Роль шкільної бібліотеки в становленні та розвитку інформаційного простору
Ми живемо в умовах безпрецедентного росту рівня глобальної інформатизації, де про якість і авторитет інформації не сперечаються. І це ще раз підкреслює потребу в шкільній бібліотеці, як в унікальному навчальному просторі. Така бібліотека допоможе учням розвивати інтелектуальні, соціальні та персо
нальні навички, необхідні для навчання та вирішення проблем такого мінливого світу. А педагогам допоможе виховати продуктивних громадян 21-го століття.Поняття «інформаційний простір», «інформаційна культура особистості», «інформаційна грамотність» в останні роки істотно потіснило звичні раніше «бібліотечно-бібліографічні знання», «культуру читання». Сучасне трактування інформаційної культури передбачає синтез старої, переважно книжкової, бібліотечної культури і культури, пов'язаної з новими інформаційними технологіями.
Інформаційна культура особистості - це одна зі складових загальної культури людини. Її найважливішим компонентом, поряд із системою інформаційних знань і умінь (вміння вести самостійний пошук, аналіз і синтез інформації з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій), є інформаційний світогляд - система поглядів, які характеризують свідоме ставлення людини до інформації та інформаційних ресурсів, розуміння їх ролі і місця в житті сучасного суспільства, осмислене ставлення до необхідності отримання спеціальної інформаційної підготовки. В цілому інформаційна культура зараз обґрунтовано трактується як найважливіший фактор успішної професійної та непрофесійної діяльності, а також соціальної захищеності особистості в інформаційному суспільстві.
До речі, термін "інформаційний простір" на сьогодні не має загальноприйнятого значення. Навіть вільна електронна «Вікіпедія» не дає чіткого тлумачення:
Інформаційний простір (англ. Information space):
1. Інтегральний електронний інформаційний простір, що створюється при використанні електронних мереж.
2. Сфери в сучасному суспільному житті світу, в яких інформаційні комунікації відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття інформаційного простору зближується з поняттям інформаційного середовища. Існує низка підходів до визначення поняття «інформаційне середовище»:
Інформаційне середовище — це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.
Інформаційне середовище — це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності.
Інформаційне середовище — це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації.
Останні визначення є більш зрозумілими. Вони чітко відображають роботу шкільної бібліотеки.
Багато хто вважає, що підключення до Інтернету в класі є все, що потрібно для перетворення школи 20-го століття в навчальний простір 21-го століття. Занадто багато вчителів вважають, що, оскільки молодь може натискати на кнопки, вони володіють інформаційною грамотністю. Якби все було так просто. Дехто припускає, що ІКТ - зокрема, Інтернет роблять шкільні бібліотеки застарілими та розглядаються як альтернатива. Існує мало місця для концепції бібліотеки в якості мультимедійного ресурсного центру, який пропонує доступ до широкого світу інформації і знань через цілий ряд каналів.
Розглянемо деякі інформаційні та комунікаційні технології, які змінюють наш спосіб життя. Інтернет забезпечує прямий доступ до величезних інформаційних ресурсів. Мобільні пристрої забезпечують миттєвий зв'язок в будь-який час і в будь-якому місці. Технологічні інструменти, які стали частиною нашого повсякденного життя мають велику перевагу для людей у всьому світі. Однак, існує і зворотна сторона цих фантастичних пристроїв. Наші діти з легкістю, бездумно викладають особисту інформацію та фотографії на Facebook, «Одноклассники», «ВКонтакте», які стають частиною розгляду, обговорення загалу. Очевидно, що навчання новітнім технологіям не є продуктивним, оскільки технології постійно змінюється. Молоді люди освоюють ці нові технології легко і практично без формального навчання. Освоєння нових пристроїв не є важкою частиною використання інформаційних технологій. Важка частина полягає в навчанні використовувати технології для творчості й освіти.
Шкільні бібліотеки є важливим джерелом інформації, що відноситься до навчальної програми. Вони повинні стати динамічним навчальним центром. Бібліотекарі мають підготовку і досвід в тому, як знаходити, оцінювати й використовувати інформацію. Співпрацюючи в команді з вчителями, бібліотекар може створити необхідний клімат для пізнання, творчості і навчання в інформаційному середовищі. Учні потребують значного керівництва і втручання впродовж всього процесу. Без керівництва, вони часто підходять до процесу в якості простого збору інформації, що призводить до копіювання та вставляння з невеликим редагуванням.
З керівництвом, діти мають можливість сконцентруватися на здобутті нових знань та в процесі розслідування отримати особисті розуміння і навички. Учні повинні навчитися формулювати значущі питання, оцінити різні точки зору, а також використовувати широкий спектр ресурсів у своїх дослідженнях. Крім того, учні 21-го століття повинні продемонструвати своє розуміння по-новому, за допомогою власних відео або мультимедійних презентацій. Ось чому кожна шкільна бібліотека повинна переосмислити та перебудувати стиль роботи та викладання з того, що вміщує тільки лекції, на гнучкий простір навчання, що підтримує декілька стилів та напрямків. Пам'ятайте, що ми працюємо не в книжковому складі.
В умовах швидких технологічних змін першочерговим завданням для шкільної бібліотеки є перетворення її з центру збору ресурсів і доступу до інформації, у центр дослідження, відкриття, творчості та інноваційної педагогіки. Це виводить на перший план такі рівні впровадження інформаційних технологій у діяльність шкільних бібліотек:
- розширення спектру бібліотечних послуг та надання доступу до електронних ресурсів;
- впровадження автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем;
- накопичення та організація електронних ресурсів;
- створення власних цифрових ресурсів;
- створення сайтів / електронних бібліотек;
- використання ІКТ для популяризації книги і читання;
- формування інформаційної грамотності;
- інтеграція бібліотечних продуктів і послуг в інформаційно-освітній простір школи.
Наші діти вже не цікавляться звичайними книжковими виставками, набагато цікавішою для них є віртуальна, мультимедійна виставка. І це можна пояснити. Ми самі звертаємо увагу на яскраву, цікаву рекламу, в якій задіяні знаменитості. Рекламодавці намагаються привернути нашу увагу за допомогою всіляких акцій. Ось і бібліотекарі повинні стати мерчендайзерами, здатними зацікавити молодь, підтримати імідж шкільної бібліотеки.
Інноваційні моделі шкільних бібліотек є не розкішшю, а необхідністю, яка враховує сучасні реалії.
Список літератури
- Guided Inquiry: School Libraries in the 21st Century [електронний ресурс] (Carol Collier Kuhlthau.) – Режим доступу: http://comminfo.rutgers.edu/~kuhlthau/docs/GI-School-Librarians-in-the-21-Century.pdf
- Вікіпедія, вільна енциклопедія:[Електронний ресурс]. 2001 – 2012. URL: http://uk.wikipedia.org/wiki.(Дата звернення: 12.12.2012)