Формування суспільно-активної особистості учня через учнівське самоврядування.

На сьогодні в нашій країні, на жаль, дещо недооцінюються громадська зрілість, громадська активність, уміння молодих людей самостійно організовувати своє життя, аргументовано і впевнено пояснювати ті чи інші рішення та вчинки. Проте кожна хвилина, вкладена учнями в ефективну громадську діяльність сьогодні, – це реальний результат завтрашнього дня, бо ж завтра починається сьогодні.

Майбутнє залежить від внеску кожного з нас, а за кожним із нас, освітян, стоять сотні учнів. Сьогоднішній день вимагає від нас інтеграції та мобілізації внутрішніх ресурсів – зокрема, учнівського активу.

Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити, сформувавши покоління людей, які мислять і працюють по-новому. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, засвоєння знань, самостійності у прийняті рішень, критичності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок; адаптація системи освіти до норм, стандартів та основних положень європейського простору освіти; забезпечення соціального контексту освіти, що дасть можливість випускникам навчальних закладів формувати свою професійну кар’єру на принципах соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей.

Учнівське самоврядування – це засіб реалізації учнівською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень, їх впровадження за допомогою власних ресурсів у життя, співпрацю з адміністрацією. Самоврядування дає можливість учням вирішувати питання і проблеми, що їх стосуються.

Визнання суті, ролі та місця учнівського самоврядування потребує постійної співпраці та узгодженості бачень усіх учасників процесу управління. Для цього необхідно виходити з того, що:

• діяльність органів учнівського самоврядування та самоврядування учнівських осередків має бути скерована на виконання місії ПТНЗ;
• самоврядування в кожному навчальному закладі, керуючись загальними принципами, має свої особливості, залежні від традицій та методів управління, що притаманні цьому закладу;
• учнівське самоврядування потребує системного навчання і творення формалізованої нормативної бази в межах самого навчального закладу задля гармонійного «включення» учнівської активності в діяльність професійно-технічного училища;
• між органами влади учнівського самоврядування та адміністрацією училища має відбуватися постійний діалог для узгодження діяльності на користь всієї училищної громади.

Учнівське самоврядування та учень, навчальний заклад, роботодавець

Корисність учнівського самоврядування доведена практикою. Спробуємо аргументувати цю тезу на прикладі корисності самоврядування професійно-технічного навчального закладу для самого учня, навчального закладу і роботодавця.

Учнівське самоврядування потрібне учню тому, що самоврядування – це:

• практична школа для тих, хто хоче спробувати себе в якості адміністратора, координатора, керівника групи, хто бажає навчитися працювати в команді, визначати пріоритети діяльності, формувати стратегічні завдання і тактику їх виконання – тобто на практиці застосовувати знання, отримані під час навчання;
• можливість реалізувати суспільно корисні проекти та ініціативи, що сприятиме не тільки саморозвитку, а й розвитку громади;
• постійне вдосконалення комунікативних навичок: знаходження аргументів для інших з метою залучення їх до діяльності, ефективна співпраця з адміністрацією в межах визначених завдань;
• шлях до такого суспільства, коли громада (в даному випадку – учнівська спільнота) висуває своїх лідерів і вчиться контролювати їхні дії;
• можливість робити організовувати творчі, цікаві справи, випробовувати себе у різних якостях та ролях.

Учнівське самоврядування потрібне навчальному закладу тому, що:

• ефективне учнівське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу, допомагає керівництву вчасно помітити проблеми, сформувати цілі та стратегії, динамічно реагувати на зміни – і все це обов’язково за посильної участі самих учнів;
• саме завдяки учнівському самоврядуванню учнівсько-педагогічний колектив навчального закладу може відчути себе єдиною командою, де панують партнерські стосунки, атмосфера взаємодії та взаєморозуміння;
• завдяки учнівським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку позанавчальної діяльності, вдосконалювати навчальний процес, не зупинятися на досягнутому, навчаючи інших, навчатися самим;
• розвинуте та активне учнівське самоврядування може стати додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу і є чудовим засобом профорієнтації;
• якщо учнівське самоврядування сприймається керівництвом навчального закладу як невід’ємна частина навчально-виховного процесу, то цим гарантується набуття учнями навичок практичної діяльності та стажування, на відсутність яких часто нарікають випускники та роботодавці.

Випускники ПТНЗ, де достатньо розвинуте учнівське самоврядування, потрібні роботодавцям, оскільки такі випускники є:

• якісною робочою силою, на яку й орієнтуються роботодавці;
• володіють на достатньому рівні навичками та вміннями, необхідними на виробництві та у сфері послуг;
• призвичаєні до самодисципліни і мають сформоване почуття відповідальності;
• розуміють необхідність дотримання корпоративних правил, володіють навичками командної роботи;
• активні, усвідомлюють свої можливості, свій потенціал.

Учнівське самоврядування – як засіб формування нового типу культури

Переліку вагомих позитивних впливів учнівського самоврядування на навчально-виховний процес важко опонувати. Хоча, з іншого боку, варто зауважити, що в учнівського самоврядування, як і в будь-якого іншого громадського руху, є свої ризики та загрози.

Треба взяти до уваги, що сьогодні формується новий тип культури, який передбачає опанування молоддю нових моделей поведінки та діяльності. Важливим моментом діяльності учнівського самоврядування в системі професійно-технічної освіти є формування патріотизму в молодих громадян. Значна увага має приділятися моральності молоді. Свідомий громадянин України – це, насамперед, морально стійка людина, яка веде здоровий спосіб життя, є працелюбною, підприємливою, скромною, совісною, милосердною, без шкідливих звичок і т. ін.

Крім того, у випускників ПТНЗ повинно бути розвинуте почуття господаря, високий ступінь трудової активності, підприємливості, мобільності та адаптованості до виробничих і соціальних вимог. Лідери учнівського самоврядування мають подавати приклад іншим.

Виховання в умовах сьогодення ґрунтується на особистісному підході до кожного учня. Особливе місце в системі формування особистості, її активної позиції належить учнівському самоврядуванню, яке у Вищому професійному училищі №25 м. Хмельницького набуло нових, якісних форм.

У 2008 році, напередодні Дня працівників освіти, колектив училища отримав від учнів неоціненний подарунок – Учнівську Прибузьку Республіку під назвою «Майбуття Поділля» та справжнього учнівського Президента. Це вперше в більш ніж двадцятилітній історії училища учнівське самоврядування змоделювало саме таку форму управління – з Президентом на чолі.

У вересні нового навчального року велась значна підготовча робота. Творчою групою проводились роз’яснювальні бесіди та консультації з майстрами-вихователями, класними керівниками, які у свою чергу навчали учнів у групах будувати свою життєдіяльність за законами та правилами Учнівської Республіки.

«Скринька ідей та пропозицій» приймала побажання та думки учнів щодо нової форми управління, її назви, структури керівних органів, прав та обов’язків їх членів, перспектив роботи.

Справжня учнівська демократія забезпечується передусім роботою вищого органу самоврядування – учнівської конференції, на якій відкритим голосуванням обираються учнівська рада, її лідер та розв’язуються найбільш важливі питання училищного життя, визначаються напрямки діяльності колективу.

На таку конференцію учні та педагоги збираються раз на рік на початку навчального року для того, щоб прозвітувати перед колективом про роботу органів учнівського самоврядування за минулий навчальний рік, щоб створити малі ініціативні групи, відділи, учнівські об’єднання на основі вільного вибору учнів. Крім того, директор училища ознайомлює педагогів та учнів з низкою наказів виховного змісту, що мають на меті організацію цілісної системи учнівського самоврядування. Одним із них за кожною ділянкою роботи закріплюються педагоги-радники; інші є нормативними документами, що визначають основні засади організації учнівського самоврядування. Мета педагогів – виховати справжніх господарів училища з розвиненим почуттям відповідальності, які здатні приймати власні рішення, співпрацювати на принципах рівності.

Три роки тому на першій загальноучилищній учнівській конференції у ВПУ №25, учасниками якої стали 135 представників учнівства, делегованих навчальними групами, присутні ознайомились із Положенням про учнівське самоврядування – Універсалом Учнівської Прибузької Республіки «Майбуття Поділля», розробленим за нормативними методичними рекомендаціями з виховної роботи на основі Статуту училища, і прийнятим у вересні на учнівській раді.

Такі конференції проводяться щороку. До конференції активно ведеться передвиборча кампанія. А на самій конференції кандидати на пост Президента Учнівської Республіки виступають зі своїми виборчими програмами.

Чітко та злагоджено працює лічильна комісія.

Учнівська Республіка ВПУ № 25 на початку свого життєвого шляху підписала Меморандум-угоду про першочергові наміри, дії щодо співпраці педагогічного та учнівського колективів Вищого професійного училища № 25 міста Хмельницького. Так і продовжується співпраця за даною угодою.

Щороку обирається Парламент Учнівської Республіки, визначаються їх функції. Уфективно функціонує газета училищного учнівства «25-плюс».

Учнівське самоврядування – дієва форма самовиховання

Педагоги ВПУ № 25 розуміють, що треба більше довіряти учням, розвивати у них самостійність у думках і діях. В.О. Сухомлинський вважав, що «…важливішим завданням являється те, щоб з перших кроків у колективі вихованець вчився сміливо дивитися у світ…». У роботі ми намагаємось керуватися власним педагогічним досвідом, психологічними вміннями, аби активно допомагати подальшому розвитку учнівського самоврядування в навчальному закладі.

Наш колектив відчуває вплив і участь активу учнів на життя ВПУ № 25. Республіканці стали ініціаторами покращення волонтерської роботи в геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці. Проводяться рейтинги творчих корисних справ. Змінюється ставлення учнів до навчання. Завдяки наполегливості спортивного комітету Парламенту Республіки стали традиційними спортивні змагання між збірними командами працівників та учнів, що зближують і згуртовують їх учасників, не дивлячись на різницю у віці та статус.

Особливо вагомим чинником у діяльності «Майбуття Поділля» став її часопис «25-плюс». В редакції газети працюють справжні ентузіасти, захоплені своєю справою. Огляд подій в училищі, дискусійних проблемних матеріалів кожного місяця вистачає на 2-3 номери. В газету пишуть учні та працівники. «25-плюс» чекають читачі з нетерпінням. Газета має вже досягнення – у минулому році стала лауреатом ХІІІ національного конкурсу шкільних газет та газет ПТНЗ.

Педагоги-радники допомагають учням виявляти творчу активність під час занять і в процесі громадської діяльності, формувати здатність до критичного мислення, розвивати вміння аналізувати, розв’язувати конфлікти, ефективно спілкуватись. До складу ініціативної групи педагогів-радників входять керівники закладу, окремі педагоги. Заступник директора з виховної роботи працює безпосередньо з центральними органами учнівського самоврядування, спрямовує й координує зусилля всіх педагогів, проводить навчання в школі педагогів-радників. Під час таких занять педагоги опановують основні способи надання необхідної педагогічної допомоги органам учнівського самоврядування. Ініціативна група педагогів-радників визначає характер цілісної системи взаємодії педагогічного колективу та учнів.

Необхідність розширення впливу учнівського самоврядування

Проте в організації учнівського самоврядування на рівні навчальних закладів є певні недопрацювання. Спостерігається недостатнє розуміння дорослими членами колективу можливостей та потенціалу учнівського самоуправління. Ще не всі питання, особливо проблемні, довіряється вирішувати самим учням.

В сучасних умовах необхідні нові підходи педколективів ПТНЗ у розвитку учнівського самоврядування. Необхідно надавати учнівським активістам більше самостійності, залучати їх до вирішення проблем професійної підготовки, проблем навчально-виховного процесу для поліпшення підготовки кваліфікованих робітників і молодих фахівців, яка б відповідала вимогам соціально-економічної ситуації на ринку праці. А сьогодні, як відомо, затребуваними на ринку праці є високопрофесійні випускники з достатнім набором таких особистісних якостей, як: компетентність, ініціативність, комунікабельність, толерантність, креативність, адаптивність, доброзичливість, працездатність та ін. Ці якості формуються найповніше саме в громадській активності, коли учням довіряються серйозні справи і на них покладається відповідальність, як на дорослого.

Для стимулювання ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням варто дотримуватися таких правил:

• Не командувати, а співпрацювати з учнями, враховуючи їх природне прагнення до самостійності, незалежності, бажання проявити свою ініціативу та самодіяльність.
• Відповідно до рівня розвитку учнівського колективу поступово змінювати тактику управління, розвивати демократію, самоврядування, громадську думку, встановлювати співробітництво з вихованцями.
• Координувати виховні впливи колективу вчителів, які працюють у групі, із колективами груп, сім’ї, іншими.
• Показником правильного керівництва учнівським самоврядуванням є наявність у колективі здорової громадської думки з найважливіших питань життя колективу.
• Дотримуватися контролю, самоконтролю, коректності.
• Вчити дітей терпляче ставитись до недоліків інших, прощати нерозумні дії, нанесені образи.
• Становище учнів у колективі залежить від норм і стандартів, морально-ціннісних орієнтацій, прийнятих у колективі.
• Постійно турбуватися про зміну характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити учнів у нові стосунки.

Завдяки існуванню такої складної системи виховної роботи у формі всеохоплюючого учнівського самоврядування на умовах взаємозалежностей відбувається об’єднання учнівського колективу, перетворення його на єдиний цілеспрямований організм. Стимулом дій цього організму стає усвідомлення кожним учнем своєї відповідальності за життя спільноти. Учнівський колектив стає для учня рідною сім’єю. Коли потрапляєш до навчального закладу, насамперед звертаєш увагу на чистоту, затишок і порядок у приміщеннях. Добре, коли учні самі докладають до цього руки.

Толерантне, продумане виховання учнів сприяє формуванню в них відповідального ставлення до своїх обов’язків, які вони виконуватимуть із задоволенням.

Педагогічне управління учнівським самоврядуванням зумовило розвиток в учнів самостійності, вміння планувати, організовувати, контролювати, підбивати підсумки колективної діяльності. Педагоги мають робити все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали компетентно й відповідально і водночас користувалися певними правами. Завдяки тому, що учні, беручи участь у важливих загальних справах, бачать, наскільки їх ефективність залежить від внеску кожного, значно зростають їхні ініціативність та активність, відповідальність за всіх і за себе.

На принципах довіри, співпраці мають базуватися взаємини членів єдиного училищного колективу – учнівського, педагогічного й батьківського. У співпраці зі старостатом педагоги-радники проводять навчання в школі підлітків-лідерів. Вирішальне значення для їх відбору мають їхні організаторські, комунікативні, моральні якості. На заняттях школи учні готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. До активної громадської діяльності залучаються найбільш авторитетні лідери учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі училищного самоврядування.

Важливою є постійна участь кожного учня в роботі малих ініціативних груп, які мають певне коло обов’язків, що визначаються колегіально з урахуванням потреб училища, групи та завдань того чи іншого органу самоврядування.

До того ж, члени органів учнівського самоврядування мають не тільки обов’язки, а й відповідні права, з якими рахуються всі, в тому числі й педагоги. Ці права чітко визначаються й схвалюються колективом.

Завдяки вдалій організації самоврядування вдається вирішувати найскладніші проблеми навчання та виховання учнів ПТНЗ.