Феномен самовдосконалення та саморозвитку особистості

Переважну частину дитинства та юності школяр перебуває у школі, тому проблема раціональної організації системи саморозвитку особистості викликає живий інтерес у кожного, хто прагне самовдосконалюватися, жити змістовно.

Людина наділена найдосконалішою біологічною системою - мозком, з яким н е може зрівнятися жодна рукотворна машина чи механізм. Протягом 15-24 років він "тренується для життя" у школі, в сім'ї, соціумі. Безперечно, людина на власний розсуд розпоряджається цим унікальним капіталом. Або вдосконалить його на користь собі та суспільству або, у процесі життя не додавши нічого цінного, змарнує здібності, отримані з народження? Якою є кількість розумового потенціалу, закладеного з перших хвилин життя, і наскільки важливим може бути особистий внесок у його збагачення у процесі життя? Оскільки людська особистість багатогранна, можна з упевненістю стверджувати, що робота над її вдосконаленням ніколи не скінчиться[1;316]. "Для гармонійного розвитку дитини істотно важливими є не тільки умови режиму навчання, але й активний вплив на підвищення працездатності та функціональних можливостей організму, розширення меж його адаптаційних можливостей" [1;4]. На сучасному етапі розвитку людства знання оновлюються кожні 6 років завдяки стрімкому прискоренню науково-технічного прогресу. Внаслідок цього молоді люди після закінчення вищих навчальних закладів до 25-28 років виявляються володарями вже застарілих знань.

1. Роль самовдосконалення для розумового розвитку людини.

Вчитися потрібно правильно, адже у процесі здобування знань разом з ними ми отримуємо цілий ряд хвороб, інколи втрачаючи здоров’я – найбільший дар природи. Людина отримала від природи надзвичайно досконалий організм прекрасної форми з універсальною стійкістю до труднощів життя – холоду і спеки, ран, страхів і нервових потрясінь, голоду і захворювань.

Про самовиховання написано досить багато, однак ця проблема потребує додаткових практичних спостережень та досліджень на місцевому матеріалі, оскільки проблема здоров’я школярів є актуальною до сьогодні. Країна потребує мільйони талановитих фахівців, здатних розвивати науку, створювати матеріальні, духовні, художні цінності. При цьому суспільство зацікавлене в тім, щоб кожен мав міцне здоров'я, високу працездатність й життєрадісність, зберігаючи ці якості до похилого віку.

Процес саморозвитку та самовдосконалення починається з раціонального розподілу часу на працю та відпочинок, оскільки для одних час – це нагода для лінощів, для інших – можливість зростати фізично, розумово та духовно. По – перше, слід контролювати, чи не витрачається час даремно, оскільки він сприяє відновленню наших сил. Крім того, підлітки часто недосипають, і як наслідок - з часом виникають проблеми зі здоров'ям. Ці наслідки спричинені надмірним перенавантаженням: після щоденних 6-7 уроків, як правило, учні відвідують додаткові заняття, після чого вже пізно увечері розпочинають виконувати домашні завдання. Брак сну та відпочинку призводить до погіршення стану здоров’я учнів.

Значна кількість молодих людей, бажаючи розвинути свої здатності або позбутися недоліків, які вони в собі усвідомлюють або відчувають, не знають, як це краще зробити. Саме з метою успішного розвитку природних здібностей та задатків слід вдаватися до самовиховання - цілеспрямованого розвитку у собі таких здатностей і рис характеру, яких бракує. Кожна людина, особливо в молодому віці, здатна домогтися разючих успіхів. Мозок людини містить 100 міль’ярдів нейронів. Кожен з них набагато потужніший за найсучасніший комп’ютер. Однак справжня велич мозку виявляється у взаємодії нейронів [2;154]. Людина середніх можливостей, згідно з дослідженнями вчених, використовує всього 4 відсотки нервових клітин. Згідно з іншими джерелами - 10-12 відсотків [ http://www.edu-reforma.ru/].

Талант проявляється там, де людям вдається залучити до активної роботи хоча б частину бездіяльних клітин мозку. Підраховано, що наша пам'ять здатна зберігати таку ж кількість відомостей, яка зберігається в десятках тисяч книг.

2. З історії самовдосконалення: історичні факти.

Самовиховання виникло в далекій давнині. Багато видатних діячів минулого й сьогодення розробляли й розробляють для себе індивідуальну методику самовдосконалення, що дозволяє виправляти помилки природи, розвивати потрібні моральні якості й здатності. А. В. Суворов, для прикладу, народився достатньо кволим. Мріючи про службу в армії, він ще в дитинстві став обливатися холодною водою й займатися гімнастикою. До глибокої старості великий полководець вирізнявся невтомністю й бадьорістю духу.

У різні часи в різних країнах існували свої традиційні уявлення про ідеал особистості, свої спеціально розроблені кодекси й методи виховання.

На всьому кращому, що створено людством, лежить відбиток особистості. Ми говоримо: закон Архімеда, естетика Аристотеля, таблиця Менделєєва, теорія відносності Ейнштейна, система Станіславського. Світову космонавтику неможливо відокремити від трьох імен - Ціолковський, Корольов, Гагарін.

Чи станете ви особистістю - це залежить тільки від вас. Наше суспільство створює умови, але суспільство не буде замість вас учити біном Ньютона або обливатися щоранку холодною водою. Там, де школа "тягне" Машу або Колю на медаль, а бабуся пише домашній твір "Образ Марусі Чурай", виробляється антиособистість із більшим споживацьким апетитом.

Особистість починається з рішучого кроку. До 12- 14 років, коли ми починаємо дорослішати, кожний повинен уже знати, ким і яким він хоче стати, і самостійно доповнювати або виправляти вже отримане виховання чи надбання. З роками багато чого у вашій програмі буде уточнюватися, але перше рішення має бути прийняте якомога раніше. При цьому варто врахувати: ми живемо в епоху всезростаючих психофізичних навантажень. Уявіть собі, яку напругу переживають люди ризикованих професій: пілот реактивного літака; машиніст електропоїзда, що рухається зі швидкістю 160 кілометрів у годину; водій міжміського автобуса; телевізійний репортер, що веде передачу з місця подій; вокзальний касир у літні місяці; хірург, що робить кілька операцій на день; керівник конструкторського бюро, що нараховує 150 осіб; абітурієнт, що вступає до університету...

Лікарі б'ють тривогу: "помолодшали" багато хвороб, які колись уважалися старечими. Люди занедужують у розпал відмінно здаваної сесії, за місяць до виходу першої книги, напередодні захисту дисертації або просто без щонайменшого видимого приводу. Хвороба коронарних судин серця ще 100 років тому була медичним курйозом. Зараз у світі на частку серцево-судинних захворювань доводиться від 50 до 70 відсотків всіх смертних випадків.

Як же бути? Де вихід? Бігти на незаселений острів? Вести життя Робінзона? Але в давно минулі ті часи, коли господарюючи, люди не завжди доживали й до 30 років. Забитися "премудрим піскарем" у тихий кут: жити без хвилювань, без пристрастей,  без фізичних і моральних зусиль? Але таке життя, по-перше, нудне й порожнє. А по-друге, інертність і млявість теж руйнують організм, знижують його здатність до опору інфекціям, стресам. От чому й у наше перевантажувальне століття потрібно любити, ненавидіти, боротися, відстоювати свої погляди, самовіддано працювати, ставити перед собою складні завдання, домагатися їхнього здійснення, помилятися, починати заново, створювати неповторне.

Ідіть назустріч всім складнощам життя, не побоюючись знайти в 30-40 років гіпертонію, нервовий розлад або "пробоїну" у серці, вірячи, що й до 80 років ви зможете зберегти міцне тіло, ясну голову, бажання й здатність працювати.

Для цього потрібно пам'ятати, що зриви, особливо в молодому віці, найчастіше трапляються не тому, що вичерпано резерви організму, а тому, що людина не вміла й не вміє користуватися величезними запасами своїх сил, здатністю нашого тіла швидко відновлювати енергію. Учені в різних країнах світу прийшли незалежно один від одного до єдиної думки: порятунок від "хвороб століття" не в тім, щоб винайти ще 100 тисяч ліків, а в тім, щоб пояснити кожному з нас: "Порятунок у тобі самому!"

Ресурси нашого організму невичерпні. Збереглося свідчення, що атлет Евмаст, що жив в VI столітті до нашої ери, підняв із землі камінь вагою в 480 кілограмів. Український спортсмен і цирковий артист Терентій Корінь в 1907 році, виступаючи в Сполучених Штатах Америки, за прикладом гладіаторів стародавності вступив на арені в єдиноборство з левом. Незважаючи на отримані рани, Терентій Корінь зумів схопити лева, підняв його над головою й кинув об землю. Через кілька секунд лев був мертвий [3; 417].

Наш організм мудро приховує у собі найбільші ресурси на крайній випадок, але може дозволити вміло й розумно користуватися ними в менш драматичних обставинах. Це добре відомо тренерам і спортсменам. Однак кожний з нас - у відомих межах - може скористатися цими ресурсами для вирішення індивідуальних проблем.

Людина опиняється у непростій ситуації: з одного боку, їй потрібно продовжувати навчання, щоб не відстати від життя, реалізувати свій потенціал, амбіції, втілити в реальність свої мрії, з іншого боку - коли вона згадує шкільні роки, повні нерозуміння, туману, відчуття порожнечі, страху перед іспитами, зубріння, нездатності осягнути сутності речей, а також численні спроби розпочати навчання, що закінчилися невдачею - думка про навчання захоплення не викликає.

3. Здорове харчування

Режим харчування, різноманітність його чергування "пісної" і "скоромної" їжі і фізична праця, що забезпечує активну втрату енергії – усе це складові того здорового способу життя, що в даний час пропагує наука.

Здорове харчування передбачає вживання свіжої та різноманітною їжі, збалансованої вітамінами, мінеральними солями, білками, вуглеводами та жирами. Насамперед нам необхідно осмислити той факт, що з погляду збільшення тривалості життя, саме система харчування здатна дати найбільший ефект (порівнятися по ефективності може лише застосування лікарських препаратів). А значить харчуванню варто приділити особливу увагу!

4. Дослідження організації навчальної діяльності, дозвілля та режиму харчування учнями старших класів у сучасній школі та висновки.

Провівши моніторингові спостереження серед учнів 9-11класів та узагальнивши результати, я дійшла висновку, що у процесі організації навчальної діяльності та дозвілля учнями неправильно витрачається час, а при виконанні домашніх завдань використовуються неефективні методи навчання, значна частина учнів має занижену самооцінку. На виконання домашніх завдань використовується часу значно більше за норму. Має місце прихована інтенсифікація навчання. Досить мало уваги приділяється сну - 6,5 годин на добу, відпочинку – 3 години на добу і забагато (3 години на добу) – комп’ютеру; на допомогу батькам діти витрачають 1,5 години на тиждень. Тижневе навантаження у школі відповідає санітарним правилам і нормам, однак додаткові заняття з репетиторами позбавляють учнів можливості повноцінно відпочивати та поновлювати сили. Досить небезпечною тенденцією серед старшокласників є те, що переважна більшість школярів біля комп’ютерів проводить часу набагато більше, ніж дозволено нормами, оскільки учні вважають, що вони так відпочивають. Мало часу (1,5 години на тиждень) відводиться учнями на допомогу батькам, що не тільки негативно впливає на виховання та фізичний розвиток учнів, а й віддаляє їх від батьків. Недостатньо часу залишається на відпочинок, фізкультуру та сон, що спричиняє погіршення стану здоров’я учнів, призводить до перевтоми. Перевтома знижує опір організму до різних чинників та спричиняє розлад сну, втрату апетиту, головний біль та зниження пам’яті та уваги, погіршення працездатності. Важливим завданням сучасної освіти є не засвоєння учнями певної суми знань, а оволодіння технологіями, які допоможуть вчитися все життя, отже акцент потрібно перенести зі змісту освіти на методи навчання. Іншими словами, замість відповіді на запитання "Що вчити?", потрібно шукати відповіді на запитання "Як вчитися?" [4;184]. Потрібно враховувати індивідуальні особливості сприйняття інформації, навчитися ефективним прийомам її засвоєнням та методикам зниження емоційного напруження. Уміння обирати здорові способи відпочинку не менш важливо, оскільки рухова активність надзвичайно потрібний компонент навчання, помірні фізичні навантаження допоможуть дітям краще вчитися, запобігти перевтомі та стресам, розвинути фізичні можливості організму, організованість навчить досягати успіхів, загартують волю.

Підлітковий вік нерідко розглядають лише як підготовку до дорослого життя. Але це хибний погляд. Як і кожен етап людського життя, юність має самостійну цінність і виконує особливу місію. У цей відносно невеликий період формуються життєві очікування і світогляд людини, система її цінностей і характер, відбуваються процеси самопізнання і самовизначення. Перевага юності в тому, що вона не обмежує людину, а навпаки, дає змогу максимально розширити горизонти бачення та оцінити всі наявні можливості, перш ніж усвідомити своє покликання і обрати професію.

Мистецтво самопізнання – це здатність усвідомити і реалізувати свій особистий потенціал, спроможність жити динамічно і натхненно, рости, розвиватись, удосконалюватися, рухатись уперед, ставити перед собою амбітні цілі, і досягати їх, долаючи перепони, знаходячи оптимальні рішення для себе і оточення.

Самореалізація можлива, коли людина визначила її стратегію, шляхи особистісного розвитку і самовдосконалення. Важливими компонентами стратегії самореалізації є розбудова позитивної самооцінки, самовизначення, саморегуляція, самоосвіта і самовиховання. Бути здоровим вигідно з будь-яких точок зору. Отже, вигідним стає і раціональне харчування, і правильний режим навчання та відпочинку, що зберігає здоров’я і відіграє значну роль у попередженні захворювань.

На мою думку, найважливішими факторами у навчанні, які допомагають вчитися та дозволяють бути здоровим є наступні:

• правильно спланований режим дня,
• висока рухова активність,
• використання сучасних методів навчання,
• раціональне харчування,
• самовиховання та самоосвіта.

Використані джерела

1. Томан. І. "Як удосконалити самого себе:" Пер. з чес. -К.: Політвидав України, 1988. -319с. іл.
2. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я: Підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Алатон, 2008. – 160с.
3. Азбука для несовершеннолетних: Сборник (Сост. А. Алексеева, А. Стреляній; Худож. Б. Жутовский. - Изд. перераб. и доп. - Мю:Мол гвардія, 1985. -461c., ил.)
4. "Как выжить в школе"/сост. О. А. Дмитриева. -Х.: Изд. группа "Основа", 2010-126, [2]с. - (Серия "Знаю КАК. Самоучитель по жизни")
5. "Психологическая саморегуляция". Київ, "Здоров'я", 1995/О. К. Мапрієнко, К. О. Петров
6. "Возрастная физиология и школьная гигиена": пособие для студентов педагогических институтов/А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова, Д. А. Фарбер. -м.: Просвещение, 1990. -319с.:лл. -ISBN5-09-002687-4
7. Освітні технології:Навчальний методичний посібник/О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та інш., за ред. О. М. Пєхоти. -К.: Видавництво А. С. К., 2003. -255с
8. Фопель К. Енергия паузы. Психологические игры и упражнения / Пер. с нем. – М.: Генезис, 2006. – 240 с.
9. Comprehensive School Health Education – Suggested Guidelines for Action. (UNESCO/ WHO/UNICEF, Geneva, 1992).
10. Лафранцуа Г. Прикладная педагогическая психология. - СПб.: Прийм- ЕВРОЗНАК, 2003. -416с.

Електронні ресурси:

1. http://www.edu-reforma. ru/
2. http://ru.wikipedia.org/
3. http://tinystudy.ru