Дослідження причин і рівня агресивності в підлітків

Агресія - це антисоціальна поведінка, яка порушує які-небудь соціальні або культурні норми, особливо правові. Коли ці вчинки досить незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні та караються у карному порядку - злочинами. Слово "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому ш ирокому контексті і тому потребує серйозного "очищення" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів. Різні автори у своїх дослідженнях, монографіях по-різному визначають агресію та агресивність: як вроджену реакцію людини для "захисту території" (Лоренц, Ардрі); "як установку до панування" (Моррісон); "реакцію особистості на ворожу для людини навколишню дійсність" (Хорці, Фромм). "Дуже широке поширення одержали теорії, що пов'язують агресію і фрустрацію" (Маллер, Дуб, Доллард).

Юнацький вік та рання юність являють собою групу високого ризику. Перш за все, відбиваються внутрішні труднощі перехідного віку, починаючи з психо-гормональних процесів та закінчуючи перебудовою я – концепції[1]. Учні мають невизначеність соціального положення юнацтва. Як наслідок – виникають суперечливості, обумовлені перебудовою механізмів соціального контролю. Підлітки також навчаються при взаємодії з однолітками, частіше дізнаються про перевагу агресивного поводження під час ігор. Жорстокість та агресивність завжди були характерними рисами групового поводження юнаків. Підліткова агресія все частіше є результатом загальної люті та зниженої самоповаги внаслідок пережитих життєвих невдач та несправедливостей.

Для психолого-педагогічної науки питання про природу агресивності має особливе значення, оскільки від відповіді на нього залежить вибір способів гуманізації суспільства за допомогою виховних впливів. Підлітковий вік часто називають "важким", "критичним", "переломним". І це не випадково. У цей період відбувається багаторівнева перебудова організму дитини, завершується формування особистості. Відбуваються зміни з боку мотиваційної сфери особистості - на ряді з навчальною мотивацією на перший план починає виступати потреба в спілкуванні з однолітками, засвоєння цінностей і норм підліткової сфери.

Стосовно батьків виявляються ознаки реакції емансипації в діапазоні від відстоювання своєї точки зору по тим або інших питаннях, до втеч з будинку. У зв'язку з активним формуванням особистості в цей період загострюються особливості характеру. Нам відомо, що центральним новотвором підліткового віку є почуття дорослості, тобто прагнення бути і здаватися дорослими. Саме в цьому виражається життєва позиція підлітка, визначає його бажання, прагнення, поводження в цілому. Виникнення нової життєвої позиції супроводжується значними труднощами не тільки для батьків, педагогів, але і для самого підлітка. Він ще не впевнений у своїх силах, а це викликає в нього напруженість, постійне прагнення перевірити силу свого "я", затвердити себе, виявляючи при цьому непокірливість, упертість, що веде до агресії[2].

Серед причин агресивного поводження підлітків ми можемо виділити як соціальні, які обумовлені соціальною напругою, психологічна неврівноваженість усього суспільства, так і психологічну, зв'язану з віковими психологічними особливостями підліткового характеру, міжособистісними взаєминами дітей даної вікової групи. Однак дані причини настільки тісно пов'язані між собою, що можна говорити про соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків, не розбираючи їх окремо. Ми розглянули лише деякі найбільш загальні причини.

Поляризація доходів, вільна торгівля привели молоде покоління до користолюбства, хабарництва, шахрайства. Розгул злочинності, воля дій, поширення духовного цинізму, культ насильства на телеекранах і багато чого іншого створює негативне тло для аморального розвитку дітей і підлітків. У суспільстві, де висміюється ентузіазм і шляхетні вдачі, здійснюються акти вандалізму стосовно пам'ятників культури, а дорослі демонструю приклади непокори, стає усе сутужніше виховувати зростаюче покоління[3]. Психологи відзначають, що в цілому в дітей збільшилася асоціальна спрямованість, вони стали набагато агресивніші, дошкульніші, швидко виходять зі стану рівноваги. Можна сказати, що діти відбивають у своєму характері всі ненормальності сучасного суспільства [5].

Крім перерахованих вище причин агресивного поводження підлітків необхідне вказати на деякі загальні психологічні причини агресії дітей підліткового віку. Насамперед, як відомо, до вікових психологічних особливостей належить акцентуація, що загострюється в цей період. Варто також виділити обумовлене віком прагнення до зростаючої фізичної активності, яка може виявлятися в задирливості, псуванні майна, руйнівних діях та інших формах агресії, які засуджуються суспільством. Дитина підліткового віку прагне уваги, розуміння і довіри дорослих; намагається грати визначену соціальну роль не тільки серед однолітків, але і серед дорослих, тобто виявляє соціальну активність, але іноді дорослі стримують цю активність, у наслідку чого між дорослими і підлітком виростає психологічний бар'єр, що намагаються перебороти багато підлітків застосовуючи активну форму поводження. Якщо підлітки не знаходять взаєморозуміння з оточуючими людьми - у родині, то такі діти більш схильні до агресивного поводження. "Родина є основним джерелом для одержання дітьми знань про моделі агресивного поводження. Характер відносин між батьками, між батьками і дітьми, дисгармонія в родині, постійне агресивне поводження батьків - усе це визначає агресивне поводження дітей"[ 6].

Розглядаючи дану проблему, стало відомо, що агресивність приносить підліткам тимчасове полегшення й одночасно може змусити оточуючих звернути на підлітка увагу, якщо він відчуває потребу в батьківській турботі. Суттєвий інтерес в рамках обговорюваної проблеми надають особливості агресивного поводження підлітків в ситуаціях соціальної колізії. Цей інтерес важливий тим, що ситуації конфлікту можуть провокувати підлітків на прояв деяких форм агресії. Саме підлітковий вік, являє собою групу високого ризику. Відтак, тема дослідження "Агресія у підлітковому віці" є надзвичайно актуальною. Об’єктом дослідження є агресія як форма поведінки підлітків;предметом дослідження - походження агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії.

На початку дослідження була висунута гіпотеза про те, що можуть бути виявлені ряд особистісних якостей та деяких соціальних факторів, які суттєво встановлюють особливості поведінки підлітків в різних ситуаціях. Методологічну основу досліджень складав синтез таких методів: аналізу, опису, експерименту, кількісних та соціологічних методів. Актуальність дослідження визначена тим, що, як це випливає з даних ЗМІ, у сучасних умовах зростає частота і ступінь виразності агресивної поведінки підлітків. Новизна роботи полягає в тому, що отримані результати вносять певний вклад у розуміння механізмів та закономірностей поведінки школярів старшого підліткового віку.

Мета дослідження - визначення рівневих, структурних характеристик агресивності, форму її прояву в ситуаціях соціальної колізії, запропонувати методи і принципи корекції поведінки підлітків в конфліктних ситуаціях. Дослідження проводилося на місцевому матеріалі та фіксувалося за допомогою електронних засобів. Для дослідження рівня агресії та її видів було використано опитування Басса – Дарки (Додаток1), яке використовується для дослідження рівня прояву, та основних видів агресії і ворожості в міжособистісній взаємодії в процесі навчання або роботи; дозволяє якісно і кількісно охарактеризувати прояви агресії і ворожості.

Провівши дослідження та узагальнивши результати, я дійшла висновку, що виникнення агресії у підлітків лежить в основі незадоволенні життєво важливих для дитини потреб, таких як потреба в спілкуванні, самовираженні, самоствердженні. Виступає способом відреагувати своєрідним захисним механізмом на несприятливу обстановку в родині і жорстоке відношення з боку батьків, досягнення значимої мети.

Особливу увагу потрібно приділити особистісним характеристикам підлітків, які, на мою думку, відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них ми відносимо високий рівень фізичної агресії 57,2% (учні 8-9 класу) та 42,8% (учні 10-11класу), негативізму 57,2% (учні 8-9класу) та 33,3% (учні10-11класів), підозрілості 71,4% (учні 8-9класів) та 57,2% (учні 10-11класів) і вербальної агресії 52,7% (учні 8-9класів) та 33,3% (учні 10-11класів). Це означає, що для учнів характерна схильність до примітивного виду агресії як реакція на життєві ситуації. Високий рівень підозрілості свідчить про те, що однолітки не можуть довіряти одне одному і весь час чекають нападу з боку друга. Підлітки часто вживають погані слова, про це свідчить високий рівень словесної агресії. Рівень прояву агресивності знижується по мірі дорослішання учнів. Для підлітків дуже важливо дружити з однолітками.

Найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова важливість відносин з друзями. Дружба дає змогу висловити потаємні почуття, які переповнюють людину, та знайти підтримку тих, хто поділяє ці думки й почуття. Як показали мої дослідження, більшість дітей (60%) вміють дружити, це говорить про те, що підлітки розуміють, що хороші відносини між однолітками є важливою складовою життя. 39% - це учні, яким варто дослухатися до інших, це означає що вони є егоїстами і дружать заради користі, і лише 1% потрібно змінити ставлення до інших, оскільки варто пам’ятати, що біля тебе друг, який тобі довіряє.

За проведеними дослідженнями було встановлено:

• Підлітки схильні до порушення норм та правил поведінки;
• Підвищений рівень недовіри до людей у підлітків;
• Високий рівень вербальної агресії у підлітків як наслідок вживання грубих слів.

Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, висновки наукового дослідження варті уваги психологів, соціологів, учнів, вчителів, класних керівників та батьків учнів.

Для того, щоб зменшити рівень агресивності підлітків, потрібно обов’язково визначити причину такої поведінки. На основі досліджень були розроблені поради що до того, як запобігти агресивності у підлітків. (Додаток 2)

Використані джерела

1. Лафранцуа Г. Прикладная педагогическая психология. - СПб.: Прийм- ЕВРОЗНАК, 2003. -416с.
2. Алфимова М. В. Трубников В. И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии. – 2000. - №6. – С. 112-121.
3. Семенюк Л. М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. М., 1996. –254с.
4. Реан А. А., Трофимова Н. Б. Гендерные различия структуры агрессивности у подростков // Актуальные проблемы деятельности практических психологов. - 1999. - №3. - С. 6-7. Бандура А. Уолтерс Р. Подростковая агрессия. - М., 1999. – 512с.
5. Берковиц Л. Агрессия. Причины, последствия, контроль. М., 2001. – 512с.
6. Бэрон Р. Ричардсон Д. Агрессия. – СПб., 1997. – 336с.
7. Ковалев П. Возрастно-половые особенности отражения в сознании структуры собственной агрессивности и агрессивного поведения. - СПб., 1996. –358с.
8. Крысько В. Г. Социальная психология. М., 2001. – 208с.
9. Лалаянц И. Энергия агрессивности // Семья и школа. – 1995. -№6. –С. 20-21.
10. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") М., 1994. –269с.
11. Психология человеческой агрессивности / К. В. Сельченок. – Мн., 1999. – 656с.
12. Фурманов И. А. Детская агрессивность. М., 1996. – 192с.
13. Как выжить в школе/сост. О. А. Дмитриева. -Х.: Изд. группа "Основа", 2010-126, [2]с. - (Серия "Знаю КАК. Самоучитель по жизни")
14. Возрастная физиология и школьная гигиена: пособие для студентов педагогических институтов/А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова, Д. А. Фарбер. -м.: Просвещение, 1990. -319с.:лл. -ISBN5-09-002687-4

Електронні ресурси:

1. http://www.edu-reforma.ru/
2. http://ru.wikipedia.org/
3. http://tinystudy.ru
4. www.osvita ua
5. swest.org.ua

Додатки

Додаток 1

Опитування Басса-Дарки

1. Часом я не можу впоратися з бажанням завдати шкоди іншій.

2. Іноді я пліткують про людей, яких не люблю.

3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююсь.

4. Якщо мене не попросять по-хорошому, я не виконаю прохання.

5. Я не завжди отримую те, що мені належить.

6. Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7. Якщо я не схвалюю друзів, я даю їм це відчути.

8. Якщо мені траплялося обдурити кого-небудь, я відчував болючі докори сумління.

9. Мені здається, що я не здатний ударити людини.

10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.

11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.

13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.

14. Я на відстані від тих людей, які ставляться до мене більш дружньо, ніж я очікував.

15. Я часто буваю не згоден з людьми.

16. Іноді мені приходять думки, яких я соромлюся.

17. Якщо хто-небудь першим ударив мене, я не відповім йому.

18. Коли я дратуюся, я грюкаю дверима.

19. Я більш дратівливий, ніж здається.

20. Якщо хто-небудь корчить з себе начальника, я завжди роблю йому наперекір.

21. Мене трохи засмучує моя доля.

22. Я думаю, що багато людей не люблять мене.

23. Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.

24. Люди, ухиляється від роботи, повинні відчувати почуття провини.

25. Той, хто ображає мене або мою сім'ю, напрошується на бійку.

26. Я не здатний на грубі жарти.

27. Мене охоплює лють, коли наді мною глузують.

28. Коли люди будують із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.

29. Майже кожен тиждень я бачу когось, хто мені не подобається.

30. Досить багато людей заздрять мені.

31. Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.

32. Мене пригнічує, що я мало роблю для своїх батьків.

33. Люди, які постійно переводять вас, стоять, щоб їх клацнули по носі.

34. Від злості я іноді буваю похмурий.

35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюсь.

36. Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю на нього уваги.

37. Хоча я не показую цього, іноді мене гризе заздрість.

38. Іноді мені здається, що наді мною сміються.

39. Навіть якщо я злюся, я не вдаюся до "сильних" виразів.

40. Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.

41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене.

42. Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.

43. Іноді люди дратують мене своєю присутністю.

44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.

45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти чужинцям".

46. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.

47. Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.

48. Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь.

49. З десяти років я ніколи не виявляв спалахів гніву.

50. Я часто почуваюся, як порохова бочка, готова вибухнути.

51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою не легко ладити.

52. Я думаю про те, які причини змушують людей робити щось приємне для мене.

53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.

54. Невдачі засмучують мене.

55. Я б'юся не рідше, і не частіше, ніж інші.

56. Я можу згадати випадки, коли я був настільки злий, що ламав все на своєму шляху 57. Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку.

58. Іноді я відчуваю, що життя надходить зі мною несправедливо.

59. Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.

60. Я лаюся тільки зі злості.

61. Коли я поступаю неправильно, мене мучить совість.

62. Якщо для захисту своїх прав мені треба застосувати фізичну силу, я застосовую її.

63. Іноді я висловлюю свій гнів тим, що стукаю по столу кулаком.

64. Я буваю грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються.

65. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.

66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує.

67. Я часто думаю, що жив неправильно.

68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

69. Я не засмучуюсь через дрібниці.

70. Мені рідко приходить в голову, що люди намагаються образити мене 71. Я часто загрожую людям, хоча і не збираюся приводити погрози у виконання.

72. Останнім часом я став занудою.

73. У суперечці часто підвищую голос.

74. Я намагаюся приховувати погане ставлення до людей.

75. Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.

Відповіді оцінюються по восьми шкалах, наступним чином:

1. Фізична агресія:

"Так" = 1, "ні" -0: 1,25, 31,41, 48,55, 62,68, "ні" = 1, "так" = 0:9,7

2. Непряма агресія:

"Так" - 1, "ні" = 0:2, 10, 18, 34,42, 56, 63, "ні" = 1, "так" - 0: 26,49

3. Роздратування:

"Так" = 1, "ні" = 0: 3,19, 27,43, 50, 57,64, 72, "ні" = 1, "так" = 0: II, 35,69

4. Негативізм:

"Так" == 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28, "ні" - 1, "так" = 0: 36

5. Образа:

"Так" = 1, "ні" - 0: 5, 13, 21,29, 37,44, 51,58

6. Підозрілість:

"Так" = 1, "ні" = 0: 6,14, 22,30, 38,45, 52,59, "ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74,75

7. Вербальна агресія:

"Так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73, "ні" - 1, "так" = 0: 33,66, 74,7

Додаток 2

Як запобігти агресивності?

Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока до інших людей, тварин - це проблема емоційного і психічного плану. У такому випадку потрібно звертатися до дитячого психотерапевта.

Якщо дитина гіперактивна, потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

Якщо дитина запальна і войовнича - переконайтеся, чи не ви або ж батьки провокують таку поведінку. До такої дитини треба бути уважнішими.

Не застосовувати фізичне покарання до таких дітей.

Якщо дитина не може стримувати гнів, необхідно залучати її до "активного слухання", щоб вона привчалася вербально висловлювати агресію.

Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана конкретною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

Привчати дітей до самостійного розв’язання своїх проблем так, наскільки це можливо без стороннього втручання.

Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямовуйте її енергію на щось добре.

Теплі стосунки а не фізична сила - це допоможе запобігти агресивності.