає, а соловей його кінчає).

Учитель. Виконали діти і це завдання. Щоби довго не затримуватися, швиденько пішли стежечкою, а вона їх привела до замку. Дивляться, а на ньому - замок. Як же ввійти в замок? І так крутили замок, і сяк - не відкривається він ніяк. Оленка здогадалася, що, мабуть, він закодований, але як дізнатись код? Коли це прямо їм під ноги впав якийсь листок, а на ньому написано:

«Відгадайте загадку»

Друг мій воду набирає,

Я ж у вирій відлітаю.

(Журавель.)

Тезко мій збудує дім,

Я дам воду в домі тім.

(Кран.)

Учитель. Чи однакове поняття мають слова «журавель» у першому прикладі та «кран» у другому? Поясніть їх значення. Як називаються ці слова?

Відкрилися двері, зайшли діти в палати. А де ж той лицар? Нікого, лише напис на стіні:

«Знайдіть омоніми»

Гей, стрільці, хапайте луки,

Та й біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита -

Настріляйте зо три сита.

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч купатиму не в милі,

Стануть чисті всі та милі.

Скажіть, цю іграшечку з вати

Коровою чи вовком звати?

Ну й охочий брат мій Ігор

До усяких жвавих ігор.

Де яка у світі гра є,

Залюбки у неї грає.

Учитель. Де найчастіше використовуються омоніми (у каламбурах). Якщо не можете пригадати, то зверніться до підручника «Рідна мова» О. Глазової, Ю. Кузнєцова, с. 277.

Може, хто знає, як називаються такі вірші? (Каламбури.) Так, це каламбури. Спробуйте вдома самі написати кілька невеличких каламбурів (вправа 493, там же).

Усе зроблено, можна й відпочити, але ніколи, бо як не зустрінуться з Лицарем, то так і не дізнаються, хто з них має рацію, а хто ні. Оглянулася навкруги Оленка та побачила Лицаря. Він стояв на високій вежі, але сходів туди не було. Побачив і Лицар їх.

- Я знаю, який ви шлях подолали, щоб дійти до мене, - промовив він до школяриків, - то ж піднімайтеся сюди.

Оленка з Іванком лише переглянулися і нічого не сказали.

- А, сходів немає, вони з'являться, як виконаєте всі разом мої завдання.

Робота у групах

Учитель. Для виконання цього завдання скористайтеся підказкою підручника (с. 77, там же).

Записати омоніми у такій послідовності:

І група - слова чи словосполучення, що однаково звучать, але мають різне значення та написання.

ІІ група - різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою.

ІІІ група - різні слова, що збігаються за звучаннями тільки в окремих граматичних формах.

Любо, любо; слід кувати, слідкувати; води, води; гори, гори; добою, до бою; мука, мука; замок, замок; потри, по три; роман, Роман; наніс, на ніс; дорога, дорога; гірка, гірка; лебідка, лебідка.

Учитель. І ось нарешті той момент - стоять діти перед лицарем і ведуть із ним розмову.

Ситуативна гра

Діалог з Лицарем Слова про значення слів, використовуючи синоніми, антоніми й омоніми.

IV. Рефлексія (порівняти результати з очікуваними, проаналізувати, зробити висновки)

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

- найбільші труднощі я відчув...

- на наступних уроках мені хотілося б...

- я зрозумів, що...

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VI. Домашнє завдання

За опорними словами-синонімами та малюнками написати твір-мініатюру «Зимовий сад».

Опорні слова:

Вчора, напередодні; ураган, вихор, завірюха, хуртовина; кучугури, замети; спить, дрімає; іскриться, виблискує; багато, безліч; велично, гордовито; прекрасний, чудовий, чарівний.

Урок-турнір - узагальнення вивченого про фразеологізми

Нема мудріших,

ніж народ, учителів.

У нього кожне слово -

Це перлина...

М. Рильський

Мета уроку: поглибити й узагальнити знання учнів з даної теми; навчитися пояснювати значення фразеологізмів і доречно їх уживати; розвивати спостережливість, логічне мислення, уміння аналізувати, узагальнювати; виховувати повагу до слова, підтримувати інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: узагальнення та закріплення навчальної інформації (ігрове навчання).

Урок-турнір (можна використати для додаткових чи факультативних занять, а також у позакласній роботі. Підбір вправ дає можливість використати інтерактивні методи навчання: «мозковий штурм», роботу в парах, роботу в малих групах та ін.).

І. Організаційний момент

Повідомлення про порядок і проведення мовознавчої гри:

- дві команди гравців, які у свою чергу поділяються на підгрупи в залежності від складності чи накопичення завдань;

- гра складається із 12-ти завдань.

ІІ. Повідомлення теми, мети, очікування навчальних результатів, мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ви знаєте, я сьогодні зайшла до кабінету і на столі побачила телеграму. Нас запрошують у країну Фразеологію, там відбудеться турнір на кращого знавця рідної мови. Я вважаю, що нам не треба відмовлятися, правда? Переможці будуть відзначені. Отож почнемо.

ІІІ. Застосування учнями навчальної інформації в нестандартних умовах

1-й раунд. Розминка

1. Що вивчає фразеологія?

2. Що таке фразеологізм?

3. Чим фразеологізми відрізняються від однозвучного з ним вільного словосполучення?

4. Які за походженням фразеологізми наявні в українській мові?

5. Яка роль фразеологізмів у мовленні?

6. Якими членами речення можуть бути фразеологізми?

(О. Глазова, Ю. Кузнєцов. Рідна мова. 5 клас, с. 247. Тут і надалі завдання подані за згаданим підручником.)

2-й раунд. «Латка на фразеологізм»

Доповнити поданими «латками» слова, щоб отримати фразеологізм (завдання для двох груп на швидкість).

1. «Латка»: ніс, язик, окор, вухо, губа, зуб

тримати ... за вітром; на ... нічого покласти; і за ... не свербить; робити з ... халяву; хоч в ... стрель;

2. «Латка»: кіт, кінь, курка, свиня, собака, коза

гарна як ... в дощ; носиться як ... з яйцем; нагадати ... смерть; як ... на плакав; пише як ... лапою.

3-й раунд. «Розумній голові досить два слова» (для двох груп)

Дібрати фразеологічне порівняння.

1. Бити як (Сидорову козу);

2. Упав як (сніг на голову);

3. Жити як (кішка із собакою);

4. Гризе як (іржа залізо);

5. Зник як (корова язиком злизала);

6. Це буде тоді, як (рак свисне).

4-й раунд. «Маєш голову - май же й розум»

Розкрити значення фразеологізмів.

1. Росте як на дріжджах (швидко);

Вилами по воді писано (невгадно);

Обценьками слова не витягнеш (не доб'єшся нічого);

Схрестити мечі (вступити в бій);

Його мати моїй матері двоюрідна Параска (чужа).

2. Вискочив, як Пилип з конопель (зненацька бовкнув);

Мало каші з'їв (недосвідчений);

Не наламати дров (не допускати помилок);

Дати волю язику (ляпати даремно);

Сім п'ятниць на тижні (непостійний).

5-й раунд. «Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш»

Указати, які словосполучення вільні, а які стійкі.

1. Байки правити, писати байки; без п'яти хвилин дев'ята година, без п'яти хвилин студент; трава в'яне, вуха в'януть; варити борщ, варити воду.

2. Дитя водити, водити за ніс; витрішки купувати, зошити купувати; годувати кашею, годувати жданиками; горить у руках, горить на плиті.

6-й раунд. «Око бачить далеко, а розум ще далі»

Прочитати вправу 506, с. 237, користуючись віршем як прикладом, скласти висловлювання, використавши якнайбільше фразеологізмів.

7-й раунд. «Не пером пишуть, а умом»

Пояснити значення фразеологізмів, скласти з ними кілька речень, визначити, яким членом речення виступає фразеологізм.

1. Палати з цікавості, перетворитися на слух, душа співає, кирпу гнути.

2. Підбитий вітром, заговорила совість, низько слатися, пасти задніх.

8-й раунд. «Страшне перо не в гусака, а в дурня»

Пояснити значення фразеологізмів, дібрати з довідки до них по кілька синонімічних.

1. Ні риба ні м'ясо, узяти у свої руки, байдики бити.

(Довідка: ні рак, ні риба, за холодну воду не братися, узяти в шори, зробити шовковим, ні права ні ґава, собак дражнити, ні те ні се, вкрутити хвоста, посиденьки справляти, лежні справляти, ні грач ні помагач).

2. Кинутися навтікача, точити ляси, верзти дурниці.

(Довідка: накивати п'ятами, теревені правити, дати ходу, язик свербить, молоти дурниці, дати тягу, дати ногам знати, чесати язика, наговорити сім мішків гречаної вовни, плести нісенітниці, взяти ноги на плечі).

9-й раунд. «У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш»

До поданих слів підібрати фразеологізми-синоніми.

1. Мало - (як кіт наплакав, крапля в морі).

Мовчати - (ні пари з вуст).

Дуже давно - (за царя Гороха, за царя Панька, як земля була тонка).

2. Тісно - (як оселедців у бочці).

Багато - (як зірок на небі, і на воза не вбереш).

Близько - (під самим носом).

10-й раунд. «Де грамотні люди, там біди не буде»

Розкрити значення фразеологізмів, до кожного підібрати протилежне значення - антоніми.

1. Води в рот набрати, з відкритою душею, бути на сьомому небі.

(Довідка: держати камінь за пазухою, розпускати язика, мов у воду опущений).

2. Видимо-невидимо, спустивши рукава, різати правду-матінку.

(Довідка: висмоктати з пальця, закачавши рукава, один як палець).

11-й раунд. «Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїм знанням»

Прочитати вправу 528 і 530, с. 248, 249, за поданими фразеологізмами скласти та розіграти діалог.

12-й раунд. «Хто більше читає, той більше знає»

Дописати афоризми, сказати, що це за афоризми.

1. Дитина плаче, а... (матері боляче), не одежа красить людину, а... (добрі діла), бачить чуже під лісом, а... (свого не бачить під носом), за дурною головою і... (ногам нема спокою).

2. В очі співає, а... (позаочі лає), осла взнаєш по вухах, а... (дурня по балачках), дерево міцне корінням, а... (людина друзями), така правда, як... (на вербі груші ростуть).

IV. Рефлексія (порівняти результати з очікуваними, проаналізувати, зробити висновки)

Продовжте незакінчені речення (які вважаєте за потрібне):

- я зрозумів...

- найбільші труднощі я відчув...

- я не вмів, а тепер вмію...

- я не знав, а тепер знаю...

- на наступних уроках мені хотілося б...

V. Домашнє завдання

Виконати за підручником вправу 508, або скласти висловлювання про походження фразеологізмів.

Автор: Л. Скрипник