На шляху до взаємодії. Психологічний тренінг для батьків

Перехід від дошкільного віку до шкільного в дитячій психології називають малою кризою. Дитина піднімається ще на один соціальний щабель: вона вже учень, школяр!

Опинившись у новому дитячому колективі, вона намагається знайти своє місце серед однокласників, виявити свої здібності та інтерес и, задовольнити свої потреби. Якщо дитина легко знайомиться і може виходити з конфліктних ситуацій (зазвичай, такий досвід діти отримують у дитячому садку), то призвичаїтися до класу їй вдасться швидко. Важче буде так званим "домашнім" дітям або некомунікабельним. Їм доведеться навчитися будувати свої стосунки з однокласниками, шукати способи самоствердження. І на це часом витрачається більше сил і часу, ніж на навчання.

Щоб допомогти дитині, поясніть їй правила поведінки в колективі, навчіть бути терпимою до інших, знаходити компроміси та гідно виходити з конфліктів.

Учню доведеться приймати нові вимоги поведінки, режим і, звичайно ж, обмеження. А це залежить від вольового розвитку дитини, вміння регулювати власну поведінку, підкорятися дорослим, незважаючи на свої бажання. У дітей такі риси тільки формуються, і успіх в багато чому залежить від дорослих. Необхідне поєднання вимогливості й доброзичливості, відповідальності й допомоги.

Проблема уваги, вміння зосередитися - "найпопулярніша" в першому класі. "Будь уважним!" - постійно повторюють учителі й батьки. Пам'ятайте, що причини неуважності найрізноманітніші: слабкість нервової системи, втомлюваність, слабкий розвиток довільної уваги, недостатній рівень вольової готовності. Поспостерігайте й визначте причину неуважності вашого малюка, поставте йому посильні вимоги, будьте толерантні до його похибок.

Що повинно насторожити батьків, які симптоми говорять про серйозні шкільні проблеми? Передусім, швидка втомлюваність, спад працездатності, часті й тривалі хвороби. Шкільні навантаження можуть бути занадто великі для дитини, і подолання їх відбувається ціною перенапруження й погіршення здоров*я. Встановіть їй помірний режим, знизьте вимоги та займіться зміцненням маленького організму.

Якщо дитина стала більш тривожною, плаксивою, запальною, то це теж насторожує. Часом різка зміна ставлення до дитини, коли критерієм стають успіхи в школі, може бути джерелом дитячих переживань. "Що ти, отримав? Чому не старався?" Необґрунтована суворість, вимогливість породжують побоювання неуспіху, страх, що батьки відцураються.

Дітей вразливих, помисливих від природи будь-яка дрібниця може засмутити - конфлікт з однокласниками, зауваження вчителя або невдало виконане завдання. Розвійте страхи та тривоги першокласника, якщо можна - проблему переведіть на жарт. Частіше підбадьорюйте та підтримуйте його, навчайте правильно ставитися до невдач..

Важливо, щоб дитина з бажанням ішла до школи, радіючи всьому, що відбувається там, була старанною і її успіхи відповідали старанності. А труднощі, проблеми неминучі, як і в будь-якій новій справі. Головне - навчитися з ними справлятися.

Тренінг з батьками

Мета:

• вчити батьків працювати в групі, набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень;
• сприяти формуванню позиції батьків у спілкуванні.

Обладнання:

• плакати,
• папір А4,
• маркери,
• клей,
• ножиці,
• роздатковий матеріал.

Хід заняття

Вправа "Клубочок"

Мета: провести знайомство учасників групи. Створити умови для ефективної роботи.

У мене в руках клубочок ниток для в’язання. Зараз ми будемо в’язати візерунок нашої групи. Учасник в чиїх руках знаходиться клубок, називає своє ім’я і рису, яку найбільше цінує в людях. Потім обмотати нитку навколо свого пальця і покотити клубок будь-якому іншому учаснику тренінгу. Клубок має побувати у кожного. І ще: уважно слухайте один одного, хто говорить, це нам наприкінці знадобиться.

Потім змотуємо клубок назад. Робити це будемо так: той, хто знімає нитку з пальця, намотує її на клубок і пригадує, що саме говорив попередній учасник.

Рефлексія:

• Чи важко вам було виділити рису, яку найбільше цінуєте в людях?
• Які відчуття викликала ця вправа?

Вправа "Правила роботи в групі"

Мета: акцентувати увагу учасників на дотриманні правил роботи у групі.

Тренер знайомить учасників з загальними правилами групової роботи та акцентує увагу на необхідності їх дотримання в роботі тренінгової групи. Психолог зачитує кожне правило (якщо група додає чи знімає певні правила, то тренер відображає це на плакаті):

• "тут і тепер";
• відкриті новим враженням;
• приймаємо іншого, як себе;
• нікого не критикуємо;
• бути чесним із самим собою;
• підтримуємо один одного;
• не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній.

Вправа "Очікування"

Мета: визначити сподівання та очікування учасників від роботи в групі.

Обладнання: прикріплений плакат "Дерево", кошик.

Учасникам роздають стікери, вирізані у формі яблук і психолог просить написати на них свої очікування, прочитати і приклеїти на плакаті, на якому зображене дерево, а збоку кошик.

Інформаційне повідомлення

Мета: актуалізація проблеми.

Життя в сім’ї, взаємини між її членами, турбота один про одного - найщасливіші спогади, що завжди залишаються в пам’яті людини.

У круговороті повсякденного життя ми часто забуваємо про те, що родина - основа життя, розвитку, здоров’я, успіху. Саме в сім’ї дорослі разом з дітьми вчаться розуміти один одного, долати труднощі повсякденного життя, знаходити гармонію спільного життя. Що сумлінніше сім’я виконує свою роль, то краще для дитини.

Родинне виховання і право на виховання своїх дітей закріплені в "Кодексі про шлюб та сім’ю, науковці називають сім’ю найменшою ланкою суспільства. Соціологи та психологи, досліджуючи інститут сім’ї та взаємовідносини в системі сім’ї, надають багато рекомендацій, однак, феномен сім’ї є доволі складним. Суспільство визначило для сім’ї наступні функції:

• виховну;
• репродуктивну;
• економічну.

Вправа "Скільки промінчиків у сонечка"

Мета: встановити, наскільки суттєві межі між світами дорослих і дітей.

Так уже склалося, що у нашому світі багато різноманітностей. Все це робить його барвистим, цікавим. Але є щось спільне для нас, всіх незалежно від віку, статі, соціального статусу…

Зверніть увагу на наше сонечко. Воно зображене без проміння. Перед нами є карточки з різними написами. Кожен з учасників вибирає твердження, яке, на його думку, стосується одночасно і дорослих, і дітей, та прикріплює його, як промінчик для сонечка (додаток 1).

Рефлексія:

• Які твердження вибрали і чому?
• Що різнить дітей і дорослих?
• Що об’єднає?
• Чому не вибрали твердження, що залишилися?

Вправа "Австралійський дощ"

Мета: психологічне розвантаження учасників.

Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи. Тільки-но вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий потирає долоні.)

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

Краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

Вправа "Щаслива сім’я"

Мета: надати можливість учасникам використати знання про сім’ю, родину шляхом створення колажу.

Обладнання: роздатковий матеріал, аркуші паперу, кольоровий папір, клей, ножиці, маркери.

Тренер пропонує учасникам об’єднатися в 3 групи, які працюватимуть над створенням колажу сім’ї, на основі поданої їм інформації та використовуючи власний досвід. Після завершення роботи учасники групи повинні презентувати свої роботи у великому колі.

Вправа "Очікування"

Мета: вияснити наскільки справдились очікування учасників заняття.

Повернімось до наших очікувань, якщо вони здійснились, то кожен з вас нехай підійде до нашого символічного дерева, "зірве" своє яблучко і поставить у кошик, а якщо не здійснилося, то залишить яблуко на дереві.

Вправа "Куля мрій"

Ми всі любимо мріяти, незважаючи ні на що, і всі ми хочемо, щоб наші мрії здійснювалися (тренер розкидає різнокольорові кульки). Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами. Давайте об’єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай всі бажання здійсняться. Дякую всім за участь.

Додаток 1

За словами Адлера, жодна дитина не є безнадійною. Ми повинні бути свідомими впливу, який маємо на наших вихованців, та прикладу, який даємо їм своєю постановою та поведінкою:

• Якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона вчиться засуджувати.
• Якщо дитина зростає в атмосфері ворожнечі, вона вчиться боротися
• Якщо над дитиною глумляться, вона стає соромливою.
• Якщо дитина живе під страхом, вона стає боязкою.
• Якщо дитину постійно соромлять, вона звикає почуватися винною.
• Якщо дитина зростає у толерантному середовищі, вона вчиться бути терплячою.
• Якщо дитину часто підбадьорюють, вона вчиться впевненості.
• Якщо дитина зростає в сфері прийняття, вона вчиться любові.
• Якщо дитина зростає в атмосфері похвали, вона вчиться любити саму себе.
• Якщо дитина зростає з визначенням, вона усвідомлює, що добре мати мету.
• Якщо дитина живе у чесному середовищі, вона приходить до розуміння, що таке правда.
• Якщо дитина живе у справедливому середовищі, вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитина почувається безпечно, вона вчиться довіряти собі і тим, хто біля неї.
• Якщо дитина оточена приязню, вона вчиться спостерігати світ як гарне місце, щоб жити, любити і щоб її любили.