Використання інформаційно-комунікаційних технологій у виборах учнівського самоврядування
Школа – це маленька держава-республіка. Її громадяни – учні, батьки, вчителі, а отже, за визначенням, вони є рівними в своїх правах. Батьки та вчителі – дорослі. Вони добре знають чи мають знати свої права, навіть вміють їх захищати. Учні – неповнолітні. Значна частина з них своїх прав не знає, н
е вміє їх захищати.Деякі вчителі та окремі представники адміністрації, а також частина батьків користуються своїми перевагами дорослих і порушують невід’ємні права дітей. Щоб забезпечити реалізацію своїх прав, учні в навчальному закладі можуть створити свою організацію, яку називають "учнівське самоврядування". Саме ця організація має допомогти у організації шкільного життя. Але організувати цікаве та ефективне шкільне життя можна тільки за умови налагодження взаємин всіма сторонами "трикутника": учнівським самоврядуванням, вчителями, батьками.
Життя в нашому закладі не одноманітне. Воно, як і кожна річ, потребує змін. Так сталося, що і життя нашої школи текло звичним руслом, доки 1999 рік не змінив його течію. Отже, з 1999 року почав свою діяльність наш шкільний кабінет міністрів. Метою роботи дитячого самоврядування є згуртування учнівської молоді на корисні, добрі справи, виховувати в них кращі риси громадянина України, захищати їх права, інтереси, робити життя учнів насиченим і цікавим.
До складу шкільного кабінету міністрів входить:
- прем’єр-міністр школи;
- віце прем’єр-міністр;
- секретар.
Шкільні міністерства:
- навчально-статутне;
- міністерство внутрішніх справ;
- спорту та туризму;
- культури;
- народознавчої політики;
- інформації та зв’язку з громад кістю.
Представницький орган учнівського самоврядування – колектив учнів навчального закладу, які обрані демократичним шляхом для організації шкільного життя. Для створення Ради учнівського самоврядування необхідно детально прописати саму процедуру. Така процедура відображена у відповідному Статуті: хто саме має право обирати (які класи беруть участь у виборах?).
Справжні свідомі виборці є вже в п’ятому класі, тому активне право в учнівському самоврядуванні надається вже з цього віку. Кількість членів складу самоврядування полягає у формуванні свідомого громадянина. Термін перебування прем’єр-міністра школи обираємо не більше, але й не менше, як на три роки. Варто зазначити, що загальні збори визначать тільки попередні структуру самоврядування на норми її діяльності, і новообрана Рада може вносити зміни у взаємодію різних гілок учнівської влади.
Процес виборів. Залучаємо до роботи загальних зборів якомога більше класів. Оголошуємо про вибори на шкільній лінійці. Розвішуємо роздруковані заклики до
Участі у виборах по всій школі. Роздаємо листівки-флаєри при вході. Збираємо заявки і реєстровуємо кандидатів. Хто краще проведе виборчу кампанію, той і переможе! Вибори проводимо чесними та відкритими. Враховуємо: кого оберемо, той і буде керувати нашим шкільним життям протягом трьох років. Вибори мають проводитися на альтернативній основі (альтернативні вибори) – обов’язково з декількох кандидатів.
Підготовляємо листівки з фотографією та автобіографією кандидата. Така листівка має бути тільки одна. Однак, це не виключає можливості для прибічників кандидата тиражувати листівки із закликом голосувати за їхнього кандидата. Проводити з ним зустрічі зацікавлених програм, а потім ближче до виборів проводимо передвиборчі дебати.
У передвиборчих програмах кожного кандидата є багато цікавих ідей та пропозицій, як їх реалізувати. Тому необхідно зібрати круглий стіл з участю усіх учасників виборчої кампанії і запропонувати тим, хто набрав кількість голосів на дану посаду (за винятком переможця), стати заступником (голови ради дітей). А іншим – стати консультантами чи відповідальними за певні проекти, які вони пропонували у своїх передвиборчих програмах. Кандидати свою передвиборчу агітацію проводять під час різноманітних свят, шоу-програм, фестивалів, акції у статтях газети. Нововибраний прем’єр-міністр школи на загальних зборах знайомить учнів з етапами реалізації своєї програми.
Необхідно, щоб на початок навчального року в школі було своє самоврядування. Ще краще, якщо самоврядування буде створено наприкінці навчального року – тоді з першого вересня наступного навчального року органи учнівського самоврядування зможуть розпочати виконувати свої обов’язки. Власне, коли б ви не створили самоврядування, головне, щоб воно реально могло працювати і впливати на шкільне життя.
Створюємо Виборчу комісію. Виборча комісія відповідальна за проведення виборів з огляду на те, що вони мають бути чесними і відкритими. Ніхто під час самих виборів і після них не повинен мати і крихітки сумнівів, що самі вибори пройшли чесно і не було зловживань. Регламент виборів ("закон про вибори") має бути розроблений заздалегідь і доведений до відома виборців. Чітко вказує у ньому, кого саме обирати, на який строк, коли саме пройде виборчий процес, за якою процедурою. підготовляємо до списки виборців, звіряємо їх з класними журналами. Ніхто з школярів не може втратити можливість взяти у голосуванні! Громадянин отримує свій бюлетень з умови, якщо його прізвище є у відповідному списку.
В приміщенні для голосування мають сидіти члени виборчої комісії зі списками і видавати бюлетені для голосування. В бюлетені має бути позначено, на яку посаду обирають кандидата, хто саме балотується. Навпроти кожного прізвища має стояти квадрат, в якому і треба позначити, кого саме зі списку обрано саме цією людиною. Всі інші позначки на бюлетені роблять його не дійсним. Підготовляємо для голосування спеціальну скриньку, в яку і необхідно кидати бюлетень.
Скринька для голосування має бути відкритою перед початком голосування, її вміст, точніше, його відсутність показують присутнім членам Виборчої комісії. Після цього скриньку закривають і пропонують розпочати голосування. Визначаємо регламент не тільки час початку голосування, але й момент його закінчення.
Проводимо вибори на рахунок двох великих перерв та позаурочного часу. Виборча дільниця припиняє свою роботу о 15.30. Часу має бути достатньо, щоб кожен учень шкільної організації мав можливість проголосувати. Всі члени Виборчої комісії мають бути присутніми під час підрахунку бюлетенів. Після того, як підрахунок завершено, його результати заносяться у протокол, який підписують всі члени Виборчої комісії. В протоколі зазначають. Що скільки було кандидатів, скільки кожен з них набрав голосів, хто в результаті переміг.
Оголошуємо результати одразу після того, як завершено підрахунок і протокол підписано. Копію протоколу вивішуємо на дошці оголошень. Створюємо відео-ролик, де висвітлюємо хід виборів, який показуємо на засіданні учнівської ради. Нововибраного прем’єр-міністра школи оголошуємо на урочистій лінійці, який складає присягу та приступає до роботи.
Список використаної літератури:
- Доценко Т. М. Організація роботи комісій органів учнівського самоврядування та учнівської молоді. Методичний посібник. - Біла Церква- 2009, - с. 235-258
- Приходько М. І. Учнівське самоврядування в сучасному вимірі –Х.: вид. група "Основа": 2008. -с. 174
- Оржеховська В. М., Ковчанич Г. Г. учнівське самоврядування пошук ефективних моделей і технологій. Навч. посібник. 2007. - с. 232-250