Активізація розумового та творчого мислення на уроках словесності
Альфою та омегою нашої дидактики хай буде
пошук і відкриття засобу, при якому ті, хто учить
менше б навчали, а учні ж більше б училися.
Я. А. Коменський
Життя ставить перед учителем нові вимоги, завдання, проблеми, їх багато, не всі можна вирішити одночасно.
Але є саме такі, здійснення яких залежить від педагога. Це проблема якості уроків, проведення яких неможливе без урізноманітнення їх форм, методів і прийомів.За нашими спостереженнями, найбільший інтерес в учнів викликає пов’язування навчального матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи чи людини. Тому на практиці доцільним стане використання таких психолого-дидактичних прийомів, як:
- «Я – учений-дослідник»
- «Уяви й відтвори»
- «Відоме й невідоме»
- «Є проблема!»
- «Художник»
- «Я – реклама»
- «Я – образ»
Нове педагогічне мислення орієнтується, насамперед, на інтереси школяра. Головним дійовими особами на уроці мають бути окремі учні, групи й клас загалом. Учитель – це невидимий диригент, який вчасно чує, помічає, підтримує кожного вихованця, залучаючи його до співпраці.
Отже, розглянемо психолого-дидактичні прийоми творчого розвивального навчання.
Прийоми «Я – учений-дослідник», «Є проблема!»
Мета: активізувати розумове мислення учнів; творчу пізнавальну діяльність через самостійне спостереження й аналіз мовного явища.
Завдання: формувати в школярів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання; збагачувати творчі спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду; викликати глибокий інтерес до набуття знань.
Діяльність учителя: організовує діяльність учнів, спрямовану на розв’язання грамотно побудованої системи логічних завдань, аби вони оволоділи досвідом пошукової творчої діяльності. Спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому.
Діяльність учня: самостійно визначає проблему, висловлює припущення, гіпотези, будує інтуїтивні здогади, фантазує; самостійно вирішує нові дослідницько-пізнавальні завдання або шукає інші засоби розв’язання завдань.
Приклад №1
Тема. Означення узгоджене й неузгоджене (8 кл.)
Словосполучення для спостереження
- Лісові квіти – квіти з лісу.
- Учнівський зошит – зошит учня.
- Яблучний сік – сік з яблук.
- Материна хустка – хустка матері.
Запитання
На які питання відповідають виділені слова?
Яке значення вони мають?
Як пов’язуються з означуваним словом?
Якими членами можуть виступати в реченні?
Приклад №2
Тема. Однорідні члени речення (8 кл.)
Речення для спостереження
1. Здалеку виднілися гілки яблуні, груші.
2. Здалеку виднілися гілки груші.
Завдання
Пояснити відмінність у змісті й побудові речень
Таким чином, учитель ставить перед учнями проблему у вигляді окресленої граматичної задачі, питання чи самостійного завдання, які випливають або з викладених учителем фактів, або зі спостереження та аналізу учнями відомих форм мови, або із засвоєних раніше знань, а також з аналізу допущених помилок.
Прийоми «Я – учений-дослідник», «Є проблема!» за своєю суттю мають багато спільного. Але все ж таки є істотні відмінності під час їх застосування, а саме: прийом «Є проблема!» можна використовувати набагато частіше як під час роботи з класом, так і з групою учнів.
Прийом «Я – учений-дослідник» має індивідуальний, особистісний характер, оскільки передбачає виконання завдання, розв’язання проблеми учнем самостійно.
Отже, створення проблемної ситуації дає можливість зацікавити учнів мовним матеріалом, мобілізувати їхні знання і вміння на розв’язання поставлених завдань, викликати глибокий інтерес до набуття знань, тобто активізувати творчу пізнавальну діяльність.
Прийом «Відоме й невідоме»
Мета: перевірити набуті знання; активізувати увагу; розвивати спостережливість, пам'ять; сприяти розвитку логічного мислення.
Цей прийом доцільно використовувати на уроках літератури, хоча творчі вчителі можуть знайти місце йому і на уроках з мови.
Зміст: учитель або учні творчої групи готують питання, які провокують або спростовують те чи інше судження.
Наприклад, розглядаючи на уроках роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», учитель запитує: « Чи є у творі те, чого ми не знаємо?» Учні відповідають, що немає. Тоді їм пропонується створити таблицю і записати:
№ з/п | Відомо | № з/п | Невідомо |
1 | Ім’я дівчини – Маруся | 1 | Скільки їй було років? |
2 | Має батька Гордія і матір | 2 | Як звали матір? |
Таким чином, з’ясовуючи відоме й невідоме, учні привчаються читати вдумливо, бути уважними й спостережливими.
Прийом «Уяви й відтвори»
Мета: спонукати працювати «мовчазних» дітей, створити ситуацію зацікавленості на уроці; навчити спостерігати та уявляти.
Приклад
Тема. Однорідні члени речення (8 кл.)
Пропонуємо учням, використовуючи засоби міміки та жестів, уявити й відтворити речення з однорідними членами. При цьому учні мають відгадати зображене й назвати основні члени речення.
Прийом «Я – образ»
Мета: удосконалювати монологічне мовлення, розвивати творчу уяву, фантазію.
Перевіряється здатність учня будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст тощо). На уроці дитина самостійно або за допомогою вчителя обирає певний образ (наприклад, квітки, осіннього листочка, легенького вітерцю, дощу тощо).
Наприклад, «Я – осінній кленовий листочок…», «Я – веселий, безтурботний дощик…», «Я – квітка сон-трава…»
Прийом «Я – образ» бажано використовувати не лише усно, а й письмово, пишучи твори-мініатюри, взаємодиктанти, виконуючи вправи на спостереження тощо.
Наприклад, «Я – квітка сон-трава, я ніжна, беззахисна, неповторна. Буваю особливо помітною на початку весни, коли інші квіти ще не цвітуть. Я маю свою легенду. Кожна квітка, як і все живе на світі, має свою матір. Лише в мене – люта мачуха. Ще тільки-тільки сніг зійшов, а вона вже розбудила мене, розштовхала: «Вставай, сонлива та дрімлива, уже всі квітки цвітуть, а ти спиш!» Я й схопилася, відцвіла раніше за всіх, і ніхто моєї краси так і не бачив».
Прийом «Я – реклама»
Цей прийом є досить популярним та улюбленим серед учнів. Уміння лаконічно, яскраво та оригінально подати рекламу, виявити фантазію і кмітливість – ось основне завдання. Переважно учні готують рекламу предмета чи явища, розігруючи діалог.
Приклад
Тема. Однорідні члени речення (8 кл.)
Культурологічна змістова лінія «Рослинний світ України».
Завдання: прорекламувати якусь одну цілющу рослину, використовуючи однорідні члени речення.
Отже, для активізації пізнавальних інтересів учнів необхідно вдосконалювати співробітництво на рівні педагог – учень. Слід з довірою ставитись до дитини й поважати її свободу, оригінальність, відходити від стандартів, частіше запрошувати школярів до діалогу, до дискусії. Але все це потрібно робити, не забуваючи, що школа – це робота для учнів. А не розвага.
Суть педагогічного бачення – у шанобливому ставленні вчителя до дитячих захоплень, у вмінні ненав’язливо вплести їх у канву уроку.
Література
1. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.:Українська видавнича спілка, 1997.
2. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./За редакцією О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2006. – 192 с.
3. Черниш З. Дбаємо про нові технології// Освіта і управління. – 2007. - №1. – т.1.