Деякі аспекти розвитку образного мислення художньо обдарованих учнів

У сучасній системі освіти України розвитку талановитих і обдарованих дітей повинно бути надано підвищену увагу, оскільки саме середня і вища школа несуть відповідальність за формування і виховання гармонійно і всесторонньо розвинутих компетентних осіб майбутніх поколінь.

Однією з н айважливіших задач школи є стимулювання процесів пізнавальної діяльності учнів, а це, перш за все, розвиток мислення взагалі і окремих його видів, зокрема, образного.

Проте конкретних програм, спрямованих на розвиток образного мислення, не існує, не дивлячись на те, що цей вид мислення є домінуючим в молодшому шкільному віці, що неминуче приводить до стихійного розвитку образного мислення.

Над проблемою розвитку образного мислення працювали багато психологів і педагогів: С. Л. Рубінштейн, В. А. Крутецкий, А. В. Брушлінській, Л. С. Выготский і ін.

Наочно-образне мислення є однією із стадій онтогенетичного розвитку мислення: базуючись на наочно-дієвому, воно передує словесно-логічному.

В розвитку образного мислення образотворче мистецтво грає ведучу роль, будучи художнім віддзеркаленням дійсності в зорове сприйманих образах.

Так само образотворча діяльність неможлива без формування таких розумових операцій як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Важливо відзначити, що в науковій літературі образотворча діяльність розглядається як образне пізнання дійсності.

Однією з умов успішності у формуванні образного мислення засобами образотворчого мистецтва є індивідуальний підхід до кожної дитини, також слід заохочувати і самостійну роботу обдарованих школярів.

Проблема образного мислення і його розвитку в педагогічній психології є однією з маловивчених.

Традиційна психологія визначає образне мислення як "специфічний вид мислення" і розглядає образ в якості основного поняття теорії образного мислення. Під образом в психології розуміється суб'єктивна картина миру або його фрагментів, що включає самого суб'єкта, інших людей, просторове оточення і тимчасову послідовність подій.

Результати аналізу дослідженої психолого-педагогічної, специфічної і методологічної літератури по проблемі образного мислення дозволяють зробити наступні висновки:

• образне мислення має низку переваг, які суттєво доповнюють понятійні форми мислення;
• образ - основна оперативна одиниця образного мислення;
• в мистецтві своєрідною одиницею образного мислення є художні образи;
• існує просторове мислення як різновид образного мислення;
• в ході художньої, образотворчої і учбової діяльності школярі оперують розумовими чинами, які є образним виразом понять;
• в процесі навчання художньо обдарованих школярів образотворчому мистецтву необхідно враховувати роль сприйняття і уяви в даному виді діяльності;
• основні характерні риси образного мислення - динамізм, перекодування образів, операція ними в цілях створення нових образів, зміни із структури або просторового положення.

Спеціальна організація навчання, спрямована на розвиток образного мислення художньо обдарованих школярів, вимагає:

• по-перше, знання основних компонентів образного мислення,
• по-друге, визначення об'єктивних вимог до мислення, закладених в різноманітних формах наочного матеріалу, що використовується в процесі засвоєння знань. Лише на цій основі може бути розроблена система вправ, що розвивають образне мислення художньо обдарованих учнів.

Розглядаючи індивідуальні особливості, що виявляються в ході образотворчої діяльності, мають на увазі, перш за все, здібності - "комплекс індивідуально-психологічних особливостей людини, що відповідають вимогам даної діяльності і є умовою її успішного виконання".

Розрізняють загальні і спеціальні здібності. Загальні відповідають вимогам багатьох видів діяльності, а спеціальні забезпечують успішне виконання певного виду діяльності.

При навчанні образотворчої діяльності важливу роль грають спеціальні (художні здібності), що свідчать про художню обдарованість:

• В своїх малюнках і картинах дитина зображає велику різноманітність різних предметів, ситуацій, людей (немає одноманітності в сюжетах малюнків).
• Серйозно відноситься до витворів мистецтва. стає вдумливим і дуже серйозним, коли бачить хорошу картину, чує музику, бачить незвичайну скульптуру, красиво і художньо виконану річ.
• Оригінальний у виборі сюжету (в малюнку, творі, описі якої-небудь події), складає оригінальні композиції (з кольорів, малюнків, мазкий, листівок і т. д.).
• Завжди готовий використовувати який-небудь новий матеріал для виготовлення іграшки, картини, малюнка, композиції.
• Коли має вільний час, охоче малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє призначення.
• Вдається до малюнка або ліплення для того, щоб виразити свої відчуття і настрої.
• Цікавиться витворами мистецтва, створеними іншими людьми.
• Може виказати свою власну оцінку і намагається відтворити те, що йому сподобалося, в своєму власному малюнку або створеній іграшці, скульптурі, або створює власне.
• Любить працювати з клеєм, глиною для того, щоб зображати події або речі в трьох вимірюваннях (просторі).

Але образне мислення припускає також високий рівень розвитку загальних здібностей. Отже, при розвитку образного мислення засобами образотворчого мистецтва, необхідна єдність загальних і спеціальних здібностей.

Образотворча діяльність - це творчий процес. А творчий процес неможливий без достатньо розвинутої уяви. Тим більше, якщо при цьому особливу увагу надається розвитку образного мислення.

Крім індивідуальних особливостей розумової діяльності, слід враховувати і індивідуальні особливості особистості художньо обдарованих школярів: ставлення до навчання, до досягнень і невдач, до помилок, до предмета, що вивчається, а також інтереси дитини, прояви емоційно-вольової сфери.

Враховуючи ряд труднощів, з якими найчастіше стикаються обдаровані діти, зокрема неприязнь до школи, ігрові інтереси, конформізм, невідповідність між фізичним та інтелектуальним розвитком, перфекціонізм, почуття незадоволеності, нереалістичні цілі, надчутливість, потреба в увазі дорослих, а також діагностовані на різному рівні розвитку художні здібності, необхідно підкреслити важливість індивідуального підходу в процесі розвитку образного мислення художньо обдарованих.

На підставі аналізу теоретичних матеріалів і результатів дослідження були розроблені методичні рекомендації, спрямовані на підвищення рівня розвитку образного мислення художньо обдарованих:

• Необхідно враховувати специфіку художнього образу як основної оперативної одиниці образного мислення в мистецтві;
• У процесі розвитку образного мислення приділяти особливу увагу розвитку графічних і художніх навичок;
• При виборі і складанні завдань необхідно орієнтуватися на основні засоби виразності: форму, колір, композицію;
• Використовувати різні засоби художньої виразності, за допомогою яких можлива передача характеристики образу;
• Використовувати завдання, що розвивають просторову кмітливість за рахунок зміни точки відліку;
• Застосовувати завдання, направлені на формування уміння у художньо обдарованих школярів створювати нові образи;
• Використовувати в процесі навчання завдання, що розвивають навички комбінаторики;
• Застосовувати завдання і вправи, що розкривають структурні і просторові особливості образів шляхом перетворення і видозміни.

Проблема розвитку образного мислення художньо обдарованих школярів засобами образотворчого мистецтва є складною і багатогранною і вимагає подальшого вдосконалення в теоретичних і практичних дослідженнях.

Література

1. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства. -М: Прометей, 1994
2. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк: Кн. Для учителя. - М: Просвещение, 1991
3. Грегори Р. Глаз и мозг: Психология зрительного восприятия. -М: Прогресс, 1970
4. Гуружанов В. А. Понимание школьниками образа человека в произведениях живописи и графики // Вопросы психологии. - 1995. - № 4
5. Заика Е. В. Упражнения для развития взаимосвязей образно-пространственного и вербального мышления / / Вопросы психологии. - 1996. - № 2
6. Заика Е. В., Назарова Н. П., Маренич И. А. Об организации игровых занятий для развития мышления воображения и памяти школьников / / Вопросы психологии. - 1995. - № 1
7. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя / Л. Фридман, Т. А. Пушкина, И. Я. Каплунович. - М: Просвещение, 1988
8. Полуянов Ю. А. Перспективы реализации идей Л. С. Выготского о детском художественном творчестве / / Вопросы психологии. - 1997. - № 1
9. Психотерапевтический справочник / Б. Д. Карвасарский. - СПб.: Питер Ком, 1998
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер Ком, 1998
11. Субботина Л. Ю. Развитию воображения у детей. Популярная помощь для родителей и педагогов. - Ярославль: Академия развития, 1996
12. Чернявская М. С. Изобразительное искусство и младший школьник / / Искусство в жизни детей: Опыт художественных занятий с младшими школьниками: Кн. для учителя: Из опыта работы. М.: Просвещение, 1991
13. Якиманская И. С. Знание и мышление школьника. - М.: Знание, 1985 14. Якиманская И. С. Развивающее обучение. - М: Просвещение, 1979 15. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников. - М: Педагогика, 1980
14. Якиманская И. С. Основные направления исследований образного мышления / / Вопросы психологии. - 1985. - № 5
15. П. Штерн В. Умственная одаренность: Психологические методы испытания умственной одаренности и их применении к детям школьного возраста. - СПб.: Союз, 1997