Обдаровані діти - інтелектуальна еліта України

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Зміст соціально-економічного та суспільного життя України потребують своєчасного аналізу наявних інтелектуальних і творчих ресурсів держави, серед яких одне із визначних місць посідає дитяча обдарованість.

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет. Сучасні тенденції розвитку ставлять перед освітою нові задачі спрямовані на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації відхилення від орієнтації нам "середнього учня", підвищений інтерес до обдарованих дітей, до особливостей розкриття й розвитку їх здібностей у процесі освіти шляхом створення оптимальних умов для обдарованої молоді.

Більшістю сучасних психологів проблема розвитку обдарованої дитини розглядається у контексті розкриття її творчого потенціалу, розвитку інтелектуальних здібностей, а також формування особистісно - мотиваційної сфери К. Д. Ушинський писав про те, що дитина, яка отримала від народження щасливе поєднання інтелектуальних і творчих здібностей, має можливість скористатися ними у майбутньому.

Талановиті діти – це той ресурс, з якого створюється інтелектуальна еліта. Інтелектуальну еліту будь-якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство примножити й зберегти, необхідно вміти відбирати таких дітей, допомагати їм знайти себе й правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток, розкрити потенціал їхньої креативності. Креативність - це одна з найголовніших умов розкріпачення свідомості – її вихід за межі наявного чутливого буття, піднесений, узагальнено-почасовий погляд на речі, це крок свідомості за обрій усталеного, у світ свободи і творчості.

Уроки світової літератури - це напружена, науково організована й результативна праця учнів у співтворчості з учителем. яка розвиває творчі здібності учнів, сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Успішний вчитель для обдарованих дітей-насамперед чудовий вчитель-предметник, який добре знає і любить свій предмет. У доповнені до цього він повинен володіти такими якостями, які суттєві у спілкуванні з будь-яким обдарованим школярем.

Особистість вчителя виступає головним фактором будь-якого навчання, найбільш чутливим фактором успішної роботи є глобальна особистісна характеристика-система поглядів та стверджень, у якій велике значення мають уявлення про самого себе, інших людей, цілі та задачі своєї роботи.

Вчитель – професіонал повинен:

• мати живий та активний характер;
• мати схильність до самоаналізу;
• володіти емоційною стабільністю;
• мати творчий, можливо нетрадиційний особистий погляд;
• уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів психодіагностики особистості дитини з огляду на її індивідуальні й вікові особливості;
• мати високий інтелектуальний рівень, широке коло інтересів; жвавість, активність, почуття гумору, гнучкість і постійну готовність переглядати свої погляди; здатність до постійного самооновлення.

Для розкриття здібностей, творчого потенціалу у роботі з обдарованими дітьми використовую найефективніші форми та методи, а саме:

• реалізація творчого експрес-тренінгу піл час проведення уроків;
• налаштування учнів на досягнення успіху
• допомога учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер.

Методи, які мали результат у розкритті творчого потенціалу учнів на уроках світової літератури:

• побудова гіпотез (учні висувають власні гіпотези щодо вирішення наукового завдання, роблять свої припущення, що можуть стати темою досліджень);
• "виділяти найкраще" або ефект Пігмаліона психологічний феномен, який полягає в тому, що очікування особистістю реалізацій пророцтва багато в чому визначають характер її дій та інтерпретацію реакції оточуючих, що й провокує "само здійснення пророцтва";
• Інтерактивне навчання: "запитання – відповідь". Клас поділяється на декілька груп, кожна з яких одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього. Ланцюжок "запитання - відповідь" сприяє тому, що відповідь породжує нове запитання. Така методика роботи допомагає висловлювати свої думки Д доходити правильних висновків;
• Прийом "Незавершене рішення" - за його допомогою можна визначити рівень пізнавальної активності. Наприкінці уроку пропоную учням виконання завдання творчого характеру, попереджаю, що рішення виявиться цікавим і несподіваним. Після обговорення висунутої проблеми учні починають роботу, але не встигають виконати завдання до закінчення уроку. Я не наголошую на тому, що завдання повинно бути виконане на цьому уроці, перевіримо його наявність і якість виконання на наступному уроці.

При такому підході викладання світової літератури учень є співавтором уроку, основна стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей, нахилів та сприятливих умов подальшого їх розвитку. Сучасний учень – це продукт інформаційного суспільства. Воно вирізняється різноманітністю, рухливістю, мінливістю. Кожен учень - яскрава, неповторна особистість зі своїм тендітним внутрішнім світом.

Ланцюжок методів плекання обдарованої дитини:

• Свобода вибору
• Створення ситуації успіху
• Допомога та підтримка
• Повага до самоосвіти
• Заохочення до самостійної діяльності
• Співпраця вчителя і учня
• Заохочення до спільної діяльності

Для творчого, талановитого вчителя у роботі з обдарованими дітьми можуть стати орієнтиром рекомендації "Як розвивати здібності дітей":

• уміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
• культивувати творчу атмосферу;
• розсіювати страх у талановитих дітей;
• підхоплювати думки учнів і оцінювати їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність;
• стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність;
• створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви;
• розвивати критичне сприйняття дійсності;
• відзначати досягнення вихованців;
• заохочувати захопленість у спільній діяльності;
• підкреслювати позитивне значення індивідуальних відмінностей;
• впливати особистим прикладом, вчити доводити починання до логічного завершення;
• пам’ятати, що учень "…це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити".

Підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямів освіти, оскільки поступ будь-якої країни залежить від здатності її громадян нестандартно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.

Своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання – це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу.