Сучасне навчання кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах Полтавської області

У відповідності до Національної доктрини розвитку освіти мета державної політики щодо освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя.

Стрімкий р озвиток суспільства, науки та техніки вимагає від системи освіти використання нових, прогресивних, цікавих методів навчання учнівської молоді. До таких методів навчання відносяться інформаційні технології. Так як процес навчання - це передача інформації учневі, а інформаційні технології – це процеси, пов’язані з переробкою інформації, то можна говорити, що у навчанні інформаційні технології використовувалися завжди.

Більше того, будь-які методики чи педагогічні технології описують, як переробити і передати інформацію, щоб вона краще засвоїлася учнем. Тобто, будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна технологія.

Нові інформаційні технології перетворюють навчання у цікавий, захоплюючий процес, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів. Технологія проведення уроків з використанням сучасних технічних засобів та нових інформаційних технологій тренує та активізує пам'ять учня, концентрує його увагу на конкретному матеріалі, дає змогу по-іншому оцінити нову інформацію. Комп’ютер на уроці значно розширює можливості подачі навчальної інформації; використання кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації та середовища, що значно підвищує ефективність навчання та посилює мотивацію учнів до навчання.

Використання комп’ютерних технологій дає змогу зробити урок по справжньому продуктивним, процес навчання цікавим, здійснює диференційований підхід до навчання та можливість об’єктивно і своєчасно проводити контроль та підведення підсумків.

Учні професійно-технічних навчальних закладів – це, у своїй більшості, дорослі сформовані особи, які свідомо зробили свій вибір на користь робітничої професії. Це не просто особливий соціальний пласт, вони є пріоритетною групою, оскільки ступінь освіченості і соціалізованості, масштаби і рівень культури, їх професійне становлення та набуття майбутньої професії з урахуванням особистісного потенціалу завтра матеріалізуються в нові технології і безпеку соціального життя, в авторитет країни в світі.

Здійснювати професійне навчання учнів з підручником і монотонною розповіддю викладача, це якщо не злочин, то як найменше - знущання з молодого, перспективного майбутнього працівника.

Наші учні — діти вже нового інформаційного суспільства, на відміну від більшості вчителів, які виросли, здобули освіту та досягли певних кар'єрних успіхів за часів суспільства індустріального. Саме тому бачення мети та засобів навчання часто у викладачів та учнів не збігаються. І учні цілком виправдано вважають своїх учителів не здатними дати їм те, чого вони потребують, вважають уроки нудними, а знання, які вони отримають на таких уроках, непотрібними. Діти рухаються в ногу з часом, ми ж, викладачі намагаємось їх наздогнати і при цьому зберегти певний статус.

Навчати учня професійно-технічного навчального закладу у відповідності до Державного стандарту професійно-технічної освіти стає дедалі важче і важче. Мабуть, кожен сучасний педагогічний працівник, який працює у цій сфері, реально бачить недоліки у роботі, як у своїй так і у оточуючих. Це ні в якій мірі не означає, що він не працює. Дуже важко впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології, не маючи у навчальному закладі комп’ютерної техніки, навіть, якщо викладач володіє навичками роботи з нею і має власний комп’ютер вдома, то, у кращому випадку, він буде працювати над самоосвітою щоб мати змогу спілкуватися з учнями на "їхній мові".

Надаючи методичну допомогу педагогам, переглядаючи відкриті уроки, можна виділити такі найбільш поширені види впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Використання навчальних презентацій. У даному випадку навчальний матеріал подається за допомогою програми Power Point, що дає змогу наочно представити основні моменти теми.

Використання навчальних тестів. Ці тести завжди користуються успіхом у учнів, так як база даних запитань досить широка і вона може легко оновлюватися, а учні завжди намагаються пройти тест на "відмінно" (бо не викладач виставляє оцінку).

Використання навчальних відеороліків. Відзняті відеороліки виробничих процесів значно покращують рівень засвоєння вивченої теми, особливо вони є доцільними при вивченні нових технологій у тій чи іншій галузі виробництва, адже ні для кого не секрет, що матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів бажає бути кращою.

Використання електронних засобів навчального призначення. На жаль, така можливість є далеко не у кожного педагога професійної школи. Якщо загальноосвітні предмети забезпечені програмними засобами, то кількість їх професійної спрямованості дуже мала. Результати численних досліджень свідчать, що педагогічні програмні засоби, які централізовано розроблені та надіслані до професійно-технічних навчальних закладів, використовуються лише невеликою групою вчителів-ентузіастів, але переважна більшість вчителів не часто використовує їх в навчальному процесі.

Головними причинами такого стану є відсутність в освітніх установах умов для використання сучасних педагогічних програмних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій, а також недостатня підготовка вчителів до використання електронних ресурсів. Не зважаючи на те, що 50% педагогічних працівників успішно пройшли навчання за програмою Intel® "Навчання для майбутнього", реально застосувати їх на практиці не мають змоги.

Навчально-методичним центром професійної освіти у Полтавській області у квітні цього року було проведено моніторинг забезпечення комп’ютерною технікою професійно-технічних навчальних закладів області. Є ряд закладів, які лідирують в цьому питанні: Вище професійно-технічне училище № 7 м. Кременчука – 92 комп'ютери при контингенті учнів 1125, Професійний гірничий ліцей м. Комсомольська – 65 на 320 учнів, Полтавський професійний ліцей – 63 на 418 учнів, Полтавський професійний ліцей транспорту – 61 на 438 учнів та Міжрегіональний Центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців – 48 на 368 учнів.

Згідно Державної програми комп’ютеризації професійно-технічні навчальні заклади Полтавської області отримали 27 навчальних комп’ютерних комплексів. Є ряд училищ, які самостійно придбали комп’ютерну техніку, активно впроваджують інформаційно-комунікаційні технології та по-сучасному навчають молодь. Це Професійний аграрний ліцей с. Веприк – 19 комп’ютерів та Решетилівський художній професійний ліцей – 15 комп’ютерів.

Слід зазначити, що поштовхом до використання нових методів навчання стало функціонування обласної школи передового педагогічного досвіду з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на базі Решетилівського професійного аграрного ліцею. Впродовж року педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського напрямку мали змогу обмінюватися досвідом впровадження прогресивних комп’ютерних технологій та ознайомлюватися з різними можливостями використання комп’ютера на уроці.

До того ж всім нам відомо, що кількість комп’ютерів не визначає якість підготовки та рівень впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, існують навчальні заклади, які мають комп’ютерну техніку, але на фоні інших закладів області вони нічим не виділяються.

Але поряд з ними існують і такі навчальні заклади, в яких комп’ютерна техніка представлена лише одиницею у секретаря, заступника директора та бухгалтерії. Таких закладів в нашій області 8, 7 з яких надають повну середню загальну освіту.

Постає багато питань до якості підготовки кваліфікованих робітників, адже державний стандарт як загальноосвітньої школи, так і професійно-технічної освіти містять предмети "Інформатика" та "Інформаційні технології". І, відповідно, говорити про впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес у таких навчальних закладах недоцільно.

Ми повинні розуміти, що не маємо права позбавляти дитину можливості отримати навички комп’ютерної грамотності, адже зараз практично немає жодної виробничої галузі, яка б працювала без комп’ютерних програм та мереж.

Література

1. Національна доктрина розвитку освіти. – Освіта. – 2002. – 24 квітня – 1 травня.
2. Гоц Н. А. Применение информационных технологий на уроках. // Материалы конф. "Школа и компьютер". – М., 2004.
3. Гузеев В. В. Образовательная технология ХХI века: деятельность, ценности, успех. – М.: Центр "Педагогический поиск", 2004.
4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. / Под ред. Е. С. Полат. М.: Академия, 2000.
5. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. – М.: Школа-Пресс, 2004.