Формування ціннісних орієнтацій першокласників

Протягом останніх років ми опинилися перед низкою проблем, пов'язаних з розвитком дітей та молоді. Особливо вражає різке зростання кількості "поганих вчинків". Це проблема всього суспільства. Доводиться констатувати, що в наш час агресивність, яка формується в дітях, проявляється у формі відверто го насильства. За словами деяких вчителів загальноосвітніх шкіл, проблемна поведінка дітей і підлітків стала виникати і поза рамками школи, при цьому виходить воно від тих школярів, від яких його найважче було очікувати.

О. Я. Савченко, розмірковуючи про дану проблему, зауважує: "У нашому суспільстві, на жаль, дуже тонкий "озоновий шар" культури, міліють її джерела. Обсяг інформації зростає, а духовність, загальний рівень культури людей, як свідчать спеціальні дослідження і життєві спостереження, знижуються".

У Законі України "Про загальну середню освіту" метою шкільної освіти визначено забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання і виховання. Цей процес має відповідати загальнолюдським цінностям та принципам науковості, полікультурності, світському характеру освіти (ст. 3). Перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

У працях О. Вишневського, Т. Дем’янюк, П. Кононенка, Н. Лисенко, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, О. Столяренка та ін. висвітлено особливості виховання ціннісних ставлень національного характеру у молодших школярів. Сучасні дослідники (Г. Гуменюк, В. Каюкова, В. Кіндратова, О. Коркішко, О. Красовська, О. Савченко, В. Коваль, І. Охрименко, В. Стрельчук, Н. Христич.) також не обминають увагою проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Вчені досліджують національну самосвідомість молодих поколінь як громадянську цінність, акцентують увагу на формуванні ціннісних орієнтацій вихованців різного віку.

Одним із важливих компонентів моральної вихованості школярів є мотиваційно-ціннісний, який передбачає наявність системи мотивацій для здійснення позитивних вчинків, а також сформованість ціннісного ставлення до навколишнього світу, яке в свою чергу охоплює наступні напрями:

• ставлення до себе (адекватна самооцінка: бачення власних переваг та недоліків, готовність працювати над вирішенням проблем самовиховання, самовдосконалення);
• ставлення до друзів, однолітків (вміння розуміти та співчувати, готовність допомогти, проявити терпимість до недоліків інших, здатність пожертвувати своїми переконаннями, інтересами заради друга);
• ставлення до старших (батьків, вчителів), незнайомих людей (уважне
• ставлення до старших та оточуючих людей незалежно від обставин, вияв поваги до батьків, учителів);
• ставлення до праці та громадських доручень (виконання запропонованого громадського доручення, надання допомоги батькам);
• ставлення до природи (прояв любові та поваги до природи, активне піклування про її збереження, відчуття єдності з природою).
• ставлення до суспільства, держави, мистецтва.

Розв’язання цих проблем можливе лише на основі створених якісно нових навчальних програм, підручників, посібників та широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. Проблеми сучасного шкільного підручника хвилюють сьогодні, як науковців, так і вчителів – практиків. Метою підручника є не лише засвоєння учнями знань та вмінь, а водночас і вплив на розвиток їх життєвої позиції та знаходження гідного місця в суспільстві, в культурному та національному середовищі.

У зв`язку з впровадженням нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти у 2012 році учні перших класів мають змогу навчатися за новими програмами та підручниками. Педагоги м. Малина працюють за букварем М. Д. Захарійчук, В. О. Науменко. Варто відзначити, що автори проявили особливий підхід до відбору творів у добукварний період, враховуючи їх змістове навантаження, навчальну, розвивальну і виховну спроможність, актуальність для життєвих проблем сьогодення. Навчальний зміст добукварного періоду поданий на основі тематичного підходів.

Так, під час роботи над віршами Ганни Чубач "Рідна мова", Миколи Сингаївського "Першокласниця", оповіданнями за Василем Шклярем "До школи", "Навіщо ходять до школи" за Леонідом Камінським створюються умови для формування у першокласників ціннісного ставлення до знань.

Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів, невмируща хранителька звичаїв і традицій предків. Людина – є смертною, але рід, родина, народ – безсмертні. І у нашого народу, як і в усіх народів світу, здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі родинні взаємини, долати разом незгоди. І все це робиться насамперед заради дітей, щоб виховати в них кращі родинні почуття. Тому у наступному тематичному розділі букваря "Моя родина" представлено тексти за Анатолієм Конельським "Як Івасик братика колисав" та "Вечеря" за Іваном Андрусяком, які сприяють формуванню ціннісного ставлення до своєї сім`ї, родини.

Першочерговим завданням для початкової ланки освіти є формування в кожного школяра відповідного ставлення до людини, визнання її найвищою цінністю, ціннісного ставлення до однолітків. Ці питання розглядаються під час ознайомлення учнів з оповіданнями "Не дивися на мене так, їжачку…" за Сергієм Козловим, "Сюрприз" за Раїсою Куликовою.

До найважливіших цінностей початкової освіти належить прилучення дітей до книги, яка виконує в навчанні й вихованні різні функції:пізнавальну, інтелектуальну, естетичну, патріотичну, моральну, етичну. Тому наступні тематичні розділи добукварного періоду букваря: "Моя школа", "Мої книжки", "Я читаю".

Особливе місце у посібнику відводиться темі любові до Батьківщини, рідної землі. Маємо прагнути, щоб, починаючи з першого класу, діти усвідомлювали, у якій державі та якому краї вони живуть.

Як зазначила О. Я. Савченко: "Уже в початковій школі діти мають усвідомлювати, що людина – не цар природи, а лише її частина, що якість життя людей залежить від їх ставлення до навколишнього середовища".

Переконливо про це написав поет Максим Рильський:

Люби природу не як символ душі своєї.
Люби природу не для себе, люби для неї.

Для учнів молодших класів природа – це дещо цілісне, єдине, що викликає яскраві позитивні емоції. У їхньому життєвому досвіді триває процес накопичення перших вражень, отриманих від спілкування з природою. Для кожного вона відкривається в особливих особистісно значущих життєвих обставинах: дехто запам’ятав на все життя квітучий травневий бабусин садок, хтось відчув непереборний потяг до природи після першої мандрівки до осіннього лісу, для когось наближенням до природи стало безпорадне цуценя, яке чуйна матуся дозволила прихистити. У молодших школярів засвоєння знань відбувається через процеси аналізу, систематизації, узагальнення, формування понять та суджень про природні явища, їх взаємозв’язки та естетичні властивості. З’являються інтелектуальні почуття здивування та задоволення від самого процесу пізнання таємниць природи. Отже, природні явища поступово набувають значення джерела позитивних вражень, що згодом усвідомлюється самим учнем.

Працюючи на уроках природознавства за підручником Ірини Грущинської першокласники разом з допитливими героями Іжачком-Хитрячком, Сойкою Синьокрилою, Карасиком Золотенком, Сонечком Семикрапочкою вирушають у дивовижні мандрівки, де навчаються розуміти й берегти навколишній світ.

Одним із способів формування у дитини прагнення до трудової діяльності є ознайомлення з працею дорослих, її видами, знаряддями праці, результатами. Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою знань про соціальну дійсність, вони зумовлюють соціалізацію особистості дитини, забезпечують розуміння завдань суспільства і кожної людини, стимулюють розвиток інтересу до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці та її результатів уже в молодшому шкільному віці. Формування у дітей правильних уявлень про працю дорослих, прищеплення інтересу і поваги до людей-трудівників, позитивного емоційного ставлення до неї - найважливіший компонент психологічної готовності до праці.

На уроках трудового навчання першокласники разом з підручником авторів Віктора Сидоренка та Наталки Котеленець відкривають таємниці справжніх майстрів. А також вчаться поважати працю і людей праці, перетворювати наш світ на кращий.

Формування ціннісних орієнтацій першокласників здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як на уроках, так і в позаурочний час.

Вважаю, що значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій першокласників відведено сім`ї, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління. Другим чинником є школа, яка сьогодні покликана стати осередком виховання. Великою мірою успішність виховання школярів залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання.

У програмі "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України" наголошується, що молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи.

Отже, можна зробити висновок, що формування ціннісних орієнтацій першокласників одна з найважливіших проблем. Адже саме у першому класі у дитини формується ядро особистості, відбувається набуття досвіду моральної поведінки.

Список використаних джерел та літератури

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи // МОН молоді та спорту України. – К.: Освіта, 2012. - 390 с.

2. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти // Початкова школа. – 2011. – № 2.

3. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: підручник для студентів пед. факультетів. – К.: Грамота, 2012. -504 с.

4. Бех І. Д. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: навч. -метод. посібник / І. Д. Бех // Виховання особистості: у 2 кн. — К.: Либідь, 2003. — Кн. 1. – 280 с.

5. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. / О. Вишневський. — 3-тє вид., доопрац. — К.: Знання, 2008. — 566 с.