Використання технічних засобів навчання (кодоскопу та фолій) під час викладання спеціальних і загально-технічних дисциплін і предметів

Що спонукало до впровадження досвіду?

Головне завдання кожного професійно – технічного навчального закладу – підготовка конкурентоспроможних висококваліфікованих робітників для всіх галузей народного господарства; підвищення рівня навчання і виховання. Але в сучасному сусп ільстві, коли матеріальні блага і засоби їх виробництва постійно змінюються під впливом науково – технічного прогресу, невимушене постає питання про якісну підготовку не просто кваліфікованих робітників, а фахівців, що повинні визначити своє гідне місце в суспільстві, пройти успішний курс адаптації в умовах сучасного виробництва. Тому сучасний ринок праці очікує особливих працівників – високого рівня професіоналів, непересічних особистостей.

Таких особистостей, що будуть здатними розвиватися та вдосконалюватися, постійно вчитися і пристосовуватися до нових умов, вміти знаходити спільну мову з оточуючими та працювати в команді. Тому інформація, що повинна потрапляти до свідомості майбутніх професіоналів зобов'язана враховувати наступні фактори:

• як мінімум, відповідати сучасному стану технології в виробництві;
• як максимум, відповідати перспективам розвитку тієї ж самої технології;
• надихати на творчий пошук новітніх джерел інформації.

Враховуючи глобалізацію світової економіки, швидкі темпи модернізації виробництва, широке застосування засобів комунікацій та комп'ютерних інформаційних мереж, виникає необхідність удосконалення методики професійного навчання і радикального оновлення матеріально – технічної бази навчальних закладів.

Але радикальне оновлення технічних засобів навчання не завжди є ефективним під час викладання окремих спеціальних і загально – технічних дисциплін. Тому для вирішення цього питання потрібно використовувати інколи жорсткий прагматичний підхід, що несе по своїй суті об'єктивні причини гальмування розвитку матеріально – технічної бази навчального закладу.

Впровадження кожної інноваційної технології повинно визначатися коефіцієнтом корисної дії на свідомість майбутніх кваліфікованих робітників. Тому під цей доволі жорсткий критерій оцінювання роботи і підпадає оптимізація навчального процесу на уроці, що в свою чергу поділяється на наступні складові:

• визначення мети впровадження наочного матеріалу та його місця на уроці; гармонійне поєднання демонстрації матеріалу із змістом лекції;
• внесення в поурочні плани нового матеріалу; створення атмосфери творчості і захоплення;
• прагнення засвоїти в повному обсязі наданий матеріал.

Запропонована нижче технологія використання технічних засобів навчання, а саме кодоскопу з фоліями, дозоляє при мінімумі матеріальних витрат досягти значних успіхів у вирішенні питань оптимізації навчального процесу на рівні сучасних вимог та задовольнити потреби народного господарства України в підготовці кваліфікованих робітників.

Труднощі в застосуванні методики

Впровадження використання кодоскопу з фоліями в навчальному процесі вимагає серйозної підготовки викладача. Тільки шляхом самоосвіти цього не досягти. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли інноваційні технології змінюються і оновлюються із великою швидкістю, на авансцену виходить нова постать викладача – людини, що здатна не тільки сама навчати інших, а й опановувати нові безмежні обрії науково – технічного прогресу; використовувати творчий підхід до організації навчального процесу.

Ця людина повинна творчо осмислювати перспективи того чи іншого напрямку розвитку виробництва, проводити ретельний відбір кожної інновації з використанням як традиційних джерел інформації (підручники, спеціалізовані видання, каталоги та ін.), так і сучасних (електронна мережа Internet та інші).

Викладач повинен обов'язково володіти сучасною оргтехнікою (комп'ютер, сканер, ксерокс), регулярно проходити стажування на підприємствах, що є флагманами сучасного виробництва, брати участь в семінарах – практикумах, що призначені впровадженню новітніх технологій в виробництво і головне – створювати на уроці атмосферу творчості і захопленості.

Метод не може використовуватися спонтанно, його необхідно застосовувати на протязі всього періоду викладання предмету або дисципліни, він повинен гармонійно вплітатися в загальну канву комплексно – методичного забезпечення уроку, теми. Це в свою чергу надасть можливість учням не тільки усвідомлювати запропонований матеріал уроку, а й важливість його засвоєння і використання в подальшій виробничій діяльності; забезпечити науковий рівень і творчий характер викладу.

Технологія застосування методики

Підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, що завтра повинні посісти гідне місце в суспільстві, вимагає оптимізації навчального процесу. Інформація, що повинна надходити до свідомості учнів, повинна відповідати сучасним тенденціям розвитку виробництва, відображати значимість практичного застосування в подальшій виробничій діяльності.

Сприйняття будь-якої інформації, у тому числі навчальної, відбувається за допомогою аналізаторів: зорового, слухового і тактильного. Інформаційні можливості аналізаторів доволі різні: зоровий аналізатор дозволяє сприйняти до 90% інформації, на слуховий аналізатор припадає близько 9%, на тактильний менше 1% інформації, що сприймається. Тому інформація обов'язково повинна подаватися з використанням необхідної наочності, котра повинна збуджувати механізм сприйняття, зацікавленість до даної галузі знань та до навчання взагалі, до здобуття знань.

Рівень відтворюючої техніки дозволяє поліпшити та якісно змінити процес демонстрації навчального матеріалу. Але не завжди обов'язково викладачу мати в своєму розпорядженні комп'ютерний клас або відео-студію для створювання навчальних відеофільмів. Інколи достатньо використовувати кодоскоп та комплект фолій з дисципліни. Тим більше, що виготовлення такої наочності не вимагає великих капіталовкладень, а використання її в свою чергу дає можливість зробити заняття цікавим і змістовним, полегшити розуміння важких питань, підняти науковий рівень і творчий характер викладу.

Дисципліни спеціального та загально-технічного циклу не достатньо забезпечені сучасним і якісним наочним матеріалом. Тому і виникла нагальна потреба у створенні своїми силами наочного матеріалу (фолій), який би відповідав потребам певної дисципліни.

Робота над створенням фолій відбувається поетапно.

У відповідності до діючої навчальної і робочої навчальної програми обирається тема лекції.

Наступний крок – обрання питань, що необхідно висвітлити в наочному матеріалі. Тим більше, що демонстрація любого наочного матеріалу повинна гармонійно вплітатися в канву тексту лекції і органічно поєднуватися з нею. В зв'язку з цим необхідно чітко визначитися з питаннями, що будуть висвітлені викладачем на уроці, їх послідовністю викладення та впливом їх на свідомість учнів.

Головним і най значним етапом у створенні фолій є відбір необхідної інформації до уроку. Адже навчальні посібники не завжди відтворюють стан сучасних технологій у виробництві. Тому, як правило, викладач використовує також спеціалізовані видання, каталоги, що містять певну інформацію щодо інновацій у виробництві. Крім цих традиційних джерел інформації можливо використовувати і сучасні, а саме електронну мережу Internet, до якої наш навчальний заклад має доступ уже багато років. Значний вклад під час збирання інформації привносять і самі учні.

Багато з них має у своєму розпорядженні персональну оргтехніку, що з'єднана з мережею Internet або відвідують Internet – клуби. Тим самим викладач вирішує питання активізації навчальної діяльності учнів, а саме залучення до пошуку інформації, створення атмосфери творчості і захопленості. Вся інформація, що стосується теми уроку, може бути занесена до комп'ютера за допомогою програмоносіїв або опрацьована в вигляді копій за допомогою ксерокса.

Взагалі під час використання для пошуку інформації електронної мережі Internet, доцільно виконувати підбір матеріалу не на урок, а на всю тему. Це дає можливість охопити більш великий обсяг інформації, що гармонійно поєднаний з вивченням певного модуля знань, і дає можливість створити органічний взаємозв'язок між лекціями теми, що вивчається.

Третій крок – опрацювання зібраного матеріалу. На цьому етапі широко використовується оргтехніка. Вся інформація ретельно вивчається, систематизується і поділяється на окремі блоки. За допомогою комп'ютерних технологій всі необхідні рисунки, таблиці, пояснення комплектуються на стандартний аркуш паперу А4 і виводяться на принтер. Далі за допомогою ксерокса безпосередньо друкується фолія. До речі сучасні фолії можна друкувати як на принтері, так і за допомогою ксерокса.

Під час опрацювання матеріалу саме творчій підхід викладача і є головним фактором для визначення не тільки змісту наочного матеріалу, а і його місця на уроці.

Останній етап – використання фолій на уроці за допомогою кодоскопу. Показ та демонстрацію доцільно зосередити в середині викладу матеріалу, продумано використовувати з дидактичним матеріалом, створюючи при цьому передумови для сприйняття, активізації та зацікавленості аудиторії.

Результати застосування методу

Кожна технологія має право на апробацію і втілення її в життя. Це творчий експеримент, а то навіть і дослідження, що має певні наслідки і підсумки. Тому ефективність саме цієї технології можна оцінити за безпосередньою реакцією аудиторії, зацікавленістю, що викликає поставлені питання учнями, і нарешті, за відповідями учнів під час контролю їх знань.

Коли 4 роки тому цей метод робив перші кроки в моїй педагогічній діяльності, якісна успішність учнів складала 40%. На даний час якісна успішність в групах, де запроваджено в повному обсязі цей метод, складає 66%. Крім цього зросла і якість змісту лекцій. Завдяки використанню фолій обсяг навчального матеріалу на уроках збільшився на 30%. Але необхідно враховувати і психологічний фактор. Майже 70% випускників училища, хто був учасником впровадження цієї технології, опановують нові наукові простори в вищих навчальних закладах нашої держави.

Враховуючи вище викладені факти, можна сміливо стверджувати, що використання кодоскопу з фоліями забезпечує оптимізацію навчального процесу, робить заняття цікавими і змістовними, надає можливість підвищити науковий рівень і творчий характер викладу, якість знань учнів.