Обдарованість - дар чи натхненна праця над собою?

"Своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і
здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в
кожному його покликання – це завдання стає тепер
найголовнішим у системі навчально-виховного процесу"
(В. О. Сухомлинський)

Не викликає сумніву, що правильно встановленими,
цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно
вивести на будь-яку висоту.
Я. Коменський

Дискусійність питання обдарованості

Багато дослідників, педагогів сходяться на думці, що обдарованість людини часто не проявляється через несприятливе виховання в дитинстві та відсутність умов для самореалізації в подальшому житті. Обдарована дитина нерідко не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Тому підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.

Разом з тим, дослідники не можуть зійтися в одній думці на поняття обдарованості. Воно по-різному тлумачиться і сприймається, плутається з такими якостями особистості, як здібності, задатки, нахили, талант. Крім того, існує на сьогодні й інша проблема. В основному мова ведеться про обдарованих дітей, які вже себе якимсь чином проявили. А питання виявлення таких дітей чи створення передумов для того, щоб могли проявитися ті чи інші здібності учня, мало розроблене.

І якщо для роботи з обдарованими дітьми та молоддю створюються спеціальні програми, цьому питанню приділено багато уваги дослідниками, то чіткої системи для виявлення, а точніше – надання особистості можливості вільно розвиватися поки що не існує. Існуючі освітні системи мало цьому сприяють. Педагогічні колективи намагаються самостійно, завдяки наявному внутрішньому потенціалу, створювати обстановку, атмосферу, в якій дитина може легко відкрити й розвивати свої задатки. При цьому обов’язково мають враховуватися психологічні вікові особливості дітей. Тому якщо й розробляються програми роботи з обдарованими дітьми, то вона мають спрямування на той чи інший вік дитини.

В Україні практично відсутні програми створення умов для виявлення і розвитку обдарованих дітей. Тому обдарованими вважаються найчастіше просто успішні учнів, але ця успішність – результат не стільки особливих здібностей, скільки певних рис характеру (волі, організованості, відповідальності) або сприятливих для розвитку соціальних умов.

У Вищому професійному училищі №25 м. Хмельницького педагогами застосовуються форми, методи, технології, які в комплексі та з роками сформували певну систему, що сприяє розкриттю потенційних можливостей учнів, самореалізації особистості, розвитку її здібностей та заохочує і мотивує учнів до роботи над собою, до постійного самовдосконалення.

Багатогранність поняття обдарованості

Поняття "обдарованість" означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку дитини, внутрішню установку, спрямованість особистості, яка розвивається. Разом з тим, це й індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний (необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний (необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний режисерам, літераторам). Російський педагог Ю. Гільбух виділяє загальну (розумову) і спеціальну (художню, соціальну, спортивну) обдарованість. Кожен з типів охоплює по кілька видів обдарованості, а кожен вид тлумачиться як спеціальні здібності. В умовах навчального закладу важливо правильно організувати роботу учителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їх розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці, самовиховання.

Ціннісні орієнтації педагогічного супроводу обдарованої дитини не можуть виникнути самі по собі. Вони формуються на підставі тих наукових ідей та організаційних умов, які визначаються в закладі і постійно підтримуються. Не можна дати рецепти для кожного дня, для кожного випадку. Педагог сам повинен наодинці прийняти рішення, яке позитивно вплине на розв’язання проблеми виявлення і розвитку талановитої або ж обдарованої дитини.

Вивчення проявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психологічне явище, невіддільне від особистості, як наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності.

Обдарованість іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Потрібно розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така "талановитість" швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм "прихованої обдарованості" (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою.

За даними московських психологів, складовими ранньої обдарованості є домінуюча роль пізнавальної мотивації; дослідницька творча активність, яка полягає у виявленні нового під час формулювання і розв'язання проблем; уміння знайти оригінальні рішення; здатність до прогнозування; створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.

Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом.

Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого у творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони й відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей.

Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна й цілеспрямована індивідуальна програма виховання та навчання.

Дослідники задавались також питанням, чи володіє навчальний заклад інструментарієм для визначення обдарованості, чи можливе прогнозування і виявлення в рамках, скажімо, сільської школи. Але, маючи чи не маючи такого інструментарію, кожен педагог має знати, що талановиті діти – це той ресурс, з якого створюється інтелектуальна еліта. Інтелектуальну еліту будь-якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство зберегти і примножити, необхідно вміти виявляти таких дітей, допомагати їм знайти себе, правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток.

Учитель – це той, хто поступово робить себе непотрібним
Томас Карутерс

Дати можливість кожному розкритися

Не дивлячись на те, що в рамках традиційної шкільної освіти незмінно декларувалося завдання розвитку творчих здібностей учнів, насправді цьому питанню приділяється недостатньо уваги. З приводу цього факту сходяться думкою практично всі спеціалісти в області психології та педагогіки творчості з різних країн і навіть континентів. Кожен з власного досвіду переконався, що на уроках рідко пропонується учням творити. Це можна було робити поза уроками. А уроки для того, щоб запам’ятовувати, засвоювати, відповідати на запитання вчителя і повідомляти прочитане в підручнику. І це тоді, коли в юнацькому віці формується потреба в сенсі життя і свідомо виробляється його програма, починається постановка цілей, серед яких провідне місце посідає прагнення мати якомога більше влади або сильний мотив досягнень. Прагнення досягти високих успіхів в окремих видах діяльності виникає в юності, як і бажання долати перешкоди на шляху досягнення поставленої мети. Таким чином, захисні механізми служать критеріями творчо обдарованої особистості, застосовуючи які вона творчо самовиражає себе та розвивається. Це вказує на те, що в процесі виховання і навчання обдарованих дітей у батьків виникає чимало проблем, пов’язаних із багатогранністю обдарованості: обдаровані діти дуже допитливі, уміють створювати альтернативні моделі, системи, робити відповідні висновки, мають чудову пам’ять, володіють чудовою концентрацією уваги, наполегливі у розв’язані завдань, які їм цікаві; обдаровані діти розв’язують проблеми, які "не по зубах" їхнім ровесникам, що ставить батьків у незручне становище, ці діти дуже чутливі до стресових ситуацій.

Численні дослідження, проведені як у нашій країні, так і за кордоном, свідчать, що обдарованих, надобдарованих і геніальних людей народжується завжди ймовірно однакова кількість. Проте в наш час здібності в багатьох потенційно талановитих людей виявляються все меншими. І заважає цьому соціум. Батьки та вихователі затрачають багато енергії, щоб згасити надмірну допитливість, сформувати "нормальну" дитину. Талант не народжується на порожньому місці. Для його формування (крім багатьох суб’єктивних чинників) потрібне відповідне середовище, де людина може вільно розвиватися. Відомо, що значна частина найгеніальніших учених ніколи не належала до списку відмінників і зразкових учнів. Традиційна система шкільної освіти з її специфічними, "рамковими" вимогами і критеріями оцінювання інтелектуального успіху ніколи не підходила й не підійде тим, у кому живе прагнення шукати невідшукуване, пізнавати непізнаване всупереч усьому. Талановитість фізика, хіміка і математика не має нічого спільного з догматичністю та зубрінням.

Вчений виросте тільки з дитини, здатної керувати власною інтелектуальною діяльністю і, що найголовніше, цілеспрямовано будувати процес власного навчання. Сьогодні батьки і вчителі щораз більше схиляються до думки, що сучасна школа має бути "антропоцентричною", тобто працювати на розкриття кожного учня. Такий підхід до справи хоч і складний, проте геніальний.

Враховувати багатовекторність обдарованості

Побутує дуже хибна думка про те, що у професійно-технічних навчальних закладах дуже мало трапляється обдарованих учнів. Як не дивно, але часто цю думку висловлюють та активно підтримують і самі педагоги. Однак, це абсолютно неправильне твердження, яке не відповідає дійсності. Пересвідчившись на власному досвіді, ми схиляємось до думки, що кожна дитина наділена певними природними здібностями, має задатки до якоїсь справи. А завдання педагога – помітити їх, підтримати, допомогти розвивати. Це можливо тільки в багатогранній діяльності. Однобокість життя учня аж ніяк не розкриє його потенцій.

Тому у своєму навчальному закладі ми якраз і враховуємо багатовекторність обдарованості, даючи можливість учням реалізувати її у всіх максимально можливих напрямках.

Так, учні з інтелектуальними здібностями, які мають певні досягнення в навчальній діяльності, залюбки освоюють основи наук, потрапляють у поле зору педагогів уже з початку навчального року. З ними проводяться індивідуальні заняття, даються завдання для самостійного опрацювання. Індивідуальні години варіативної складової спрямовані на якісну підготовку обдарованих учнів до участі в предметних олімпіадах та конкурсах Різнорівневі завдання під час уроків дозволяють кожному випробовувати свої можливості, робити кроки до вищого рівня. До участі в предметних тижнях, які проводяться в нестандартних, інтерактивних, формах, заохочуються всі бажаючі.

Формою заохочення є училищна "валюта" - так звані "мудрики", які отримують учні протягом тижня за кожен свій результат чи за кожен свій внесок у загальний результат того чи іншого заходу тижня. За "мудрики" на аукціоні кожен може придбати або бажану річ, або навіть додатковий бал до атестації, а то й іспиту. Така посилена інтелектуальна робота учнів допомагає їм щороку вести перед у рейтингу ПТНЗ області в олімпіадах із загальноосвітньої підготовки.

Учні, які зацікавлено оволодівають обраною професією, отримують від наставників найголовніше – усвідомлення необхідності постійно вчитися, вдосконалювати свої навички та уміння, щоб іти в ногу з виробничим прогресом і бути завжди затребуваним на ринку праці. Училищні конкурси фахової майстерності виявляють найбільш майстровитих чи й обдарованих у своїй справі. Цьому ж сприяють інноваційні навчальні технології та інтерактивні методи навчання, які застосовують педагоги на заняттях. Особливо ефективною виявилася дуальна технологія навчання, запозичена з Німеччини та пристосована до наших умов, за якою навчаються майбутні комерсанти та діловоди вже 14 років. В умовах реального виробництва діє навчально-тренувальна фірма, де учні мають можливість навчитися працювати у всіх відділах фірми, виконувати обов’язки на всіх посадах відділів. Неабияку творчість мають проявити учні при підготовці до традиційних щорічних ярмарків НТФ, з яких обов’язково привозять відзнаки. Така близькість до виробництва виправдана.

Навчання майбутніх дизайнерів має свої особливості. Творчість та обдарованість уже закладені в самій професії. Тому байдужих тут бути не може. Якщо ж такі трапляються, то дуже швидко починають проявляти інтерес до навчання, яке відбувається в досить цікавих формах. Поширеними є майстер-класи. Набули популярності і стали традиційними майстер-класи для всіх бажаючих членів учнівського та педагогічного колективів. Учні-дизайнери беруть участь у конкурсах та виставках, які проводяться на всіх рівнях, у тому числі й міжнародних. Викладач Т. С. Богуш, палка прихильниця гуманної педагогіки, використовує всі можливості інноваційних технологій для пробудження талантів учнів, формування кращих особистісних та професійних якостей учнів.

Творча реалізація, вважає викладач, "необхідна будь-якій людині. Творчий процес, як і все в світі й космосі має своє віддзеркалення в трьох світах: фізичному, психічному та духовному. І здібність до творчості – це ступінь відкритості Вищому Духовному світу, світу Вищих ідеалів. На фізичному плані, у фізичній матерії творчість виявляється через механізм поєднання роботи правої та лівої півкуль мозку, образного й логічного типів мислення. І якщо застосувати ці знання у розробці та підборі вправ і методів навчання та свідомо підійти до питання творчості, то відкривання каналів проходження творчої енергії відбувається миттєво. А індивідуальний та диференційований підходи дадуть змогу швидкого росту й розвитку творчих здібностей учнів".

Саме з цих позицій викладач взяла на озброєння нестандартні педагогічні технології. Вона використовує: педагогічні технології, засновані на активізації та інтенсифікації діяльності, зокрема, тренінгові, завдяки яким здійснюються інтерактивні процеси самоаналізу, рефлексії, самосприйняття особи; педагогічні технології, засновані на дидактичному удосконаленні (концентроване навчання, яке передбачає засвоєння учнями більшої кількості навчальної інформації без збільшення навчального часу за рахунок зміни механізмів її засвоєння, структури інформації, форм її надання або іншого (відмінного від традиційного) часового режиму занять; модель сугестивного занурення (активний метод навчання з елементами релаксації, навіювання, гри, який дає надзвичайно високу концентрацію уваги й посилення (розкріпачення) творчих здібностей учня); сугестопедичні технології (формування творчої особистості відбувається шляхом розвитку уваги, спостережливості, фантазії, творчої уяви).

Відштовхуючись від переконання класика гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі про те, що оцінка педагога втрачає для учня змістовий сенс, оскільки не має під собою ніяких критеріїв та еталонів, викладачі спеціальності "Дизайн" розробили критерії для оцінювання композицій за психолого-художніми чинниками. В їх основу покладені вміння розуміти силу мистецтва графічної композиції та вміння донести до глядача найглибшу думку. На їхню думку всі композиції умовно можна поділити на дві основні групи: нехудожні та художні. Нехудожні композиції: примітивні і банальні, учнівські, спекулятивні (чи вульгарні), наслідувальні, ремісницькі. Художні композиції: майстерно виконані, асоціативні, філософські.

Це зайвий раз підтверджує аксіому про те, що обдарованість не здатна розвиватися в умовах зрівнялівки, серед стереотипних форм мислення, серед стандарту "бути, як усі". Іншими словами, не дитина повинна підлаштовуватися під зміст освіти, ламаючи і перекроюючи себе, а сама освіта має бути здатна мімікрувати під кожну дитину. Ще Лев Толстой говорив, що "виховання як навмисне формування людей за певними зразками неплідне, незаконне і неможливе".

У виховній роботі найбільш сприятливою для виявлення обдарувань і надання можливості учням проявити себе в різних напрямках визнана нашими педагогами-вихователями проектна технологія, колективні творчі справи. Треба сказати, що з кожного напрямку національного виховання в навчальному закладі діють певні проекти. Найбільш авторитетним на сьогодні виявилося започаткування три роки тому учнівського часопису – газети "25 плюс". Учні мають унікальну можливість застосовувати до творення газети найрізноманітніші навички, уміння, здібності. Творчість учнів винагороджена досягненням: газета є лауреатом ХІІІ і ХІV конкурсів шкільних газет та газет ПТНЗ. Крім того, газета й сама стала ініціатором багатьох проектів. Досить популярним в учнів і дорослих (навіть не членів колективу навчального закладу) став проект "Клуби за інтересами". Це спільний проект редакції газети, бібліотеки та учнівського самоврядування гуртожитку, яким опікується вихователь гуртожитку Н. І. Обертюк. У рамках цього проекту на базі бібліотеки відкрито клуб-кав’ярню "Афіна", де кожного третього четверга місяця проводяться клуби: дискусійний клуб "Істина", клуб рукоділля "Чарівні пальчики", літературно-музичний клуб "Ліра" та клуб цікавих зустрічей "Довіра". Перші засідання проводилися з метою самопізнання учнів. Виявилося, що досить-таки цікаво пізнавати себе. Тепер елементи самопізнання присутні при кожному засіданні клубу. З кожним разом зростає кількість учасників. В невимушеній, камерній обстановці, на принципах довіри, діти розкриваються, часто несподівано для себе.

Клуб цікавих зустрічей дав багато можливостей для пізнання цікавих людей, їхні кроки до визнання та успіху. Так, наприклад, знайомство з молодим подільським поетом та популяризатором молодіжної літературної творчості Дмитром Моцпаном стало поштовхом до активної його співпраці з юними літераторами училища, які друкуються на літературній сторінці учнівської газети. Шість учнів навчального закладу стали співавторами третього випуску незалежного літературно-художнього альманаху "Litium", редакторами якого є Дмитро Моцпан та Лілія Стасюк. У рамках нашого літературно-музичного клубу відбулася презентація альманаху. Навчальний заклад, газета та автори отримали подяку за вагомий внесок у розвиток літературного відродження.

При газеті "25 плюс" створена й активно діє служба соціологічних досліджень. Учні самі пропонують питання для вивчення, розробляють опитувальники, анкети, проводять дослідження, аналізують. Найбільш дискусійні теми виносяться на засідання дискусійного клубу "Істина".

Виявленням інтересів учнів займаються й самі учні. У минулому році газета провела експеримент щодо виявлення інтересів та здібностей у вступників, розробивши "Анкету вступника". Анкета, що складається з 10 запитань, які розкривають здібності та інтереси підлітків і творче завдання (висловитися щодо сенсу свого життя), була запропонована приймальній комісії. Кожен вступник при подачі документів знайомився з підшивкою газет і заповнював анкету. Анкети допомогли розпізнати потенційних першокурсників, які займатимуть активну життєву позицію і зможуть реалізувати в училищі свої здібності.

Найважливішим результатом праці зі створення газети став той факт, що перший учнівський редактор "25 плюс" Ольга Оріщина після закінчення училища за професією "секретар керівника" була запрошена на роботу у місцевий тижневик "Всім" в якості журналіста. Сьогодні Ольга Оріщина навчається заочно в Хмельницькому національному університеті і є ведучою сторінки "Люди справи" у газеті "Всім".

У цьому році ми розширили свої інформаційні можливості, створивши електронну версію газети "25 плюс", що розміщується на сайті училищі, а також електронну фотогазету "Фотовепеушка". Це – окремий сайт, розроблений учнем навчального закладу, який здобуває професію обліковця. Цей факт ще раз підтверджує, що учні мають багатогранні здібності – і якщо справа їх захопить, то вони проявляють свої обдарування навіть несподівано для себе.

Учні училища мають можливість розкритися і в художній самодіяльності. Вже традиційно проводиться училищний конкурс, що відкриває таланти. Спочатку це був "Подільський вернісаж", а сьогодні – "ВПУ має талант!". Кожна група представляє на конкурс номери в різних номінаціях і навіть такі, що йдуть поза номінаціями (за що учні отримують додаткові бали). Беруть участь і перемагають у міських та обласних конкурсах наші декламатори та гумористи. Своїм професіоналізмом славляться наші музиканти та співаки, яких навчає здібний наставник. Вокальна група училища, вокально-інструментальний ансамбль та гурт народної музики неодноразово перемагали на міських та обласних пісенних конкурсах. Наші вокалісти підкоряють навіть всеукраїнську сцену.

Юнаки та дівчата, які мають задатки до спорту, можуть проявити їх уповні. Для цього в училищі діють шість спортивних секцій та гуртків. Вже більше десяти років збірна спортивна команда училища займає перші місця в обласному рейтингу серед команд ПТНЗ. Перемоги на міських та обласних змаганнях стали закономірністю для училищних спортсменів. У минулому році збірна команда волейболістів завоювала четверте місце на Всеукраїнській спартакіаді серед команд ПТНЗ. На цій же спартакіаді проявили себе тенісисти та шахісти.

В училищі створено хороші умови для формування та виявлення лідерських здібностей. Уже чотири роки учнівське самоврядування діє у формі республіки. Учнівська Прибузька Республіка "Майбуття Поділля" дає можливості кожному займати активну життєву позицію, проявляти себе в різних напрямках, виконувати різноманітні суспільні ролі.

Учні на реальній роботі, на "посадах" цієї самоврядної структури тренуються самостійно організовувати свою життєдіяльність. З адміністрацією навчального закладу підписана меморандум-угода про співпрацю, яка затвердила рівноправність цих двох керівних структур щодо організації учнівської праці та дозвілля в навчальному закладі. Виховання громадянськості через таку практичну діяльність допомагає сформувати в багатьох учнів лідерські якості а також високу самодисципліну, відповідальність, уміння працювати в колективі та інші якості, які допоможуть учням легко ввійти в соціум після виходу за поріг навчального закладу.

Так, учні добре знають, як організувати виборчу кампанію, підготувати звітно-виборну конференцію, як працювати в комітетах Парламенту (а їх є сім – за всіма напрямками учнівської діяльності), налагоджувати партнерські та ділові стосунки, приймати рішення, вживати заходів до їх виконання, контролювати виконання. Учні мають змогу навчатися управлінню у школі лідерства, що діє при прес-центрі. Така практика самоуправління допомогла обдарованим лідерам випробувати себе в реальній діяльності. Так, наприклад, та ж Ольга Оріщина, редактор училищної газети та віце-президент Учнівської Республіки, була обрана головою учнівського самоврядування ПТНЗ Хмельницької області й мала нагоду взяти участь у Всеукраїнському з’їзді учнівських лідерів.

Республіканці навчилися проявляти ініціативу. З ініціативи учнів був створений загін волонтерів. Крім традиційних в училищі акцій на допомогу дітям-сиротам та дітям з онкозахворюваннями, волонтери налагодили постійну шефську допомогу одиноким людям поважного віку, які мешкають у сусідньому з навчальним закладом геріатричному пансіонаті, а також допомагають по господарству ветеранам війни і праці за місцем проживання. Волонтерський загін училища визнаний одним із кращих у місті і нагороджений грамотою Ради ветеранів міста за активну участь у волонтерському русі та підтримку ветеранів війни і праці.

Треба сказати, що до системи роботи з виявлення та розвитку обдарованих учнів в навчальному закладі входить і система стимулювання та морального й матеріального заохочення. До цього задіяний, завжди каже своє вагоме слово та пропонує винагороду учнівський профком.

А підсумковою ланкою в ланцюжку цієї система є започатковані кілька років тому конкурси: "Краща навчальна група року" та "Учень року" (за п’ятьма номінаціями). Для виявлення кращої групи розроблено рейтинг з критеріями оцінювання діяльності учнів групи за різними напрямками. Спеціальна парламентська комісія визначає за цим рейтингом переможців. У конкурсі "Учень року" визначаються кращі (а значить, більш обдаровані та працьовиті) учні в номінаціях: кращий у навчанні, кращий за фахом, кращий у спорті, майстер сцени, кращий лідер і, звичайно ж, учень року, який проявив себе в кількох, а то й у всіх номінаціях.

Необхідно відзначити, що організація та здійснення модернізації навчально-виховного процесу з метою розкриття творчих обдарувань учнів тільки тоді матиме успіх і результативність, коли в навчанні дається певна можливість вибору, що, власне, і є ступенем свободи.

Дати можливість педагогу виявити свій потенціал

Механізм творчості повинен працювати весь час. Не просто бути в робочому стані, а саме працювати. І тільки від педагога, від кожного конкретного педагога залежить, у якому режимі він працюватиме: на самовтілення; на споживання; на самозбереження. Від цього залежить, чим і заради чого житиме людина, яка її мета та в чому сенс її життя.

Великий учитель-гуманіст сучасності Шалва Амонашвілі щиро вважає професію педагога однією з найгуманніших. Проте авторитарна освітня система, яка склалася в 50-60 роках ХІХ століття і тримається до цих пір, базуючись на беззаперечному підкоренні учнів авторитету педагога, вихователя, батьків, наполегливо не бажає поступатися гуманістичній. Проте, як зауважує в одному з інтерв’ю Ш. Амонашвілі, "сучасні діти відмовляються беззаперечно підкорятися і їх важко навчати, що спонукає педагога до пошуків шляхів нових підходів до дітей. Безмежні можливості в цьому плані має гуманна педагогіка, яка в основу розвитку дитини ставить утверджуючий розвиток її духовності і людяності. Вона заохочує педагогічну творчість і закликає до педагогічного мистецтва. Цілі і завдання цієї вищої форми педагогічного мислення пов’язані з творенням облагородженої людини". Там, де є педагоги, які постійно перебувають у творчому пошуку, обов’язково розкривають, виявляють свій потенціал і діти.

Учням ВПУ №25 пощастило на таких педагогів. Адже добре, коли скажімо, викладач математики розуміє, що для обдарованого учня примітивне розжовування предмета й постійне повернення назад – це прямий шлях до "загибелі": якщо вона втратить інтерес, перестане шукати й заглиблюватися, її здібності закриються. І коли такого учня вчасно не "витягнути" з цього середовища, то може трапитися так, що золоті нитки його обдарованості розірвуться. Він перестане працювати на своє удосконалення та самозбагачення.

Добре, коли при викладанні фізики викладач уміє переорієнтувати процес навчання на розвиток творчих здібностей. Для цього: планує цілі уроку, які відображають творчий підхід до навчання, працює над удосконаленням інструментарію та критеріїв оцінювання творчих компетентностей учнів, застосовує психолого-педагогічний моніторинг рівня сформованості творчих здібностей учнів, застосовує програми саморозвитку учнів; застосовує педагогічні та інформаційні технології, які навчають учня здобувати та користуватися знаннями, розвивати здібності, підвищують навчальну мотивацію.

Добре, коли викладач спецдисциплін, який прийшов у навчальний заклад зі студентської лави, самотужки вивчає робітничу професію, проходить курсову підготовку, стажування на виробництві, щоб з перших кроків учня по предмету можна було розгледіти в ньому задатки й нахили до професії, допомогти на особистому прикладі сформувати в собі постійне бажання до самонавчання і самовдосконалення, зробити обрану професію справою життя.

Добре, коли майстер виробничого навчання не просто навчає сліпо копіювати його рухи, дії, операції, прийоми, а вчить мислити, чому саме так, а не інакше, треба виконувати той прийом і що робити, коли, скажімо, механізм, який вивчається зараз, завтра удосконалиться, адже прогрес не дає людському розуму застоюватися. Тому робітник сьогодні має бути мислячим, з раціоналізаторськими задатками, креативним і підприємливим.

Добре, коли уроки літератури в навчальному закладі є уроками свободи для учнів, на яких цінується будь-яка учнівська думка, коли навіть так званий "посередній" учень цікавий, якщо на уроці або в письмовій формі звучить його внутрішній голос.

Допомогти дитині в реалізації своїх здібностей покликаний учитель. Успішний учитель для обдарованих – це передусім педагог, який чудово знає і любить свій предмет. А вчитель, який сьогодні не менш чудово володіє комп’ютером – ще більш успішний для учня, який прагне стати успішним. Комп’ютерні технології розвивають ідеї програмованого навчання, відкривають абсолютно нові, не досліджені технологічні варіанти навчання, пов’язані з унікальними можливостями сучасних комп’ютерів.

Завдяки отриманим навичкам роботи у Всесвітній мережі Інтернет розширяються комунікаційні та інформаційні можливості та ресурси. Здібний учень може не тільки ознайомити зі своїми ідеями зацікавлених людей, знайти однодумців, але й отримати потрібну інформацію – в тому числі про олімпіади, конкурси, які проводяться у світі, взяти в них участь.

Сучасні інформаційні можливості активно використовуються у ВПУ №25. У комп’ютерних класах та лабораторіях комп’ютери підключені до мережі Інтернет. Комп’ютеризована й бібліотека навчального закладу, розроблено проект електронної бібліотеки як інформаційного центру, здійснюються заходи щодо його втілення в життя.

Хоч сьогодні й існують певні побоювання щодо появи так званої "кнопкової грамотності", проте педагогам треба знати: щоб попередити комп’ютерні негативи, потрібно в першу чергу пробудити в учневі пізнавальну мотивацію. Але для розвитку його обдарованості та забезпечення повної творчої віддачі цього все ж недостатньо. Необхідно надати йому можливість адекватно задовольняти пристрасть до пізнання. Можливості Інтернету в цьому плані надзвичайно багаті. "Чомучки" будь-якого віку черпають у ньому багато їжі для розуму. Єдине, чого не вистачає на сьогодні – ефективних педагогічних технологій у цій області.

Ще великий педагог К. Ушинський радив: "У школі повинна царювати серйозність, яка припускає жарт, ласкавість без нудності, доброта без слабкості, порядок без педантизму й головне – постійна розумова діяльність. А педагог на власному прикладі повинен навчити учня навчатися, самореалізуватися. Проте, як констатує М. Аверін, "наша школа губиться в пошуках оптимального методу виховання самодостатньої особистості… Перша й, очевидно, найболючіша проблема полягає в тому, що школа досі не має гідної педагогічної технології, пов’язаної з ідеєю цивілізованої самореалізації особистості".

І якщо систему роботи ВПУ №25 щодо надання учням та педагогам можливості самореалізуватися важко ще назвати технологією, то певні елементи такої технології вже проглядаються. Найголовніший результат, який дає ця система – сформоване в учнів (та педагогів!) відчуття необхідності самореалізації й постійного самовдосконалення, а не одноразові стрибки вперед від "удару батога" чи очікування можливості "відкусити пряника".

Педагогіка творчості та самореалізації особистості

На думку дослідника-практика М. Аверіна, "новітню педагогіку потрібно привести в школу. Саме такою педагогікою могла би стати "педагогіка самоорганізації особистості". Для цього ми повинні знати, бачити перед собою образ (або модель, як прийнято сьогодні називати) тієї молодої людини, яку ми збираємося виховати у своєму навчальному закладі, оскільки ніякі технології не допоможуть, якщо на першому місці не стоятиме виховний аспект.

Крок до самопізнання можна аргументувати, за тим же М. Аверіним, двома сенергетичними аксіомами: "навчання, якому не передує пізнання тих, хто має намір його опанувати, є порожнім навчанням" та "у природі речей немає нічого такого, що можна було пізнати раніше, ніж пізнання самим себе того, хто їх пізнає". Проте дослідник виділяє причини, що заважають людині опановувати самопізнання й самоорганізацію. За його висновками, діяльність учня повинна бути модельованою предметно-практичною. Учня треба навчити спочатку самоаналізу та самоорганізації – і тільки тоді йому під силу буде самонавчання.

Але якщо кожен із нас, педагогів, внесе струмінь творчості в ту справу, яку він робить, то здібності, нахили, обдарування, які, можливо, десь "дрімають" в учневі (а то й у товариша по праці), обов’язково прокинуться. А якщо створимо таку обстановку чи атмосферу, в якій душа не буде лінуватися, а захоче глибше пізнати себе в першу чергу, а потім – і світ навколо, то успіх не забариться, оскільки запрацює педагогічний метод творчості або розвитку творчих здібностей. Цей метод використовувався всіма педагогами-класиками і не є новим. Тільки форми його реалізації мають відповідати вимогам часу.

Одним із шляхів формування творчої активності учнів, на думку багатьох дослідників і практиків, є впровадження у практику роботи проблемного навчання, яке вводить учнів у творчу діяльність поступово. У разі проблемного підходу до навчання засвоєння матеріалу даної теми стає проблемою для самих учнів. У них виникає усвідомлена необхідність розв’язувати поставлену проблему. Ця необхідність є мотивуючим імпульсом для розвитку пізнавальної діяльності й допомагає їм мобілізувати всі свої зусилля, сконцентрувати увагу, активізувати роботу мислення. Для активізації пізнавальної діяльності учнів велике значення має використання під час уроку активного діалогу, ділової гри, аналізу проблемних ситуацій, навчальних досліджень, соціальних вправ тощо.

Досвідчені і творчі педагоги знають, що метод спілкування з учнем на основі розвитку їх творчих навичок та індивідуальних уподобань – це ефективна педагогічна технологія, спрямована на формування творчої та просоціальної особистості. Він гармонійно поєднує функції виховання з розвитком соціально-психологічних компетентностей учнів.

Вигоди від впровадження такого методу чи технології отримують усі. Педагог: підвищує свою кваліфікацію, оволодіває сучасним педагогічними технологіями, отримує більше задоволення від своєї праці, поліпшуються стосунки з батьками учнів та колегами. Учень: самостійно добуває знання з різних джерел, користується набутими знаннями, розвиває індивідуальні творчі здібності, творчо мислить, працює, підвищує рівень самоповаги й самоконтролю, поліпшує стосунки з батьками та вчителями, у групі створює особливу атмосферу дружби, довіри, підтримки. Навчальний заклад: здійснює внесок у розвиток творчої особистості учня, організовує позаурочну зайнятість учнів, покращує якість освіти, сприяє зниженню рівня правопорушень, насильницької поведінки, уживання психотропних речовин та ін. Батьки: підтримують інтереси та захоплення дітей, радіють, що діти стають впевненішими та відповідальнішими, стосунки з дітьми набирають відвертості й довірливості.

Зробити учня щасливим може тільки щасливий учитель

Академік А. Колмогоров зазначав, що не з кожного учня вийде вчений, але необхідно добиватись, щоб кожному була знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя. Таким чином, учня можна зробити щасливим, якщо він набуватиме не абстрактних знань. Вони мають бути конкретними – такими, що знадобляться в житті кожної конкретної людини. Насправді в учнів є сильна жага до самовдосконалення, але їх губить навчальний процес, який має вихід не на творчий результат, а на оцінювання в балах. Дуже важливо, щоб отримані знання, розвинуті вміння та придбаний досвід учнів втілювались у їх творчій діяльності.

Узагальнюючи вищезазначене, слід сказати, що креативність варто розглядати як особистісно значущу соціальну якість, яка допомагає здійснювати "самобудівництво". Креативність не є певною характеристикою пізнавальних процесів, а являє собою одну з найглибших детермінант особистості, що характеризує можливість повноцінної самореалізації не тільки в процесі професіоналізації, а й в усіх сферах життєдіяльності.

Наш досвід переконує, що у творчо обдарованих індивідів наявна специфічна мотивація досягнення, оскільки творчий акт є спонтанним, некерованим у своїй основі явищем. Враховуючи мотиваційно-особистісні особливості креативів підліткового віку, ми можемо керувати процесом адаптації учнів до вимог соціокультурного середовища, сприяти формуванню в них різнобічного підходу до проблем, поставлених перед ними.

Суттєві зміни в системі організаційно-методичного та психолого-педагогічного супроводів учнів доцільні в навчально-виховному процесі, створюють сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування в учнів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності, сприяють вирішенню найактуальнішої проблеми розвитку творчих здібностей учнів. Педагогічним працівникам необхідно підвищувати свою майстерність в організації роботи з молоддю, щоб ефективно використовувати результати педагогічної діагностики, глибоко розуміти її сутність, оволодіти технологією розвивального навчання, вести пошук оптимальних засобів індивідуалізації навчально-виховного процесу. Саме вчитель, вихователь надає перший імпульс розвитку обдарованого учня, створюючи морально-психологічні умови для його навчальної діяльності, створює йому позитивно орієнтовану популярність, збуджує внутрішні імпульси для інтелектуальної роботи.

На сучасному етапі розвитку освіти актуальними є питання удосконалення системи управління навчальним закладом і створення в ньому таких організаційно-педагогічних умов, які б забезпечили бажання учнів відвідувати його з радістю і надією. Основою формування іміджу успішності закладу є розуміння того, що: кожна дитина має задатки; кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

Система роботи з виявлення та розвитку обдарованих учнів створюється роками. Здібності та задатки розвиваються й реалізуються при умові сприятливого зовнішнього середовища, сукупності внутрішніх потенцій. Обдарована дитина відрізняється від однолітків яскравими здібностями або має внутрішні передумови для високих досягнень. А під здібностями ми розуміємо індивідуальні особливості, які дозволяють при сприятливих умовах успішно оволодівати діяльністю.

Обдарованість – це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а й своєрідний сплав її особистісних якостей. Тому важливо визначитись: обдарованість – це дар чи натхненна праця над собою, а може, поєднання одного й другого. Адже розвиток і виховання обдарованих дітей вирішує проблему формування творчого потенціалу суспільства. Виховати з обдарованої дитини особистість, адаптовану до складностей сучасного життя, досить важко. У розвитку творчих можливостей учнів велике значення має випереджальний характер навчання й виховання. Його обґрунтував відомий психолог Л. Виготський і пояснив так: "Лише те навчання є добрим, яке передує розвиткові дитини, тобто спонукає дитину до життя, пробуджує та приводить у дію низку внутрішніх процесів розвитку".

Виховати творчу дитину може тільки творчий учитель. На думку М. Карне, вчителі, які працюють з обдарованими дітьми, мають бути чутливими й доброзичливими, мати високий рівень інтелектуального розвитку, динамічний характер, почуття гумору, бути особистісно-зрілими, емоційно стабільними і мати позитивну Я-концепцію. Адже всім відомо, що зробити учня щасливим може тільки щасливий учитель.

Література

1. Аверін М.. Витоки методу самоорганізації особистості // Відкритий урок – №9, 2010. – С. 20-23.

2. Анікіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. - К.: Видавничий дім "Шкільний світ", 2005. -128с.

3. Вивчення особистості підлітка. /за ред. М. Т. Дригус – К., Інститут психології АПН України, 1994 – 128с.

4. Выготский Л. С. Об особенностях кризисных периодов развития. /Вопросы психологии. – 1972, № 2, с. 114 - 123.

5. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів. – Харків, 2005.

6. Гильбух Ю. З. Внимание: одаренные дети. М.: Знание, 1991.

7. Гнатко М. М. Психологічні передумови роботи з обдарованими дітьми: Методичні рекомендації. – Луцьк, 1996. – 298с.

8. Євтух М. Б., Волощук І. С. Альфа і омега у підготовці педагогів до роботи з обдарованими школярами // Збірник матеріалів Міжнародного конгресу "Слов’янські педчитання". – Черкаси, 2005.

9. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / В. О. Моляко (ред.), О. Л. Музика (ред.). – Житомир: Рута, 2006. – 320 с.

10. Ландау Э. Одаренность требует мужества: Психологическое сопровождение одаренного ребенка. – М.: Академия, 2002. – 144 с.

11. Ланько О., Гавриленко О. Проект "Творчість" // Відкритий урок – №10, 2010. – С. 35-36.

12. Леви В. Нестандартный ребенок / В. Леви. – М. : Знание, 1988. – 256 с.

13. Лейтес Н. С. К проблеме сенситивных периодов психического развития: Принцип развития в психологии. – М., 1978 – 221с. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. – 1990. – № 1. – С. 164-168.

14. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. – 1982. – №4. – С. 88-97.

15. Пономарьов Я. А. Психологія творчості // Тенденції розвитку психологічної науки. – М.: Наука, 1988. – С. 21-25.

16. Психология одаренности детей и подростков. / Под ред. Н. С. Лейтеса. – М.: Академия, 1996.

17. Развитие творческой активности школьников /Под ред. А. М. Матюшина. – М.: Педагогика, 1991. – 160с.

18. Романовська Д. Регуляція творчої діяльності учня // Психолог. - №11. - 2002.

19. Савенкова А. И. Одаренные дети в детском саду и школе: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений, - М.: Издательский центр "Академия", 2000, -232 с.

20. С. Соловейчик. Учение с увлечением. – М.: Детская литература, 1976. – 175 с.

21. Сторожук В. Розвиток творчих здібностей учнів // Відкритий урок – №10, 2010. – С. 58.

22. Бабаева Ю. Д., Войскунский А. Е. Информационные технологии для одаренных http://den-za-dnem. ru/page. php?article=87

23. Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки (П О С Т А Н О В А від 8 серпня 2007 р. N 1016) http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=1016-2007-%EF

24. Казачінер О. С. Організація навчання обдарованих учнів http://kazachiner. narod. ru/engodar. html

25. Розенова М. / Обдаровані діти: психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання/ За матеріалами: http://osvita. ua/school/psychology/1706

26. Храмцова Ю. Обдарованість у молодшому шкільному віці http://www. bestreferat. ru/referat-193426. html