Використання різних форм проведення класних годин у системі роботи класного керівника
Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості. Сьогодні головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті. Пріоритетним у вихованні є всебічний та гармонійн
ий розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями і глибоко розуміє традиції свого народу.Виховання – це творчість, це найвища коштовність, про яку класний керівник повинен постійно дбати. А його праця – стежина, по якій людина піднімається до вершин морального благородства. Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей дітей.
Найбільш поширена форма проведення класних годин – бесіда. Це планомірна розмова всіх учасників заходу – і учнів, і вчителя – з метою висловлювання думок по даній темі. Переважно думки співпадають, доповнюють, аргументують, виділяють якісь елементи і, навпаки, систематизують і узагальнюють все сказане. Часто проводять кілька класних годин-бесід під загальною назвою. Це вже цикл бесід. Як правило, теми для бесід підбираються знайомі для учнів, з метою поглиблення їх знань, розвиток уміння висловити свою думку чи доповнити сказане товаришами. Прикладами тем для бесід можуть бути, наприклад, «Режим дня», «Правила поведінки», «Мій друг», «Ними гордиться країна» і т.д. Для циклу бесід підбираються більш поширені теми: «Моя рідна Україна», «З історії держави», «Людина з легенди»…
Видами бесід можна вважати круглий стіл (теми «Взаємовідносини з батьками/друзями», «Дорослі і діти»), відверту розмову («Як би ти жив, якби міг жити як хочеться», «Якби я був директором школи», «Культура сімейного життя»), годину духовності («Людина і Всесвіт», «Міфи і сучасність», «Божа наука»,) філософський стіл («Щастя», «Зміст життя», «Видатні філософи минулого»), годину спілкування («Бути на Землі Людиною», «Розкажи мені про себе»)…
Кожна особистість має свою власну думку чи свій погляд на багато різноманітних речей. Коли учні не погоджуються з висловлюваннями, можуть сперечатися і переконувати, класна година матиме форму диспуту чи дискусії. Темами для диспутів можна обрати «Мій вчорашній день: корисний чи ні?», «Друг – це друге я?», «Музика/театр/кіно у моєму житті», «Навчання – чия це особиста справа?»; дискусій – «Школа – мій дім?», «Ким бути – яким бути?», «Закон товариства». До даної групи класних годин можна віднести практичні заняття («Про смак і моду», «По одягу зустрічають»), рольові ігри («В магазині», «Родина і сім’я»), ігри-тренінги з культури спілкування, години розв’язування проблемних ситуацій, які склалися у класному колективі («Домашнє завдання, чому воно не виконується?», «Шкідливі звички», «Відвідування школи»).
Не всі класні години повинні мати серйозний характер, вирішувати повсякденні важливі проблеми. Іноді варто дати учням можливість пошуку цікавої, розважальної інформації для допитливих. В такому разі класна година матиме форму гри, конкурсу чи вікторини. Наприклад, екскурсія-експедиція «Легенди/пісні мого краю», заочна подорож «По континентах», аукціон народної мудрості (загадки, прислів’я), конкурс «Що ти знаєш про Україну?», гра «Що? Де? Коли?», «Мандрівка професіями», «Словничок ввічливих слів», «Давайте говорити компліменти», ділова гра по вирішенню серйозних проблем і обговоренню цікавинок «У моїй країні…», єралаш «Гумористичні ситуації»…
Учням подобаються класні години-монологи, які мають пізнавальний характер, проводяться і готуються ними самими. Це лекція «Сучасна музика», «Етика – наука про мораль», усний журнал «Сторінками улюблених газет/журналів», урок пам’яті (розповідь про подію чи людину), жива газета «У світі тварин/рослин», уроки гарної поведінки «Що таке ввічливість/чемність/чесність…», огляд преси, репортаж «Чим живе сьогодні світ/країна», прес-конференція «Сторінками твоїх підручників».
Готуючи класні години, потрібно дозволити учням запропонувати теми, які їх цікавлять, і форму їх проведення. Щоб класна година допомогла отримати ефективний результат, могла стати цілісним доповненням у системі виховання класного колективу, доцільно проводити попередні анкетування і тестування на різноманітні теми. Часто учням важко висловити вголос своє бачення даної проблеми, тоді варто провести письмову сповідь («Внутрішнє бачення свого я», «Чому я такий?»), націлюючи на дачу відповідей на конкретні запитання.
Які б форми не використовувалися при проведенні класних годин, класний керівник повинен формувати дружні взаємовідносини у класному колективі, прищеплювати учням навики планування спільної роботи, виховувати в учнів позитивні риси характеру, сприяти розвитку мовленнєвої дітей, уміння спілкуватися, висловлювати свою думку, розвивати інтерес до активізації пізнавальної діяльності, формувати організаторські уміння і навички.
Словник
Бесіда – етична – про норми поведінки людей в суспільстві, естетична – про красу навколишніх явищ, людських стосунків і вчинків, політична – про життя держави, пізнавальна – про космос, природу.
Вікторина – вид гри, що полягає у відповідях на усні чи письмові запитання з різних галузей знань; завдання в основному відрізняються правилами, що визначають черговість ходу, тип і складність питання, порядок визначення переможців, а також винагороду за правильну відповідь.
Гра – відтворення певних елементів предметного і соціального змісту діяльності, моделювання деяких умов і системи відносин, які є характерними для неї. Класифікація ігрових форм: дидактичні ігри (академічні, навчаючі, освітні, виховні, педагогічні), імітаційні (імітація, машинні імітації), проблемні (евристичні), ситуаційні (маніпулятивні, формуючі), рольові (організаційні, функціональні), ділові (управлінські, операційні).
Дискусія – дослідження, колективне обговорення спільного питання, обмін думками, ідеями. Мета – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної точки зору.
Диспут – метод формування суджень, оцінок, переконань, що ґрунтуються на закономірності: знання, одержані в ході зіткнень думок, різних точок зору, завжди відрізняються високою мірою узагальнення, стійкості, гнучкості.
Ділова гра – дозволяє учасникам стати причетними до певної ситуації, навчитися елементам операційної діяльності, даючи можливість розвитку уяви, творчої ініціативи, виробленню стратегії поведінки, рішучості, прийняттю неординарних рішень в умовах невизначеності. Гра передбачає подачу матеріалу в динамічному розвитку, конкретна ситуація розглядається у всій різноманітності зв’язків з іншими сферами професійних знань.
Єралаш — коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного ґатунку з дотепним фіналом.
Жива газета — читання з імпровізованої сцени літературних творів: поезії, новел, гуморесок, фейлетонів, статей на актуальні теми
Заочна подорож — уявне переміщення якоюсь певною територією з ціллю її вивчення, а також із загальноосвітньою, пізнавальною, спортивною цілями.
Конкурс — змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд , згідно з правилами, визначеними перед початком проведення процесу.
Круглий стіл — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; обговорення проблем з рівними правами учасників.
Лекція – розгорнутий і організований в доступній формі системний виклад тієї чи іншої проблеми соціально-політичного, морального, ідейно-естетичного змісту. Логічним центром лекції є якесь узагальнення, а конкретні факти служать ілюстрацією.
Міні-лекція – усний виклад матеріалу за короткий проміжок часу і характеризується значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів і узагальнень.
Практичні заняття — форма навчального заняття, при якій вчитель організує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань; це тривалий експеримент, який учні виконують в процесі здобування, закріплення і контролю знань, вони проводять після вивчення якоїсь підтеми, теми або розділу.
Прес-конференція – захід, що проводиться у випадках, коли є значуща новина, і окрема відома особа, безпосередньо пов'язана з цією новиною, бажає дати свої коментарі з цієї новини, які були б цікаві і важливі для громадськості. Зазвичай під час прес-конференції її учасники відповідають на запитання «журналістів», прямо або побічно пов'язані з темою прес-конференції.
Репортаж— повідомлення про важливі події суспільного життя, а також мистецької та літературної дійсності. Репортаж має різні форми: розповідь, діалог, інтерв'ю.
Розв’язок проблемних ситуацій – метод навчання і виховання, який дає змогу наблизитися до практичної діяльності. Він передбачає опанування знаннями та практичними навичками шляхом самостійного розв’язання проблеми, розвиток абстрактного і творчого мислення під час ознайомлення з реальними прикладами і в ході конкретної діяльності.
Розповідь – виступ, вибір теми якого визначається актуальністю. Ефективність досягається тоді, коли є впевненість в тому, що розповідь викличе моральну довіру, готовність співпереживати, позитивну відповідну реакцію.
Рольова гра – форма виховної діяльності, яка створює ситуацію максимального наближення до реальної дійсності. Вона формує уміння і навички виконувати ті чи інші дії у певних життєвих ситуаціях, оцінювати їх, дійти власного рішення щодо розв’язання проблеми.
Тренінг – запланований навчальний процес, призначений сформувати чи поновити навички та знання, сформувати чи перевірити ставлення учасників до певних ідей з метою її зміни чи оновлення. Головним чином вони бувають короткостроковими та інтенсивними, що дозволяє за короткий час вирішити складний комплекс проблем.
Усний журнал – пізнавальне дійство у формі коротких виступів на обрані теми. Ця форма роботи дає можливість кожному члену колективу висловити власну думку, поділитися набутими знаннями, дозволяє через живу образну ситуацію ознайомити присутніх зі змістом тих чи інших подій.
Філософський стіл – колективна інтелектуальна робота пошуку соціального значення і особистісного смислу явищ життя. Призначення даного групового дійства полягає в розвитку уміння дивитися на дійсність з позицій загально існуючого погляду на навколишній світ, реалізації основної функції людини – мислити.