762
Оцініть публікацію

Технології рольової гри

Сучасна ситуація "інформаційного вибуху", динамічного соціального розвитку вимагає від системи освіти небувалої мобільності та гнучкості. Ми поділяємо позицію фахівців, які вважають, що резервами навчального процесу постає активне залучення підсвідомих, імпліцитних, непідконтрольних увазі та волі психічних процесів. Не дивлячись на формальну новизну проблеми, ці психічні механізми активно використовуються освітою протягом століть. Одним з пріоритетних завдань психолого-педагогічної науки у зв'язку з цим видається узагальнення освітньої практики, спрямованої на залучення відповідних психічних явищ.

Досліджуючи феномен мимовільної уваги, не контрольованого свідомістю імпліцитного засвоєння знань і формування умінь, сучасні педагоги формулюють "закон парадоксальних інтенцій" Франкла-Курінського таким чином: "бажаючи опанувати будь-який зміст освіти, необхідно зробити його побічною метою освітньої діяльності". Розділяючи обґрунтованість цього висновку, ми пошлемося також на авторитет Яна Амоса Коменського, який осмислив наступну дидактичну закономірність: той, хто навчає, навчається більшому порівняно з тим, кого він навчає. Вважаємо, що це – окремий випадок наведеного вище закону: вчитель не ставить першочерговою ціллю своєї професійної діяльності власну освіту, але незмінно досягає її.

Автор: Валєєв Р. Г., заступник начальника кафедри конституційного та міжнародного права, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка.

Завантажити>>>

Попередній перегляд

Триває завантаження