Проблеми готовності дитини до навчання у школі

Готовність дитини до навчання в школі – предмет постійної уваги учителів, психологів. Від успішного розв’язання цієї проблеми залежить адаптація дитини до шкільного життя, оволодіння нею навчальною діяльністю і, як наслідок, формування всебічно розвиненої особистості.

За останні роки прово дилося багато досліджень, спрямованих на виявлення особистісного потенціалу дітей шестирічного віку.

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудування всього способу життя та діяльності дитини. Цей період важкий для шестирічних дітей. Спостереження фізіологів, психологів, педагогів показують, що серед першокласників є діти, які через індивідуальні психологічні особливості важко адаптуються до нових умов, лише частково можуть упоратися (або не можуть зовсім) з розкладом роботи та навчальною програмою.

Дитина, яка вступає до школи, повинна бути зрілою у фізіологічному та соціальному сенсі, повинна досягти відповідного рівня розумового та емоційного розвитку. Навчальна діяльність потребує відповідного рівня знань про довколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна вміти узагальнювати та диференціювати предмети й явища, разом з батьками планувати свою діяльність та здійснювати самоконтроль.

Не менш важливі й навички розмовного спілкування, розвинена дрібна моторика рук, зорово-рухова координація.

Перші п’ять років життя дитини називають "роками чудес". Саме в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку справляють вагомий вплив на всю подальшу поведінку й спосіб мислення людини.

Готовність дитини до школи передусім залежить від батьків, а якщо вона відвідує дитячий садок, то й від вихователів.

Особливої уваги потребують діти, які не відвідували дитячий садок – так звані домашні діти. Вони менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем і однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатися в школі без батьків.

З метою адаптації майбутніх першокласників у Єнакієвському НВК № 8 проводиться ціла низка заходів. Шкільний практичний психолог за діагностичною програмою проводить вивчення психологічної готовності до шкільного навчання дітей п’яти-шестирічного віку. За результатами такого дослідження проводиться медико-психолого-педагогічний консиліум. Шкільний психолог дає рекомендації як вихователям, так і майбутнім учителям на корекційно-розвивальний період щодо розвитку вмінь і навичок майбутніх першокласників.

Щорічно у грудні проводиться перша зустріч дошкільнят (майбутніх першокласників) та їх батьків з учителями навчально-виховного комплексу. Знайомство відбувається в урочистій обстановці.

Для гостей готується святкова програма. Це й відеозйомки "Так ми вчимося й відпочиваємо", виставка творчих робіт, малюнків учнів початкової школи, театралізований виступ дітлахів на тему шкільного життя. Далі для майбутніх школярів проводиться розважальна програма і казкові герої в ігровій формі знайомлять малят зі школою, класами. А для батьків проводиться психологічний практикум з теми "Готовність шестирічних дітей до шкільного навчання".

Кожної суботи для дітей, які не охоплені дошкільною освітою, проводяться адаптаційні заняття. На цих заняттях учителі проводять ігри, що сприяють розвитку дрібної моторики, пам’яті, уваги, використовують завдання з формування комунікативного мовлення, просторових уявлень.

Ось деякі з них.

Маленький аптекар

Мета: розвиток дрібної моторики, уточнення рухів пальців рук, координації.

Матеріал: на маленькій таці — пінцет, чашка з намистинками та ємність із відсіками для них. Намистинок у чашці міститься рівно стільки, скільки є відсіків у ємності. Кожний відсік має бути пофарбований під кольори відповідних намистин. Спочатку можна використовувати більше намистинок.

Хід гри

Учитель розповідає про роботу аптекарів, про те, як вони виготовляють різні ліки. Потім показує, як можна за допомогою пінцета перекладати намистини, і пропонує дітям власноруч заповнити відсіки намистинами. Коли ємність виявиться заповненою, намистини за допомогою пінцета перекладають назад.

Гру можна ускладнити, змінюючи розміри намистин і ємності відсіків. Однак варто врахувати, що гра досить складна й потребує від дитини крайньої концентрації уваги та внутрішнього контролю. Якщо в дитини намистина падає на тацю, вона завжди сама зможе виправити помилку.

Гра вимагає великої точності в рухах. За кожну вдалу дію варто заохочувати дитину, хвалити її.

Два кінця, два кільця, а всередині цвяшок

Мета: координація рухів, тренування м'язів кисті; концентрація уваги; розвиток дрібної моторики рук.

Матеріал: таця, на якій лежать ножиці (краще пластмасові, із тупими кінцями) і кілька аркушів щільного кольорового паперу. На деяких аркушах позначені лінії розрізу.

Хід гри

Учитель загадує загадку.

Після того як дитина відгадала загадку, ведучий пропонує їй розрізати ножицями папір із зображенням відгадки. Якщо дитина легко впоралася, їй дають завдання розрізати папір за лініями та виконувати складні рухи з вирізання візерунка.

Варто врахувати, що, здобуваючи навички впевнено тримати ножиці, дитина потім так само впевнено зможе тримати олівець і проводити на папері прямі лінії.

Намисто

Мета: розвиток дрібної моторики, координації; розрізнення предметів за формою і кольором; концентрація уваги.

Матеріал: нитки, ґудзики різного розміру й різного кольору.

Хід гри

Учитель пропонує дитині зробити намисто. Можна запропонувати зробити намисто за зразком, а ґудзики підібрати за формою й кольором.

Тир

Мета: розвиток координації та швидкості рухів великих і дрібних м'язових груп; формування навичок різноманітного метання м'яча.

Матеріал: м'ячі, мішень (кільце або коробка), різні іграшки-мішені.

Хід гри

На відстані, до якої дитина може докинути м'яч, ставиться коробка або підвішується кільце. Дитина кілька разів намагається потрапити в ціль.

Варіант: розставляються іграшки-мішені, які треба збити. За збиту іграшку або м'яч, що потрапив у коробку, учитель видає фант (жетон). Виграє той, у кого виявиться більше фантів.

Запусти ракету на місяць

Мета: навчання прийомів гри в м'яч; розвиток уміння орієнтуватися в просторі, координації рухів рук, м'язів плечового пояса.

Матеріал: стілець, м'яч.

Хід гри

Учитель пропонує запустити "ракету" на Місяць. Бере м'яч і кидає його догори. Дитина сидячи повторює рухи дорослого (п'ять-шість разів). Потім рухи можна повторити стоячи. Коли м'яч падає, дитина підходить до нього, бере його й за командою "Ракета полетіла" кидає знову. Учителю необхідно підбадьорювати дитину, стежити за її правильною поставою.

Більш складний варіант: кидок із підскіком і відриванням обох ніг від підлоги.

Вітрина магазину

Мета: навчання дитини класифікувати матеріал (фотографії, малюнки, шрифти) із журналів і газет за певною темою, складати колаж; розвиток координації дрібних рухів при вирізанні ножицями й наклеюванні картинок.

Матеріал: кольоровий картон, клей ПВА, ножиці, фломастери, старі журнали й газети.

Хід гри

Учитель розповідає: "Сьогодні ми потрапили в місто з безліччю різних магазинів. Але от лихо: Ірині потрібно до кондитерського, Павлу — до книжкового, Валері — до магазину іграшок. А де який магазин — ми не знаємо: усі вони схожі один на одного, в усіх є двері й великі вікна. От якби попрацювали художники-дизайнери й оформили вітрини, ми відразу здогадалися б, куди йти. Попрацюймо самі художниками! Виберемо назву магазину, а вітрину нам замінить аркуш картону".

Учитель розкладає журнали, і дитина починає вирізати необхідні картинки. Після цього разом із педагогом створюються композиції вітрин. Учитель допомагає підібрати букви для назви магазину.

Ігри на розвиток уваги

"Меблі"

Учасникам гри пропонують уявити себе якимось предметом інтер’єру і зайняти відповідні місця в приміщенні. Один із гравців – "господар" кімнати – ознайомлюється з інтер’єром. Його можна уявити за допомогою виразних поз учасників гри. Після цього "господар" виходить із приміщення. Проте, з’являється його "син" - пустунчик і робить перестановку у приміщенні. "Господар" повинен усе розставити так, як було.

"Які звуки повторюються?"

Учитель зачитує 4-5 слів, у яких повторюються 2 звуки. Наприклад: книжка – нитка – тканина – нирка – пігулка.

Діти визначають звук, який повторюється в кожному слові.

Ігри на розвиток пам’яті

"Повтори навпаки"

Учитель зачитує 1-3 складові слова дитина повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: сон – нос, бар – раб, лис-сил тощо

"Запам’ятай і змалюй"

Учитель демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з дітлахів відтворює в зошиті це по пам’яті.

Дослідження рівня готовності дітей до навчання показують достатній рівень підготовки. Більшість з них читають текст плавно, правильно ділять слова на склади, усвідомлюють, що речення складається зі слів. Діти достатньою мірою підготовлені до оволодіння письмом, у них добре розвинена дрібна моторика: у більшості дошкільнят рухи впевнені, вони швидко та легко зупиняють руку.

Усе це свідчить про те, що навчанню грамоти в дошкільних закладах приділяється достатньо уваги, більше ніж розвиткові мовлення, наочно-образного і словесно-логічного мислення, орієнтації у просторі, формуванню довільної поведінки.

Особливу увагу в підготовці до школи необхідно приділяти тим малюкам, які не відвідують дитячий садок. Щоденні заняття варто починати, як тільки дитині виповниться 5 років. Нехай вона систематично малює: розфарбовує, перемальовує, малює з натури – не стримуйте її фантазію, але стежте, щоб вона правильно тримала олівець, фломастер, пензлик.

Дуже корисно ліпити з пластиліну, вирізати з паперу, тканини чи картону різні фігури (ножиці повинні бути досить гострими, але із закругленими кінцями).

Якщо є конструктор із дрібними деталями, збирайте його разом з дитиною. Вчіть малюка пришивати ґудзики, в’язати гачком, вишивати, але тільки під вашим наглядом! Все це стимулює розвиток дрібних м’язів руки.

Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, слід звернутися до логопеда. Спостереження педагогів і психологів показують, що діти, які мають вади у вимові, на письмі також припускаються помилок. Для того, щоб у малюка сформувалася правильна вимова, частіше обговорюйте з ним прочитані книжки, пропонуйте описати побачене чи скласти оповідання за малюнками.

Адаптаційні заняття для неорганізованих дітей допомагають їм чітко усвідомлювати свою внутрішню позицію, набувати вміння підкорятися обставинам, поступатися при потребі своїми бажаннями, опановувати себе, зважати на думку інших дітей.

Говорячи про "шкільну" готовність дитини, найчастіше люди мають на увазі її інтелектуальний розвиток. Але є ще одна, не менш важлива сторона. І вона пов’язана з психологічною підготовкою дитини.

Підготувати дитини до школи психологічно - ось головне завдання батьків. Психологічна готовність до навчання складається з багатьох компонентів:

Перш за все, у маляти має бути бажання йти в школу, тобто, мовою психології - мотивація до навчання в школі.

У нього має бути сформована соціальна позиція школяра: дитя повинне уміти взаємодіяти з ровесниками в школі, виконувати вимоги вчителя, контролювати свою поведінку.

Поважно, аби майбутній школяр був здоровим, загартованим і витривалим, інакше йому складно витримуватиме навантаження школи протягом року і навіть учбового дня в школі.

І, нарешті, у нього має бути достатній розумовий розвиток, який є основою для успішного опанування шкільних знань, уміннями і навиками, а також для підтримки оптимального темпу інтелектуальної діяльності, аби маля встигало працювати разом з класом.

Тож даємо декілька порад батькам як правильно психологічно підготувати дитину до школи:

• У стосунках і спілкуванні з дітьми не покладайтеся на силу і не спекулюйте своїм авторитетом дорослого. Це може привести до такого розуміння, що вважатися потрібно лише з силою і авторитетом.
• Не давайте обіцянок, які ви не в змозі виконати. Це похитне віру дитини у вас.
• Не робіть за дітей те, що вони можуть виконати самі. Маля звикне до цього і може надалі використовувати вас як прислугу.
• Не виправляйте вашого сина або дочку у присутності сторонніх. Якщо ви скажете все спокійно, віч-на-віч, маля приділить значно більше уваги на ваше зауваження.
• Змиритеся з тим, що дитя усюди любить експериментувати. Так він пізнає світ!
• Кращий спосіб виховати відповідальність і упевненість в собі – надати маляті можливість самостійно приймати рішення.
• Крихітка вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати його від наслідків власних помилок.
• Заохочуйте допитливість маляти. Якщо ви спробуєте відмахнутися від нього, коли маля ставить відверті питання, він шукатиме відповідь на стороні.
• Коли дитя з вами розмовляє, слухайте його уважно, з розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте йому навіть запідозрити, що вас мало цікавить, про що він говорить, інакше ви ризикуєте випасти з круга спілкування вашого чада.
• Хай ваш дошкільник дає волю своїм фантазіям. Жива уява - дар властивий дитинству.
• Ніколи не стримуйте його! Хай слова "Я це зроблю сам" звучать як можна частіше у вашій сім'ї.

Готуючи дитину до школи, орієнтуйтеся не тільки на інтелектуальну зрілість маляти. Шкільні психологи зауважують, що складніше всього є справа із психологічною і соціальною підготовкою. Щоб дитина була готова до навчання психологічно і соціально, "домашніх" дітей хоча б на рік перед школою варто відправляти в дитячий садок, тим більше, що сучасні зміни в дошкільній освіті передбачають обов’язкове відвідування дитячого садка у п’ятирічному віці.

Використана література

1. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності. – Тернопіль: Богдан, 1998.

2. Ільїна М. Н. Подготовка к школе. – Пітер, 2004.

3. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. — М., 1991.

4. Петроченко Г. Г. Развитие детей 6—7 лет и подготовка их к школе. Под редакцией А. М. Леушиной. — Минск, 1982.

5. Соколова Ю. Тести на готовность ребенка 6-7лет. – Москва, 2003.

6. Фесюкова Л. Б. Год перед школой. – Харків, 2001.