Стаття «Психолого-педагогічний аспект взаємодії з “дітьми нової свідомості” - Дітьми Індиго»

Всі діти народжуються геніальними.
Посередностями їх роблять дорослі.
Януш Корчак

Однією з причин кризи сучасної освіти є поява у нашому житті дітей, поведінка яких докорінним чином відрізняється від стандартизованої, прийнятої у педагогіці типової повед інки дитини-дошкільника чи першокласника. Проблема взаємостосунків дитини і таких соціальних інституцій, як дошкільний навчальний заклад чи початкова школа, є настільки важливою, що вирішення її може стати наріжним каменем у побудові нової системи освіти. Проте для цього необхідно з’ясувати, які особистісні риси характеризують сучасних дітей і на яких засадах має будуватись навчальна взаємодія дорослого з малюком.

В педагогічному обігу нещодавно з’явився новий термін: „Діти Індіго”. В українській педагогічній науці він широко не використовується. Хоча на заході ряд вчених у галузі психології, педагогіки, філософії та мистецтва серйозно розглядають проблему взаємодії з дітьми-індіго на різних рівнях: побутового спілкування, навчання, розвитку мистецьких здібностей тощо.

На протязі всієї історії науки створювалось багато систем, які групують людей відповідно до їх поведінкових моделей. Існує безліч систем класифікацій людей. Наприклад, за особливостями темпераменту, інтелекту, здібностей і т. д. Крім традиційних, існують духовні і метафізичні системи класифікацій, які прагнуть об’єднати людей в групи на основі певних характеристик. Скажімо, астрологія – на основі часу народження, геронтологія – на основі вікових особливостей тощо.

Ненсі Енн Тепп – ясновидюща, яка бачить ауру людини, - в 1982 році написала книгу ”Як колір допомагає краще зрозуміти твоє життя”, в якій визначила моделі поведінки “нових” дітей. Вона класифікувала типи людської поведінки по кольорам спектра сонячного світла та, керуючись інтуїцією, створила на диво точну і наочну систему. Це не єдина книга про значення кольорів. В 1998 році доктор філософії Хартман Тейлор видав книгу “Кольоровий код: ще один спосіб побачити себе”, в якій розповідає про гіпократівську та середньовічну систему розподілу людей на темпераменти, враховуючи колір. Так, сангвінікам відповідає червоний колір, холерикам – жовтий, флегматикам – білий, меланхолікам – голубий.

Як бачимо, класифікація Ненсі Тепп не є принципово новою. Вона основана на практичних спостереженнях і є дуже точною. Одна з груп була кольору індиго – це темно-синій колір. Саме цей колір характерний для дітей нового типу. “Це – колір їх життя. Я дивлюсь на людей крізь призму їх кольору життя для того, щоб краще зрозуміти, яка їх місія тут, на земному плані буття, який урок вони прийшли вивчити в цьому житті, яка їх життєва програма. Я називаю їх Індиго тому, що я “бачу” саме цей колір”, – говорить Ненсі Тепп.

Дитина Індиго – це така дитина, яка володіє новими незвичними психологічними характеристиками і моделями поведінки. Людям, які взаємодіють з такими дітьми, щоб досягнути успіху, необхідно змінити свій підхід до них, методи навчання, виховання, лікування. Ігнорування нових моделей поведінки таких дітей може призвести до психічної нестійкості їх поведінки, до розладу мислення та до багатьох інших порушень у юних істот, які тільки починають життя.

Існує чотири основні типи Дітей Індиго, кожен з яких має свою певну життєву програму.

1. ГУМАНІСТИ: Вони служать людям і хочуть працювати з людьми: це майбутні вчителі, лікарі, юристи, бізнесмени, політики. Вони гіперактивні, комунікабельні, здатні розмовляти з ким завгодно, як завгодно довго, в дружній манері. В них стійкі переконання. Фізично вони незграбні. Внутрішньо зосереджені, тому зовнішньо можуть бути неуважні. В дитинстві вони граються зразу з усіма іграшками.
2. КОНЦЕПТУАЛІСТИ: Цей тип більше зосереджений на своїх ідеях, планах. Це майбутні інженери, архітектори, дизайнери, військові, космонавти. Вони хочуть керувати, і найчастіше об’єктом їх управління стають їх власні матері, якщо це хлопчики, а якщо дівчатка, то під їх управління підпадають батьки. Якщо в сім’ї немає одного з батьків, то це складає велику проблему в їх житті. Цей тип Індиго має нахил до шкідливих звичок, особливо до наркотиків в підлітковому віці. Батьки повинні дуже уважно спостерігати за їх поведінкою, щоб вчасно зреагувати і прийти на допомогу.
3. ХУДОЖНИКИ: Ці діти дуже чутливі. Вони цікавляться різними видами мистецтва, мають нахил до творчості. Це майбутні вчителі, художники, письменники, актори, музиканти, науковці та ін. Вони до всього зберігають творчий підхід. В віці 4 – 10 років вони можуть перепробувати себе в десятках видів творчої діяльності, недовго займаючись кожною справою. І тільки приблизно в підлітковому віці обирають один вид діяльності і стають майстрами в обраній галузі.
4. ТІ, ЯКІ ЖИВУТЬ В УСІХ ВИМІРАХ: Коли їм виповнюється рік чи два, Ви вже нічого не можете сказати їм нового. Вони відповідають Вам: “Я знаю. Я можу це зробити сам. Дай мені спокій.” Ці люди несуть в світ нові філософії та нові релігії. Вони можуть бути задирикуватими, тому що більш фізично міцні, а також тому, що не можуть пристосовуватися, як інші типи Індиго.

Вони народжуються “дорослими”. Люблять спілкуватися з старшими за себе. Відповідно так і треба з ними спілкуватися.

Приходять в цей світ з відчуттям власної значимості, своєї місії. Часто повідомляють батькам, “хто вони є”.

Можуть розповідати, ким вони були в минулому житті. Не треба це сприймати лише як фантазії. Прислухайтеся до їх розповідей. Це допоможе знайти підхід до дитини і, можливо, допомогти їй правильно обрати майбутню професію.

Для них не існує загальновизнаних авторитетів. Вони не вважають за потрібне пояснювати свої вчинки і визнають лише свободу вибору.

Разом з тим проявляють альтруїзм, сердечність, співчуття.

У них добре розвинений інтелект, багаті знання, але світ не готовий ці знання прийняти, використовувати, тому робить цих дітей даунами і намагається пристосувати до існуючих правил.

Інколи пізно починають говорити. Їм немає про що з нами розмовляти, так як ми їх ламаємо, пристосовуючи до себе.

Вміють читати думки і передбачати деякі події, тому їм скучно на уроках.

Не можуть засвоювати готові істини, надають перевагу пошуку, піддають сумніву відомі положення.

Легко оперують знаннями, які їм ніхто не давав. Не люблять повідомляти алгоритм рішення, а зразу дають правильну відповідь, не пояснюючи причину. Таке враження, що задачі вирішують інтуїтивно.

Пишуть свої книги.

Вони розгублюються, коли стикаються з консервативними системами, де треба строго слідувати традиціям і не можна проявити творчий підхід.

Не хочуть вчитися в школі, а хочуть зразу іди працювати.

Часто бачуть більш раціональний спосіб зробити щось в школі чи дома, тому не можуть пристосуватися до існуючих вимог.

Якщо поряд немає тих, хто їх розуміє, вони замикаються в собі, стають малокомунікабельними, “закриваються”. Тому встановлення соціальних зав’язків в період навчання може бути складним.

Гіперактивні. Збудливі.

Ніяк не реагують на звинувачення в порушенні дисципліни. Вони просто не розуміють, для чого це треба.

Тому батькам слід дотримуватись таких порад щодо спілкування та взаємодії з Дітьми Індиго.

• Спілкуйтеся з Дітьми Індиго з повагою. Вітайте їх появу в вашій родині і радуйтеся цьому.
• Допомагайте їм приймати самостійні рішення, особливо в тому, що стосується їхньої поведінки.
• Завжди надавайте їм свободу вибору в усьому.
• Ніколи не принижуйте їх.
• Завжди пояснюйте їм, чому ви ставите саме такі вимоги. Не розмовляйте з дітьми в приказному диктаторському тоні. Вони перестануть вас слухатися.
• Зробіть їх своїми партнерами в їх власному вихованні.
• Поки вони ще малі, пояснюйте їм все, що ви робите. Вони не завжди зрозуміють вас, але відчують образ ваших думок і вашу повагу до них. Це може бути навіть до того, як вони навчаться розмовляти.
• Не поспішайте лікувати їх медикаментами, коли виникнуть проблеми, спробуйте нетрадиційну медицину.
• Уникайте критики і негативної оцінки. Завжди давайте їм зрозуміти, що ви підтримуєте їх починання.
• Не говоріть їм, хто вони є зараз і ким вони стануть в майбутньому. Вони це знають краще за вас. Дозвольте їм самим вирішити, що для них важливіше. Не примушуйте їх продовжувати вашу династію і не заохочуйте їх до сімейного бізнесу тільки тому, що так чинили декілька поколінь вашого роду. Дитина може бути цілком байдужою до таких аргументів.
• Якщо вам треба зробити якесь розпорядження, то формулювати його необхідно приблизно так: “Мені потрібна твоя допомога. Будь ласка, прибери своє взуття на місце”. Ключовим моментом в даній ситуації є ваше прохання про допомогу.
• Повідомляйте дітям раніше, що вони повинні підготуватися до якогось заняття, наприклад, до обіду, за п’ять хвилин.
• Кожного разу пояснюйте їм, чому ви хочете, щоб ця справа була зроблена.
• Давайте їм лише одне завдання на певний період часу, щоб вони не були перевантажені занадто великою кількістю зовнішніх вимог.
• Обговоріть разом з дітьми, які будуть заходи при їх поганій поведінці. “Що будемо з цим робити? Можливо, ти сам мені підкажеш?” І завжди дотримуйтеся цієї домовленості.
• Виділіть стілець чи тихий куточок в будинку, куди дитина буде відправлятися в випадку покарання.
• Якщо дитина дуже розбешкетувалася, ви можете попросити її заспокоїтися на рахунок “три”. Якщо ви дорахували до трьох, а вона не припинила бешкетувати, то її варто покарати.
• Постарайтеся виключити емоції, коли закликаєте свою дитину до порядку, не читайте їй нотацій і не сперечайтеся з нею. “Я не збираюся з тобою сперечатися, ти вчинив недобре. Відправляйся в крісло і подумай над своєю поведінкою”. Діти повинні знати, що люба дія має наслідки. Якщо дитина кричить або веде себе погано, то час покарання треба продовжити. Після покарання не забудьте запитати дитину, чи зрозуміла вона, чому її було покарано.
• Можна вдома зробити карту з зірочками, в якій на протязі певного часу робити відмітки про хорошу поведінку дитини. Коли набереться достатня кількість таких відміток, дитина може одержати додаткове заохочення, скажімо, у вигляді прогулянки чи поїздки куди-небудь. Це хороший метод для контроля за поведінкою.
• Завжди відмічайте, коли ваші діти добре себе поводять, хваліть їх за те, що вони відповідають вашим вимогам.
• Попросіть дитину відтворити ту модель поведінки, яку ви від неї чекаєте: “Покажи мені, як треба себе вести. Дякую. Я знала, що ти це можеш зробити”.
• Завжди будьте послідовними, навіть якщо ви відчуваєте, що вам не вистачає сил для втілення в життя своїх планів відносно дисципліни. Інакше діти зрозуміють, що їм не обов’язково слідувати правилам, тому що ці правила весь час змінюються.

Діти Індиго, які все частіше стали з’являтися на світ, приходять сюди, щоб дати нам уроки розуміння та людяності. Вони є дарунком для своїх батьків, для планети, для Всесвіту. Коли ми сприймаємо їх як дарунок долі, то відчуваємо ту мудрість, яку вони несуть. Єдиний спосіб зрозуміти ”дітей нової свідомості” – це змінити своє мислення і сприймання. Змінюючи своє сприймання дітей як “важких” на те, щоб сприймати їх всією душею як божественний дарунок, ви відчуєте їх мудрість, їх призначення.

Список використаної літератури:

1. Амонашвілі Ш.О. Істина школи. – К.: СПД Богданова А.М., 2006. – 72с.
2. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. – Мн.: Харвест, 2000. – 384с.
3. Кэролл Ли, Тоубер Джен. Дети Индиго. \Пер. с англ.– М.: ООО Издательский дом «София», 2006. – 288с.
4. Мегре В.Н. Новая цивилизация. Обряды любви. – СПб.: Издательство “Диля”, 2006. – 224с.