Життєві цінності молоді початку ХХІ століття
У процесі розвитку людина дізнається багато про світ, в якому живе. У неї виникають звички, переваги, неприязнь заборони, формуються фактори} які впливають на поведінку, формується система цінностей і позицій. На відміну від звичок, побоювань, переваг і неприязні, які виникають головним чином з ї
х особистого досвіду, узагальненого підсвідомістю, цінність і позицію беруть від оточення.Дитина переймає їх спочатку від батьків, потім від учителів, товаришів, нарешті, утверджує їх у процесі роботи і суспільного життя. Є й інші опосередковані джерела. Ми формуємо та змінюємо систему цінностей і свою позицію під впливом засобів масової інформації. Великий тиск, особливо на дітей, здійснює телебачення. Наші цінності і позиції формуються під впливом цих систем і позицій інших людей.
Ми, звичайно, приймаємо найрізноманітніші цінності і позиції, часто суперечливі. На жаль, дуже мало відомо про механізми їх формування, результати впливу яких передбачити неможливо. Можна лише вивести кілька найзагальніших принципів і стверджувати, що ймовірність визнати ту чи іншу цінність і виробити ту чи іншу позицію залежить від:
- віку людини;
- належності тій же цінності або позиції оточуючих його людей;
- довіри до носіїв даної цінності та позиції;
- відповідності даної цінності іншим цінностям цієї людини;
- подібності позицій всіх, з ким вона спілкується;
- впевненості в собі;
- твердості переконань;
- послідовності, в якій приймаються цінності і виробляються позиції.
Молодь легше формує і змінює позиції, оскільки в систему її цінностей легше ввести нове, ніж в систему зрілої людини.
Зрозуміло, що ми переймаємо цінності тих, з ким ближче спілкуємось. Важливою є впевненість людини в собі. Чим вона менша, тим більше вона залежить від інших і змінює свою позицію, узгоджуючи її з уявленням інших.
Поведінка людей - надзвичайно складний феномен. Саме тому для більш повного розуміння в процесі діяльності важливо врахувати всі його особливості. Головну роль в роботі з молоддю відіграє особистісно-зорієнтований підхід. Наші студенти - це молоді люди 16-18 років (цей вік прийнято називати ранньою юністю). Головна особливість юнацького віку - це усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. У цей період формується індивідуальний характер. З унікальним характером, формування якого завершується в основному в юнацтві, людині доведеться прожити все життя. Це означає, що багато в чому в цей період людина започатковує свою долю, свій життєвий шлях. Бо майбутні події життя, психічне здоров’я - визначається її характером.
У цей період порушується рівновага внутрішнього світу молодої людини через необхідність самовизначення. Якщо підлітки, створюючи життєві плани, мало думають про реальність їх здійснення, то юність все вирішує, як, якими шляхами можливо досягнути бажаного, які для цього є об’єктивні можливості.
Юність завжди зорієнтована на майбутнє. Переоцінка цінностей, розчарування в друзях та батьках, поява нових ідеалів - все це сприймається як створення себе завтрашнього, як конструювання власного життєвого шляху. Прийняття рішення про вибір професії по суті означає відмову від інших видів діяльності, від інших можливостей, тобто пов’язане з самообмеженням, що породжує внутрішню напругу, яка посилюється особистісними суперечностями, властивими юнацькому віку. Все це призводить до появи конфліктів, які є типовими для цього віку.
За змістом головними конфліктами цього періоду є ціннісні конфлікти - незалежно від того, усвідомлюються вони чи ні. Не існує людини, яка б не переживала розриву між соціальними цінностями, що відображені в нормах моралі і пропонуються їй навколишнім середовищем, цінностями та нормами малого оточення однолітків і субкультури, з одного боку, і базальними (основними) цінностями - орієнтаціями, які закладені сімейною, родовою та індивідуальною історією становлення особистості - з іншого.
Це означає, що саме ціннісні конфлікти матимуть визначальне значення в житті людини.
Вивчення цінностей студентів у коледжі проводиться за допомогою методики М. Рокича "Ціннісні орієнтації" у модифікації О. Б. Фанталової. За цією методикою можна оцінити не тільки усвідомлені, а й неусвідомлені ціннісні орієнтації. Це пов’язано з тим, що завданням досліджуваного є попарне порівняння цінностей між собою.
Після проведення тестування у групах І і II курсу та опрацювання отриманих даних, було виявлено деякі особливості ціннісних орієнтацій студентів: у системі розташування ідеальних цінностей домінують такі поняття як здоров’я, кохання, друзі та свобода; за ступенем доступності очолюють такі поняття, як друзі, активність життя, впевненість у собі та пізнання. Відомо, яке величезне значення для досягнення внутрішнього комфорту і стану душевного спокою має відсутність розбіжностей у системі цінностей людини. Але, на жаль, такі розбіжності існують, особливо, коли цінність більша за доступність, оскільки ця невідповідність може спричинити відсутність відчуття внутрішнього благополуччя, душевного спокою та психічні розлади (наприклад депресію).
Як свідчить дослідження студентів головною цінністю для осіб віком від 16 до 18 років є цінність "кохання" та "здоров’я". Найнижчі позиції займають цінності "творчість", "пізнання" та "активність". В ієрархії доступності домінує цінність "друзі". Найменш доступними є такі цінності, як "матеріально-забезпечене життя" та "щасливе сімейне життя".
Цікавим виявилося те, що в системі цінностей існує досить вагома розбіжність. Зокрема, найбільш "конфліктною" цінністю, яка визначається у сферах цінності та доступності, є "щасливе сімейне життя". Цей факт можна, мабуть, пояснити тією обставиною, що більша частина наших студентів відчуває нестачу сімейного тепла (це приїжджі і багато місцевих, які знаходяться під опікою родичів у зв’язку з тим, що батьки на заробітках). А наявність друзів (до речі, найбільш доступна цінність) не може повною мірою компенсувати дефіцит родини. Дуже влучно про цю проблему сказав наш волинський поет Анатолій Махонюк:
Тому й дано дитині дві руки,
Аби однією триматись за батька, Іншою - за матір.
Чому ж стільки безруких дітей?!
До того ж студенти "не задоволені" своїм матеріальним становищем та існуючими проблемами у сфері кохання (цінність значно переважає доступність). Невідповідність цінностей і їх доступності є чинником, що провокує внутрішню конфліктність особистості. Отже, необхідно на це звертати увагу всім тим, хто скеровує і забезпечує процес навчання та організацію дозвілля підростаючого покоління. Педагоги повинні сприяти сучасній молодій людині в набутті необхідних життєвих цінностей: уміти приймати рішення, застосовувати нові інформаційні технології, бути мобільним, адаптивним та здатним навчатися протягом життя.
Важливим є також визначення і порівняння пріоритету особистісних цінностей в групі. Здійснюється це за допомогою вправи "Цінності", під час якої учасники визначають для себе З головні цінності, а потім обмінюються з товаришами. Далі, в процесі обговорення, обмінюються відчуттями, які виникли під час виконання вправи. Головний висновок її в тому, що - в кожного з нас є своя особиста позиція, яка ґрунтується, на наших переконаннях і цінностях. Тільки переживши вагомість їх для кожного з нас, ми можемо дійсно робити власний вибір, приймати своє рішення.
Молодь і юнацтво піддається впливу таких негативних явищ, як наркоманія, алкоголізм, ризикуючи захворіти на ВІЛ/СНІД тощо. Тому невід’ємною складовою навчально-виховного процесу є просвітницька робота серед молоді – "Здорова та свідома нація через освіту". Її мета формувати у молодих людей навички здорового способу життя.
Заходи, що проводяться у коледжі: семінари, тренінги, круглі столи, бесіди - призначені допомогти молодій людині зміцнити свій дух і спрямувати сили на благо собі. Створені клуби, секції, гуртки за інтересами мають на меті, використовуючи здоровий спосіб життя, відвернути молодь від вулиці, збалансувати розумовий та фізичний розвиток, допомогти розібратися у сенсі життя, досягти у спіху в будь - якій справі.
Молодь переймає цінності тих, з ким ближче спілкується: однолітків, батьків, педагогів. Велике значення у формуванні життєвих цінностей студентів, учнів відіграє авторитет наставника. Успіх у спільній діяльності буде досягнуто тоді, коли педагог і студент - союзники в педагогічному процесі, обидва зацікавлені в його успіхові, тобто у- розвитку особистості вихованця. В. О. Сухомлинський підкреслював: "Вихователь колективу є тією силою, завдяки якій ніколи не припиняється духовний, моральний, інтелектуальний, емоційний, естетичний розвиток колективу. Для того, щоб цей розвиток був реальністю, необхідне повсякденне доторкання педагога до розуму і серця вихованців, необхідно постійно відкривати перед ними все нові й нові сторони життя і духовного світу людини".
Таким чином, від особистості наставника і його багатства залежить моральне обличчя молодої людини. Тому мистецтво виховання полягає в тому, щоб кожний наставник став для вихованців світочем моральності, щоб людина, яку він виховує, олюднювала світ речей і через ставлення до речей вчилася правильно, по-людському ставитися до людей.
І пам’ятати, що найголовніша цінність - це життя. А життя - це можливість і виклик, обов’язок і багатство, надбання і таємниця, боротьба і все - таки удача. Життя - таке чудове, бо це наше життя.
Література
- Айсмонтас Б. Б. Педагогическая психология: Схемы и тесты. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. – 208с.
- Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: изд-во БГУ, 1981. -383с.
- Мороз О. Г., Падалка О. С., Юрченко В. І. Психологія і психологія вищої школи. - К., 2000. - 364 с.
- Основы психологии и педагогики высшей школы/ под ред. академика АПН СССР А. В. Петровского. - М.: изд-во Москов. ун-та, 1986 - 303 с.
- Хаирова С. И. Этнокультурные особенности формирования адаптивного поведения детей / С. И. Хирова // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №6. – С. 26-29.