Екологічній мудрості потрібно вчити

Людина була і завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою,
овинно використовуватися для її прилучення до багатств природної культури.
В. О. Сухомлинський

Однією з найважливіших проблем розвитку студента є формування навчальних умінь у рамках к онцепції розумового розвитку.

Компоненти цього розвитку - набуття знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей студента, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.

Неабияку роль у розв'язуванні цього завдання відіграє екологічне виховання.

К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський: "Природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу". Він домагався того, щоб наслідки своєї розумової діяльності дитина відчула під час активної взаємодії з природою.

Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Проблема бережного ставлення до природи, охорони навколишнього середовища стає дедалі актуальнішою. Сьогодні людство, сягнувши надзвичайно високого рівня пізнання й розвитку, створило реальну загрозу для свого існування. Мається на увазі наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне якісне і кількісне знищення природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім людини.

Ми сьогодні, на жаль, уже з запізненням маємо дбати про новий екологічний тип світогляду, що пануватиме в XXI столітті, думати про механізм його формування в молоді.

В умовах загострення взаємодії людства й природи поряд з сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов'язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, які характеризують екологічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати і запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу, тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов'язково має досягатися творчий рівень оволодіння знаннями.

У тій кризовій екологічній ситуації, в якій перебуває наша країна, викладач не має морального права виховувати споживацьке ставлення до природи. Більшість людей екологічну кризу уявляє, як щось зовнішнє по відношенню до людини, а не породжене нею самою. Духовний чорнобиль породив Чорнобиль екологічний. І вирішення екологічних проблем - це насамперед зміна свідомості.

Екологічна свідомість - це сукупність уявлень про взаємозв'язки у системі "людина - природа" і в самій природі, ставлення до природи.

Донедавна в нашій країні формувалась екологічна свідомість антропоцентричного типу - система уявлень про світ, згідно з якою вищою цінністю є людина. а природа має цінність тому, що вона цінна для людини. До яких наслідків це привело ми бачимо. Тому на даному етапі розвитку суспільства постає потреба у формуванні екологічної свідомості ексцентричного типу - це система уявлень про навколишній світ, за якою вищу цінність являє собою гармонійний розвиток людини і природи, які є елементами єдиної системи.

Метою взаємодії з природою є максимальне задоволення як потреб людини, так і природи. Діяльність з охорони природи продиктована необхідністю зберегти її заради людини.

Навчання та виховання повинні активізувати внутрішні можливості студента. Тільки тоді, коли студент самостійно керує своєю поведінкою, мету екологічного виховання можна вважати досягнутою. Щоб навчитися контролювати поведінку, необхідно насамперед знати "екологічне право", тобто юридичні закони, які регулюють відносини людини і природи. Основні принципи екологічного законодавства повинні стати власними переконаннями студентів, нормою повсякденного життя.

Конституція України - головний закон нашої держави - зобов'язує всіх людей не заподіювати шкоди природі, відшкодовувати завдані ними збитки, тобто берегти природу.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991) говорить, що кожна людина має право на безпечне для життя навколишнє середовище. Тому, якщо якесь підприємство забруднює природу, то населення даної території має право на відшкодування збитків завданих їхньому здоров'ю.

Але згідно з цим законом люди мають і обов'язки - берегти природу, тобто раціонально використовувати її багатства, дотримуватись законів. Доводимо до свідомості студентів, що за порушення екологічного законодавства повинна бути відповідальність - адміністративна або кримінальна. Наприклад, за вирубування новорічних ялинок накладається штраф, за забруднення вод - можливе позбавлення волі до 5 років.

Потрібно враховувати, що сучасна система екологічного права не є ідеальною і постійно вдосконалюється. Тому ми акцентуємо виховну роботу на формуванні правової свідомості студентів, яка формується на основі не тільки законів, а й поглядів, почуттів, переконань, які споконвічно були і залишаються найвищими духовними цінностями українського народу. Наприклад, згідно з народним світоглядом людина була частиною природи. За аналогією з природою навіть вік людини порівнювали з певною порою року (дитинство - весна, молодість - літо тощо). З особливою любов'ю ставилися у народі до лелеки, котрий приносить в оселю щастя, а розорення гнізда вважалося великим гріхом.

Сьогодні дуже гостро перед людством постали такі екологічні проблеми як забруднення ґрунтів, повітря, водойм, вимирання багатьох видів рослин і тварин, озонові діри, збереження генофонду і інші. Головною причиною всіх цих негараздів природи була і є людина. Не усвідомлюючи свого місця у навколишньому природному середовищі, вона шкодить в першу чергу собі і своїм нащадкам. Ось чому перед викладачами стоїть завдання екологічної освіти і виховання молоді.

Так, на заняттях з дисципліни "Екологія" теми, які вивчаються знайомлять студентів з впливом людини на навколишнє середовище. І цей вплив як правило носить негативний характер. Тільки в минулому столітті людина почала розуміти, якої шкоди вона завдала природі. Для того, щоб припинити винищення рослин і тварин, зберегти їх, у 1948 році було створено Союз охорони природи, який став захищати рідкісні види рослин і тварин. Згодом було створено Червону книгу. Наша країна також дбає про збереження рослин і тварин, тому в Україні теж є Червона книга, в яку занесені 923 види. Всі види рослин і тварин позначено різними кольорами. Зниклі види - чорним кольором (дикий бик - тур, дикий кінь - тарпан), зникаючі - червоним (кіт лісовий, лосось чорноморський), вразливі - жовтогарячим (лелека чорний, махаон), відновлені - зеленим (зубр).

Також у ході вивчення дисципліни звертаємо увагу на природоохоронні території України, на найбільші заповідники, заказники, парки, природоохоронні об'єкти рідної місцевості. Студенти повинні усвідомити, навіщо необхідно охороняти природу і до яких наслідків може призвести нераціональна і бездумна діяльність людини.

Наш коледж готує фахівців аграрного виробництва, фахівців, які в процесі своєї виробничої діяльності безпосередньо контактуватимуть з природою, впливаючи на неї в тому чи іншому плані. Це і зобов'язує весь педагогічний колектив навчального закладу нести повну відповідальність не лише за теоретичний і практичний рівень підготовки їх як майбутніх спеціалістів, а й за формування в них екологічної культури, свідомості, протидії розвитку типових нині рис людської натури - заздрості, розпусти, марнотратства тощо.

Педагогічний колектив коледжу розглядає виховання в студентів дбайливого ставлення і любові до природи як одну з основних складових частин виховання молоді.

Отже, велику роль у екологічному вихованні відіграє викладач, який повинен бути для студентів взірцем бережливого ставлення до природи.

Екологічному вихованню сприяє і те, що всі заняття з "Основ екології" проводяться в спеціально обладнаному кабінеті. Стенди, схеми, плакати, відеофільми, слайди, кодоматеріали розповідають про стан справ у природі. Кабінет повністю забезпечений навчально-методичним комплексом дисципліни. Ці матеріали весь час, доповнюються і оновлюються. Місцевому матеріалу надається особливе значення, адже наші випускники працюють, в основному, в Чернігівській області.

Система екологічної освіти студентів в коледжі багатопланова і реалізується в комплексному взаємозв’язку всіх викладачів як на заняттях, так і у позааудиторній роботі, в системі самонавчання і має не лише прикладний, але й пізнавальний та дослідницький характер.

На колекційно-дослідному полі коледжу, згідно з рекомендаціями науковців Українського НДІ сільськогосподарської мікробіології, УНДІ захисту рослин, Чернігівського інституту АПВ УААН, Носівської селекційно-дослідної станції, під керівництвом викладачів проводяться досліди. Результати досліджень щорічно обговорюються на науково-практичних конференціях, використовуються викладачами при проведенні занять.

В коледжі створені навчальні посібники по охороні природи, розроблені вимоги до знань і вмінь природоохоронного характеру випускника вищого навчального закладу по підготовці молодших спеціалістів.

Велика (29га) територія коледжу зачаровує кожного, хто тут буває. Величезна, різноманітність дерев, та кущів, оригінальне їх розміщення, велика кількість квітів, що буяють яскравим цвітом з ранньої весни, до пізньої осені, нікого не залишають байдужими. А який порядок на території, яка чистота! Вся територія навчального комплексу умовно поділена на окремі ділянки, за якими закріплені колективи груп. Між ними проводяться змагання. Адже саме вони насаджують квіти і. доглядають за ними, підтримують декоративний вигляд дерев та кущів. Кожного року на території коледжу висаджується не менше 2,0-2,5 сотні нових дерев та кущів. Основні види робіт по озелененню виконують студенти груп Р-31 та Р-41, бо разом з основною спеціальністю вони оволодівають ще й робітничою професією "Озеленювач". Насичена програма, за якою студенти вивчають робітничу професію, передбачає засвоєння основ квітникарства, зеленого будівництва, дендрології. І основне місце, де студенти можуть всього навчитись, на практиці закріпити теоретичні знання - це квітники коледжу, паркова зона та декоративний розсадник. Своїми руками студенти висівають насіння квітів у відкритий ґрунт та плівкові теплиці, висаджують розсаду, дбайливо доглядають за рослинами.

Обрізку дерев та кущів під керівництвом викладачів теж проводять студенти. А в декоративному розсаднику вони вчаться формувати крону дерев та кущів, вивчають різні способи розмноження та щеплення деревовидних форм.

Всьому цьому навчають їх досвідчені викладачі Гордієнко О. В., Гармата Л. В. Немалу роль у оволодінні професією "Озеленювач" відіграє і лабораторія рослин закритого ґрунту. Представники всіх груп кімнатних рослин зібрані тут. Доглядати за ними, розмножувати їх різними способами теж вчаться студенти.

Екологічне виховання студентів коледжу здійснюється як через вивчення природничих наук (біології, хімії, географії, екології тощо), так і через різноманітні виховні позааудиторні заходи через викладачів, кураторів, вихователів, керівників гуртків, студентські органи самоврядування. Основні завдання, які ставить перед собою педагогічний колектив наступні:

• виховання екологічної культури особистості;
• розуміння необхідності гармонії відносин з природою;
• усвідомлення себе частиною природи, розвиток почуття відповідальності за неї як за національне багатство, основу життя на Землі;
• виховання свідомого ставлення до природи; готовності до природоохоронної діяльності;
• розробка рішень, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів і запобігання забрудненню навколишнього середовища.

Куратори груп протягом усього періоду навчання проводять виховні години з різних тем екологічного виховання, зокрема: "Лікарські рослини", "Багатство Бобровиччини", "Про що кажуть квіти", "Земля – наше багатство", "Червона книга - знак біди", "Чиста криниця", "Живи, Земля", "Краса і біль землі моєї України", тощо; організовують екскурсії в районний краєзнавчий музей, ботанічні сади м. Києва.

Вихователі гуртожитків на виховні заходи разом з студентами готують лекції: "Цікаві сторінки з історії екології", "Клімат на планеті", "Екологічний моніторинг", "Екологічний бумеранг".

Працюють у коледжі і предметні гуртки екологічного напрямку – географо-біологічний гурток "Едельвейс" та хіміко-біологічний гурток "Ерудит".

Вже стало традицією щорічно у вересні – жовтні проводити в коледжі виставки-конкурси квітів, квіткових композицій під девізом: "Квітуча Чернігівщина", "Красу душі перенесу у квіти" та виставки дарів ланів, в яких активну участь приймає кожна група коледжу, а автори найкращих букетів та композицій обов’язково нагороджуються грамотами, призами та цінними подарунками. Кращі ж витвори екологічного дива експонуються на міській виставці квітів, яка кожного року проводиться на День міста.

А весною, коли пробуджується природа, студентська рада проводить виставку-конкурс фотографій, картин та малюнків на тему "Краса рідного краю". І, звичайно, байдужих на цій виставці ніколи не буває.

Гармонійно розвинута людина – це людина з глибокими моральними якостями, людина, яка відчуває відповідальність перед майбутнім, здатна розуміти всі негаразди, що відбуваються не лише в суспільстві, а й в довкіллі, тобто вихована екологічно. Фахівці різних професій, а особливо професій зв’язаних з природою, повинні вільно володіти екологічними знаннями, мати екологічне мислення та свідомість. Тому так важливо навчити кожну молоду людину екологічній мудрості, почуттю відповідальності за долю всього живого, що оточує людину.

Література

1. Александрова І. О. Формування екологічного мислення в процесі реалізації навчальної програми з екології, - Організація навчально-виховного процесу, випуск 12. 2008, - 315 с.
2. Грищенко Л. І. Основи екології, - методичні рекомендації з контрольними завданнями, НМЦ. 2007. – 72с.
3. Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології, - Київ: Вища школа, 2001. - 358 с.
4. Капінос П. І., Панасенко Н. А. Охорона природи, - К.: Вища школа, 1983. -182с.
5. Конституція України.
6. Манішевська Н. М. Організація роботи екологічних гуртків як форма виховання екологічної свідомості молоді, - Організація навчально-виховного процесу, випуск 6. 2006. – 191 с.