Громадянська позиція та національна освіта учнів у контексті виховної роботи

"Ми розуміємо під вихованням те, що з дитинства веде до чеснот, змушуючи людину прагнути стати досконалим громадянином, який вміє справедливо підкорятися або ж справедливо володарювати" (Платон).

Головною метою виховання на сучасному етапі є передача молод ому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його соціальної ментальності, своєрідності світогляду. На цій основі формуються особистісні риси громадянина-патріота України, які включають в себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту. Саме тому національна спроможність освіти, як наголошується у Державній національній програмі "Освіта (Україна XXI століття)" - полягає у невіддільності її від національного, її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу.

Теоретико-методологічні основи виховання глибоко і всебічно розкриті у Законі "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства", в національній програмі "Діти Україні", "Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти", Концепції позашкільної освіти та виховання, Національній доктрині розвитку освіти "України в XXI столітті", Державній національній програмі "Освіта України XXI століття". В школі діє довготривала "Програма попередження безпритульності, жебракування, правопорушень та злочинів, пропаганди здорового способу життя"

Остаточне закріплення в науковій сфері термінів "громадянське виховання" та "громадянська освіта" відбулося тільки в останнє століття.

Громадянську освіту можна розглядати як складову громадянського виховання особистості та розуміти її як підпорядковане поняття по відношенню до громадянського виховання, метою якого є формування свідомого громадянина-патріота - людини, якій притаманні особистісні якості та риси характеру, спосіб мислення, вчинки та поведінка, спрямовані на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Виховання громадянина має бути спрямоване на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. З патріотизмом органічно поєднується національне виховання, яке є основою культурно-історичного розвитку нації, а відповідно й особистості.

Основною метою національного виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

З цього питання у школі проведено цикл заходів, спрямованих на формування в учнів поваги до Конституції України, законів держави:

• правові тижні;
• місячник правових знань "Ми в державі";
• класні заходи;
• районний конкурс з образотворчого мистецтва "Ми в державі" (ІІ м. посів Богданов А., 7-А кл., керівник Кузьміна О. А.; ІІ м. – Дучкова Х., 9-А кл., керівник Попович І. В., ІІ місце у конкурсі методичних розробок);
• обласний конкурс "Що? Де? Коли?" на тему "Україна в умовах незалежності" (участь команди учнів 10-11 кл., керівник Попович І. В.).

Серед заходів військово-патріотичного напрямку слід визначити наступні заходи:

• єдині класні години до річниці визволення Донбасу від фашистських загарбників;
• конкурс "Квіткова композиція", присвячена Дню визволення Донбасу;
• класні години до Дня Партизанської слави (22 вересня);
• спортивне свято, приурочене до 300 днів до Євро (2011 р.), до Дня Захисника Вітчизни (керівник Шебаніц О. О.), козацькі забави;
• було організовано виступ артистів Донецької обласної філармонії, присвячений Дню визволення Донбасу та Дню Захисника Вітчизни (за участю ветеранів ВВв);
• класні години "Гортаючи сторінки НЕЗАЛЕЖНОСТІ" до 20-ї річниці незалежності України;
• організовано пошукову роботу "Спортсмени Донбасу в боях за Вітчизну" (11.01-01.05. 2012 р.) під керівництвом учителя історії Балазюка С. Л. та учителя фізичного виховання Шебанця О. О.;
• під час весняних та осінніх канікул для учнів 5-11 кл. класними керівниками було організовано та проведено екскурсію до Краєзнавчого музею;
• бібліотекарем школи була оформлена постійно діюча виставка художньої літератури до Дня Перемоги, Дня визволення Донбасу, Дня партизанської слави;
• педагогом-організатором регулярно організовується перегляд кінофільмів про героїчне минуле періоду ВВв, життя партизан для учнів 6-11 кл. до пам’ятних дат;
• єдиний урок "Пам’ять заради майбутнього" 07-10.05 для 1-11 кл.;
• учні 4-11 кл. беруть активну участь у акції "Ветеран живе поруч" (08.05-10.05. 2012, вересень 2012);
• класними керівниками 1-11 кл. проводяться заходи до пам’ятних дат "Примусова праця. Німці, підневільні робітники та війна" (10.05. 2012); виховна година "В. Липинський для нас тільки починається" (18.05. 2012р.); бесіда "С. А. Ковпак – народний герой" з 21.05-25.05. 12 для учнів 1-8, 10 кл.

Певна річ, що національне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу. Пояснюється це особливостями психології дітей, прикметою яких є здатність охоче пізнавати  навколишній світ, нові знання, сприймати норми поведінки, виробляти власне світосприймання та світобачення.

Важливим традиційним засобом національно-патріотичного виховання є вивчення символіки нашого народу. Знайомство з народними та державними символами відбувається в першому класі, воно постійно поглиблюється в ході проведення виховних годин ("Національні символи України", "Наша Батьківщино", "Хліб - символ народного добра", "Український рушник", "Без верби і калини немаєУкраїни"), перших уроків до свята 1 вересня, під час роботи гуртків "Юридична вітальня", засідання клубу "Джерельце", у позакласній роботі: підготовка і проведення виховних заходів у групі подовженого дня, проведення Свята "Традиції української кухні", Свята "Моя майбутня професія", Шкільного Євробачення, конкурсів інсценованої української пісні, казки; щорічне проведення конкурсів, творчі виступи дітей у шкільному таборі.

Наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого.

Кожен народ – це своєрідний, створений тільки йому притаманними фарбами образ, і лише зберігаючи національну неповторність, можна зробити гідний внесок у загальну скарбницю.

Саме з метою пожвавлення та унаочнення етнографічної та народознавчої роботи, збереження та демонстрації зразків національної культури у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 89 у 2005 році і була відкрита етнографічна кімната "Світлиця".

У фестивалі-конкурсі самодіяльної творчості вчителів "Джерело талантів" школа регулярно посідає призові місця).

З метою реалізації основних задач, поставлених перед школою, особливо пов’язаних з народознавчої та етнографічною роботою, у школі сплановано і проводяться низка заходів, частина з яких стали традиційними.

Це і День рідної мови, День Батьківщини, Шевченківські свята, День Матері тощо. Проведені в межах цих свят заходи мають на меті познайомити учнів з історією розвитку української мови, культури, кращими здобутками українського письменства, поглибити знання з історії державотворення, виховувати повагу до історичного минулого, родинних зв’язків, гордість за свою державу.

Але справжньою традицією є проведення системи різнотематичних заходів, спрямованих на:

• розкриття та збереження системи усної народної творчості, звичаїв, традицій;
• демонстрацію кращих зразків української обрядовості;
• розвиток творчих здібностей учнів;
• виховання любові до народних звичаїв і традицій;
• формування громадянської позиції учнів, національної самосвідомості.

У 2010-2011 н. р. було проведено шкільне свято "Традиції української кухні", у 2011-2012 н. р. - Етнографічний фестиваль, у 2012-2013 н. р. заплановано та проведено 05.11 - Інесценізації українських обрядів.

З метою ознайомлення з декоративно-прикладною творчістю нашого народу в школі проводиться фестиваль "Не святі горшки ліплять", на якому представлені не тільки старовинні вироби, які збереглися в родинах, а й творчі спроби школярів (вишивка, в’язання, народні ляльки тощо).

Традиційним стало і відвідування учнями школи виставок народних майстрів, вистав народної обрядовості.

Дітей треба виростити громадянами, патріотами своєї країни. Але ця любов до Вітчизни має бути активною, діяльною. Набуття досвіду патріотичної поведінки найлегше відбувається в процесі поступового залучення людини до справ і турбот Батьківщини. Адже не так просто виховати людину, спроможну відверто захоплюватися навколишніми пейзажами, соковитістю рідної мови, розмахом народних обрядів і свят.

Протягом січня-квітня 2012 р. під керівництвом вчителя історії Попович І. В. учнями проводився збір матеріалів по уточненню імен фронтовиків та працівників тилу, які мешкають в мікрорайоні школи. Ця робота проводилася в тісному контакті з головою Ради Ветеранів мікрорайону "Жилкоп" Сурковим Олександром Володимировичем та головою Посілкової Ради мікрорайону "Жилкоп" Богачевською Людмилою Олександрівною.

З 26 квітня по 28 квітня у школі відбулися заходи патріотичного напрямку. Учнями 5-10 класів проводилося прибирання навколо пам’ятника "Борцям за радянську владу".

Сучасна молодь потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті і впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни в соціумі. З цією метою до виховання свідомого громадянина залучаються і батьки школярів. За планом проводилися класні батьківські збори та загальношкільні збори (23.09. 2011р., 23.12. 2011р., 28.04. 2012р.., 21.09. 2012р), на яких обговорювалися питання національного виховання та активної громадської позиції учнів та батьків.

Школа є щорічним призером районного та обласного етапу конкурсу звітів з народознавчої роботи.

У "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності" зазначено, що в змісті громадянського виховання особистості своє належне місце займають такі складові:

• патріотизм як почуття любові до свого народу, до України, турботи про їхнє благо, готовність захистити та відстояти українську державну незалежність;
• правосвідомість як усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до законів, до державної влади;
• національна свідомість, що базується на ідентифікації та вбирає в себе: віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, волю до праці на користь народу; уміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку;
• планетарна свідомість, що включає відчуття єдності й унікальності життя, повагу до всіх народів, їхніх прав, інтересів і цінностей; розумінні світу як єдності та різноманітності, системи держав;
• культура міжетнічних відносин, що розуміється як реалізація на практиці взаємозалежних інтересів у процесі економічного, політичного, соціального та духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності;
• політична культура, що включає належну політичну компетентність, знання про типи держав, політичний устрій суспільства, політичні організації та інституції, принципи, процедури та регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему;
• громадянська зрілість, що містить бережливе ставлення до природи, яке виявляється в особистій причетності та відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, нетерпимості та безкомпромісної боротьби проти губителів природи;
• моральність, що являє собою єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброту, увагу, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повагу, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність;
• працьовитість, що передбачає трудову активність, ініціативу, розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання, готовності до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності та самореалізації особистості в ринкових відносинах.

Виховні заходи громадянської наповненості можна класифікувати за різними параметрами й ознаками:

• за метою – поглибити знання учнів з історії української державності й громадянства, культури народу, його традицій, розвинути творчі здібності й таланти учнів, виробити вміння і навички збирати й записувати зразки народної творчості, навчити технології виготовлення художніх виробів, виявити рівень сформованості патріотичних і громадянських якостей тощо;
• за формою - навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, гурткові, клубні та ін.;
• за методом - роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні конференції та ін.), дослідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів тощо);
• за місцем проведення - школа, громадські місця, на природі, в домашніх умовах і т. ін.

Водночас їх можна умовно поділити на:

• суспільно корисні: охорона пам’яток історії і культури, екологічні рухи, експедиції - "Моя земля - земля моїх батьків", "Козацькими шляхами", "Пам’ять втрачених сіл", "Пантеон пам’яті", "Репресоване краєзнавство";
• трудові: свята першої борозни, обжинок, приліт птахів, толоки, освоєння традиційних ремесел і народних промислів;
• пізнавально-розвивальні: вікторини, турніри, диспути, літературні, клуби народної творчості, конкурс "обдарованість" народні університети мистецтв, малі академії мистецтв, наукові товариства, музейно-етнографічна робота, екскурсії на різні теми та ін..;
• художньо-естетичні, розважальні; вечори поезії, пісні, танцю, свята рідної мови, фестивалі дитячої народної творчості, ярмарки народних промислів і ремесел;
• спартакіади з народних видів спорту, змагання з козацьких єдиноборств, козацькі забави, естафети національних ігор, військово-спортивні ігри тощо. Частими у нашій школі стали екскурсії до музеїв. Але потрібно, щоб діти не просто були спостерігачами, а захопити їх, розвинути в них здібності до того чи іншого виду народного мистецтва, палке бажання продовжувати й творити матеріальну й духовну культуру народу в новочасі.

Громадянське виховання за своїм змістом передбачає формування не тільки національної, а й загальнолюдської, планетарної свідомості. Громадянська освіта переважно спрямовує розвиток особистості на засвоєння необхідних знань і вмінь для життя людини в умовах демократії в межах конкретного суспільства.

У 2012 році наша школа стала базовою у реалізації варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми "Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція", яка є відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання і подолання торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства.

В основі програми закладено чотири базові компоненти розвитку та становлення особистості:

• Ставлення до себе (особистісне самовизначення);
• Ставлення до інших (самовизначення у сфері комунікацій);
• Ставлення до діяльності (поведінкове та професійне самовизначення);
• Ставлення до навколишнього середовища (суспільне самовизначення)

Програма затверджена грифом Міністерства.

Громадянська освіта виступає одним з основних засобів формування громадянської культури особистості, яка в сучасних геополітичних умовах повинна формуватися не тільки на основі національної культури та національних цінностей, а й з урахуванням цивілізаційної спадщини всього людства.

Сутність ціннісних ідей полягає у спрямуванні особистості на осмислення її ролі в житті суспільства, спонуканні до активної дії над собою з метою набуття якісних змін, що дозволяють їй, у свою чергу, суттєво змінити соціальне оточення, адаптувати його до власних потреб і життєвих цілей.

Завдання учителя у наш час – іти в ногу у розвитку з учнями, розуміти їхні потреби, позиції, погляди. Для цього необхідно намагатися бути "сучасним", молодим душею та юним у світосприйнятті.