Ситуаційні методики навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів з охорони праці

Реформування національної системи освіти України, сучасні інтеграційні наміри входження нашої держави в Європейський освітній простір зводять проблему розвитку особистості в ранг пріоритетних завдань [3, 99]. Педагогічна інноватика знаходиться в постійному пошуку, впровадженні нових, максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування активної творчої особистості, яка підготовлення до життя та професійної діяльності в умовах, які постійно змінюються, та вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, приймати самостійні рішення.

Інноваціями можуть бути удосконалені нові освітні дидактичні моделі, зміст освіти, освітні технології, методи, форми, засоби навчання і виховання, розвитку особистості, педагогічні прийоми, системи управління та забезпечення діяльності професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) [3, 99]. Сучасні вимоги до рівня професійної підготовки учнів ПТНЗ на перший план висувають потреби формування творчої, активної, відповідальної і самостійної особистості майбутнього кваліфікованого робітника, конкурентоспроможного на ринку праці. Проте, в роботі навчальних закладів, інноваційні процеси розвиваються стихійно, що стримує розвиток нового, прогресивного.

Потік інформації у сучасному світі вимагає застосування таких методів навчання, які дозволили б ефективно передавати доволі великий обсяг знань, забезпечили високий рівень оволодіння матеріалом, який вивчається. Сьогодні основні методичні інновації пов’язані з використанням активних, або як їх ще називають інтерактивних, методів навчання. Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова "interact", де "inter" — взаємний, "act" — діяти [1, 136; 2, 38]. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, в ході якого учні навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми [1, 137].

Дослідження, проведені у 80-х роках Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд), показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює лише 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90% [1, 138; 2, 39]. Важливо зазначити, що під час здійснення інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та саморозвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності. Інтерактивні технології навчання формують соціокультурну компетентність, навички критичного мислення та діалогового спілкування учнів ПТНЗ, розширюють їхні пізнавальні можливості у здобутті, аналізі та застосуванні інформації, а також виступають базою для формування умінь та навичок у майбутній професійній діяльності.

Однією з інтерактивних технологій навчання є ситуаційна методика (аналіз ситуацій, метод case-study), що набула популярності у Англії, США, Німеччині, Данії та інших країнах, розроблена англійськими науковцями М. Шевером, Ф. Едейем та К. Єйтс [3, 100].

Суть методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються "кейсом") для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчання дисципліни [3, 101]. Цінність кейс-методу полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.

Безпосередня мета методу case-study – спільними зусиллями групи учнів проаналізувати ситуацію – case, яка має місце у реальному житті і розробити практичне рішення; закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми [3, 101].

Дидактичне значення застосування ситуаційної методики навчання полягає у [4]:

• використанні принципів проблемного навчання, принципу емоційності навчання та органічного поєднання теорії і практики, отримання можливості для розвитку фахової майстерності, організації знань за минулим досвідом, який підкріплено теорією;
• урізноманітнення самостійної роботи учнів;
• поєднанні застосування різних методів, прийомів та створенні нових методик на основі ситуаційної;
• дотриманні принципу індивідуального підходу у навчання як можливості викладача реагувати на індивідуальність учнів у кожному конкретному випадку;
• розробці індивідуальних технологій до певної навчальної теми;
• активізації творчого потенціалу учнів та навчального процесу загалом;
• наданні учасникам можливості робити узагальнення, застосовуючи для цього теоретичні знання;
• наданні майбутнім спеціалістам певної динамічності, здатності діяти результативно у нестандартних ситуаціях тощо.

Окремі науковці вказують перелік дисциплін, у процесі викладання яких може бути застосований кейс-метод як ефективний інтерактивний метод навчання: економічні, суспільні і соціальні науки, мова й література та професійні дисципліни [4]. Таким чином, застосування даного інтерактивного методу може мати місце і на уроках охорони праці в професійно-технічних навчальних закладах.

Розробляючи ситуаційні завдання необхідно враховувати специфіку навчального матеріалу. З огляду на це, очевидно, що не до кожної теми можна буде створити ситуаційне завдання. Ситуаційна методика – потужний і ефективний, проте не універсальний інструмент навчальної технології. Ним не слід повністю заміняти інші методи навчання. Ситуаційні вправи необхідно використовувати поряд із традиційними навчальними методиками [4].

Проблемна ситуація може бути висвітлена як при вивчені нової теми у викладенні теоретичного матеріалу, так і може використовуватися з метою закріплення отриманих знань, узагальнення та систематизації матеріалу [3].

Наприклад, при проведенні вступного заняття з предмету "Охорона праці" (тема "Поняття про охорону праці, її значення та завдання") на етапі вивчення нового матеріалу учням пропонується таке ситуаційне завдання:

Розглянемо два підприємства "Силует" та "Стиль". Обидва підприємства займаються пошиттям легкого жіночого одягу. На обох підприємствах працює однакова кількість працівників – 25. Проте умови праці на цих підприємствах різні. На підприємстві "Силует" створені оптимальні умови праці для працівників, закуплене нове обладнання, працівники цього підприємства сумлінно дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку і дотримуються вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці. На підприємстві "Стиль" роботодавець не намагається покращувати умови праці для своїх працівників, а самі ж працівники недбало ставляться до своїх трудових обов’язків – можуть запізнитися на роботу з неповажних причин, прийти в стані алкогольного сп’яніння тощо, а також не завжди дотримуються вимог інструкцій з безпеки праці.

Обдумавши, дайте відповіді на запитання:

• На якому підприємстві рівень травматизму буде вищий?
• Працівники якого підприємства виготовлять більше продукції за один робочий день?
• На якому підприємстві собівартість продукції буде нищою?
• Зробіть висновок про соціальне та економічне значення охорони праці.

У цьому випадку спільне обговорення даної ситуації в класі підводить учнів до висновку про значення охорони праці.

Якщо ж ситуаційна вправа застосовується на етапі закріплення вивченого матеріалу для узагальнення та систематизації знань, то попередньо учні повинні бути ознайомленні з певними теоретичними положеннями, і лиш після цього приступати до вирішення поставленої вчителем проблеми. Обговорення кейсу можна проводити фронтально з усіма учнями класу або організувати роботу в групах.

Наприклад, при вивчені теми "Контроль за станом охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" для закріплення вивченого матеріалу можна запропонувати учням такі ситуаційні вправи:

• Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведенні планової перевірки на підприємстві КП "Тернопільелектротрас" Ви виявили порушення, зокрема у виробничих приміщеннях немає необхідної кількості вогнегасників, деякі з них не пройшли технічного огляду, а евакуаційні шляхи, що повинні використовуватись у випадку пожежі, захаращені різними запчастинами та сміттям. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?
• Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведені першої планової перевірки на підприємстві КП "Тернопільелектротранс" Ви виявили порушення та недоліки з пожежної безпеки та видали керівникові даного підприємства припис та зобов’язали його усунути дані порушення у 2-х тижневий термін. Сьогодні Ви прийшли з повторною перевіркою на підприємство. Проте виявилось, що ніякі із недоліків усунуті не були: вогнегасників не вистачає а евакуаційні шляхи далі захаращені. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?
• Ви – посадова особа органу санітарно-епідеміологічної служби. При проведенні планової перевірки на приватному підприємстві "Молокія" Ви виявили грубі порушення, зокрема наявність у готовій продукції кишкової палички. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

Окрім того, зустрічається поняття ситуаційне тестове завдання (ситуаційний-тест), під яким слід розуміти одну із форм тестових завдань, найскладніших у змістовному плані, що використовуються для контролю навчальних досягнень учнів [6; 7; 8].

Такі ситуаційні тестові завдання можна включати до тематичних або підсумкових контрольних робіт, пропонуючи їх виконувати учням, які претендують на отримання найвищого балу.

Наприклад, для перевірки знань з розділу "Електробезпека" учням можна запропонувати такі ситуаційні тести:

• Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту і він упав на землю. Ви стали свідком цієї події та знаходитесь на значній відстані від дроту. Які будуть Ваші дії?
• Ви з другом пішли на прогулянку. Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту біля якого проходив Ваш друг. Дріт впав на землю і Ваш товариш потрапив у зону розтікання струму. Які поради щодо виходу з цієї зони ви йому дасте?
• Вмикаючи електроприлад з несправною ізоляцією, людина потрапила під напругу. Потерпілий не може самостійно відірвати руку від струмоведучового провідника. Які будуть Ваші дії?

Окрім цього необхідно подбати про професійну спрямованість ситуаційного завдання для конкретної навчальної групи залежно від спеціальності, яку здобувають учні.

Наприклад, при вивчені теми "Навчання, інструктування та перевірка знань з охорони праці" учням зі спеціальності "Кухар, пекар, офіціант" можна запропонувати таке ситуаційне завдання:

Ви керівник фасувального цеху приватного підприємства "Молокія". На підприємство у зв’язку з розширенням виробництва прийняли 25 нових працівників, 5 з яких прийшло працювати у ваш відділ. Який вид інструктажу потрібно провести з новоприйнятими працівниками? Яким буде зміст цього інструктажу?

А для вивчення цієї ж теми у групі будівельного профілю учням можна запропонувати таку ситуаційну вправу:

Ви – керівник будівельного підприємства "Тернопільбуд". На вашому підприємстві працює 345 людей. Нещодавно були введені в дію нові будівельні норми і правила. Подумайте, який вид інструктажу потрібно провести у даному випадку? Яким буде зміст цього інструктажу?

Для ефективного використання кейс-методу необхідно створювати спеціальні умови [3, 105]:

• забезпечення достатньо високої складності пізнавальних проблем, які потрібно вирішувати учням;
• створення викладачем логічного ряду запитань щодо пізнавальної проблеми, які спонукають учнівську молодь до пошуку істини;
• створення в аудиторії атмосфери психологічного комфорту, яка має сприяти вільному висловлюванню учнями думки, не боячись помилки;
• відведення спеціального часу на осмислення способів вирішення проблеми;
• організація спеціальної підготовки викладачів до запровадження методики.

Отже, використання ситуаційних методик на уроках охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах є одним із ефективних та дієвих засобів формування творчої, активної особистості майбутнього кваліфікованого робітника, якого потребує ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах.

Література

1. Гончаров С. М., Гурин В. А. Методи та технології навчання в кредитно-трансферній системі організації навчального процессу: Навчально-методичний посібник. – Рівне: НУВГП, 2010. – 451 с.

2. Інтерактивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. – Рівне: НУВГП, 2006. – 172 с.

3. Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах євроінтеграції / автори: Л. Нестерова, П. Лузан, В. Манько, Т. Герлянд, О. Слатвінська, М. Шимановський; за заг. ред. Л. Нестерової. – К.: ІПТО НАПН України, Педагогічна думка, 2012. – 160 с.

4. Осадченко І. І. Різнорівнева ефективність застосування ситуаційної методики навчання у ВНЗ / І. І. Осадченко // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. – 2010. – №1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_-science_vypuski_n1_2010_st_14/

5. Основи охорони праці: Навчальний посібник для професійно-технічних навчальних закладів Л. Є. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман. – К: Факт, 2005. – 344с.: іл.

6. Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою: Наказ Міністерства освіти України від 31.07. 1998 р. №285. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_2h/pg_itcasa/index.htm

7. Розробка тестів на основі критеріїв – шлях для оцінювання згідно з попередньо визначеними критеріями компетенцій (методичні рекомендації) / Укл. Н. П. Малінкіна. – Ж., 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pto-zh.org.ua/pages/p29

8. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.