Чи можливо сформувати особистість здорову морально та психічно без впливу читання

В час інформаційних технологій відношення до книги, як до джерела знань, змінилося. Інформацію можна отримати звідусіль без докладання зусиль. Але чи можливо сформувати здорову морально і психічно особистість без читання?

Дитина оволодіває комп’ютером раніше, ніж вчиться читати.

Як викликати цікавість до читання, як її розвинути, утримати – одне з головних питань і школи, і сім’ї.

Формується інтерес до читання ще в дошкільному віці. І ведуча роль в цьому належить сім’ї. Добре якщо дитина може відвідувати дитсадок, там батьків можуть навчити прийомам спілкування з книгою. В початковій школі цей інтерес підтримають. Але добре ж коли є що підтримувати. Не секрет, що в кожному класі є діти, котрі знайомство з книгою починають лише в школі.

Василь Сухомлинський писав: "Все, що дитині необхідно запам’ятати і чому навчитися, перед усім повинно бути цікавим."

Що ж таке "цікавість"?

В педагогічній психології це питання досить широке: "увага", "бажання", "мотивація", "зосередженість".

Зосередимось на розумінні "цікавості" як емоційному переживанні пізнавальної потреби. Цікаве те, що емоційно забарвлене.

Щоб досягти результатів у будь якій діяльності, потрібна система. Початок системи в сім’ї. Дитина всьому вчиться від батьків. І цікавість до книги іде від них. Вони можуть сприяти розвитку цікавості, створивши позитивну атмосферу від спілкування з книгою, навчити отримувати задоволення від читання.

Можна використати такі поради батькам з книги В. Уільяме "Як виховати і підтримати у дітей звичку до читання".

1. Насолоджуйтесь читанням самі (цитуйте, смійтеся, вивчайте напам’ять, діліться враженнями) так формується задоволення від читання.

2. Читайте дітям вголос самі з раннього дитинства, а не використовуйте звукозапис.

3. Ходіть самі до бібліотеки і беріть з собою дітей.

4. Показуйте, що ви цінуєте читання (купуйте книги, даруйте їх, отримуйте в подарунок).

5. Дайте дитині можливість вибирати собі книжку або журнал.

6. Підпишіться на видання або журнал.

7. Підпишіться на журнал для дитини на її ім’я.

8. Хай дитина читає вголос своїм братикам і сестричкам або комусь із дорослих.

9. Заохочуйте читання (навіть можна дозволити не лягати своєчасно спати аби трошки почитати).

10. Грайтесь у ігри, що передбачають читання.

11. Створіть вдома дитячу бібліотеку.

12. Збирайте книги за певною тематикою, цікавою для дитини.

13. Запропонуйте дитині прочитати книжку за сюжетом якої створено фільм, який ви переглянули.

14. Переглянувши передачу, яка зацікавила дитину, купіть за цією тематикою книжку.

15. Цікавтесь враженням від прочитаної книги.

16. Бажано спочатку читати коротенькі оповідання, щоб дитина відчула завершеність подій, задоволення.

17. Створіть домашній театр: читайте по ролях, використовуйте костюми.

Лише через емпатію дитина може відчути чужий біль і чужу радість, смуток і відчай. Таким чином вона збагачує свій життєвий досвід. Переживаючи різні душевні стани, вона не лише закріплює їх в розумовій пам’яті а і в душі. Лише література здатна дати людині змогу пережити в одному житті багатство інших життів.

Відомий критик і філософ І. Ф. Карякін пише: "Поки дитина відноситься до прочитаного як до свідоцтва про те, що відбувається з іншими, а не з нею особисто, доки в чужому він не впізнає своє, доки не загориться цим відкриттям – до того часу й інтересу до читання не буде". А позитивне відношення на його думку, починається з того моменту, коли:

• дитина відчуває себе учасником подій, змальованих письменником;
• коли відкриється особистісний сенс в прочитаному;
• коли книга виступатиме перед дитиною в формі простору для реалізації її творчого потенціалу.

Як же ж викликати зацікавленість читанням? Як прищепити вміння працювати з книгою, любов до слова?

Ведуча роль належить уроку читання.

Традиційна система викладання читання потребує методичних доробок, які забезпечили б високий емоційно естетичний рівень процесу читання.

В молодшому шкільному віці надзвичайно швидко відбувається розвиток емоційної сфери – чуттєвого інтелекту. Ведучі психологи світу і вітчизняні вчені звертають нашу увагу на цей факт.

На базі позитивних емоційних переживань з’являються і закріплюються потреби та інтереси людини. Особливо в молодшому шкільному віці відбувається накопичення відчуттів і переживань. Потрібні твори, які вчитимуть їх дивуватися. Здатність дивуватися явищу, події, людині для дитини конче необхідна. З дивування народжується інтерес до життя, жага пізнання, вміння бачити красу і цінувати її.

Які ж особливості молодшого шкільного віку слід враховувати нам вчителям при підготовці до уроку:

1. Емоційний розвиток. Формування почуттів – основи виховання.

В першу чергу дитина реагує на тексти емоційно. Дитячі враження – надзвичайна цінність для початківців.

2. Другою особливістю молодшого школяра є ототожнювання художнього і реального світу. Цей період розвитку називають "наївним реалізмом". Відношення до персонажів як до живих реальних.

3. Відмічається помітна вразливість до слова та художніх деталей. Дитина відчуває такі психологічні тонкощі, на які дорослі вже не здатні.

4. Здатність дитини жити образом.

5. Відсутність реакції на художню форму. Сама дитина не бачить ні розділових знаків, ні ділення на абзаци, ні епітетів без осмислення яких не відбувається розуміння.

Ці якості дитячого сприйняття і є для вчителя опорою в процесі розвитку інтересу до твору, а звідси і до уроку.

Читання – це спілкування, діалог читача та автора. Це не безпосереднє спілкування, а спілкування через текст. Важливо не лише, що написано, а й як написано. Що важливіше, - розуміння авторського замислу, чи особистісні переживання дитини, важко сказати.

Роль самого вчителя на уроці читання має вирішальне значення. Лише за умови, що ми самі закохані в літературу, ми здатні закохати в неї своїх учнів.

Читання – важкий, виснажливий процес. Займає багато сил і часу. І поки дитина не навчиться осмислено читати, думати і співпереживати під час читання, цей процес буде безрадісним. Напрацюванню навичок читання сприяє багаторазовість тренувальних вправ та їх систематичність.

Прийом багаторазовості читання вважається головним.

Види роботи над текстом на уроці читання:

1. Читання всього тексту;

2. Читання тексту з метою ділення його на частини та складання плану прочитаного;

3. Читання за готовим планом;

4. Читання зі скороченням тексту (не читаються речення або слова, які можна випустити);

5. Читання "ланцюжком";

6. Ланцюжкове читання за абзацами;

7. Читання з метою знаходження місця в тексті до малюнка;

8. Читання з метою знаходження уривка, котрий дасть змогу відповісти на запитання;

9. Читання найкрасивішого місця в тексті;

10. Находження речення за його початком чи кінцем;

11. Знаходження речення чи уривка, який виражає головну думку твору;

12. Читання з метою знаходження інших висновків;

13. Читання з метою встановлення причини наслідкових зв’язків;

14. Рольове читання з метою найбільш влучної і повної передачі характеру героїв;

15. Рольове читання діалогів, виключаючи слова автора;

16. Знаходження та читання образних слів та описів;

17. Знаходження та читання слів з логічним наголосом;

18. Хто швидше знайде в тексті слова на задане правило;

19. Знаходження в тексті найдовшого слова;

20. Знаходження дво -, три -, чотирискладових слів;

21. Знаходження в тексті пар слів;

22. Читання з відмічанням незрозумілих слів;

23. Знаходження в тексті слів зі значенням до даного слова;

Слід враховувати, що всі дії, які насаджуються з гори, і людина в них не зацікавлена, виконуються неохоче, і мають низьку результативність.

Слід забезпечити дитині право вільного вибору дії. Читається з задоволенням, активно сприймається і вражає те, що є актуальним для читача, що змусить діяти з власної ініціативи, самостійно.

"Заявлене читання" - це коли на уроці звільняється час для спільного читання та обговорення "заявленого" твору, того, який дитина сама вибрала, спираючись на свою зацікавленість, хоче поділитися своїми враженнями з однокласниками та вчителем. Це заохотить інших школярів до читання, а вчитель може вияснити коло читацьких інтересів, розкрити їх внутрішній світ захоплень. Сприяє веденню дискусії.

"Читання - повернення".

Це перечитування певних творів, які найбільш вразили дитину. Цей вид читання сприяє розвитку у дітей позитивного ставлення до спілкування з книгою через задоволення їх потреби в повторному переживанні сюжетів і образів, які їх вразили. Разом з тим відбувається поглиблення та переосмислення отриманих раніше вражень. Основним моментом уроку "повернення" є висування гіпотез про те, чому К. чи О. захотілося це перечитати. Тут відбувається переосмислення до оновленого сприймання прочитаного.

"Вільне читання".

Це звертання до читання за власним бажанням з правом самому вирішувати нащо йому читати, що читати, коли і як. Значення цього читання: Любов до читання не виникає без можливості вільно вибирати своє ставлення до нього, враховуючи зміст читання особистість автора, або можливість духовного росту, чи бажання не відставати від інших в читацьких навичках. Цей вид читання дає можливість дитині для самовираження своїх читацьких інтересів.

Стратегія передбачає:

• готувати дитину з самого початку до читання, як до таїнства перетворення мертвих рядків в духовну енергію;
• пробуджувати у дитини емоційний резонанс на прочитане, збагачувати його життєвий досвід, сприяти читацькій самооцінці;
• стимулювати творчість дитини, як відповідну реакцію на прочитане, накопичувати зразки творчого читання;
• допомагати дивуватися;
• допомагати шукати точки дотику "Я" автора та "Я" учня;
• бачити світ очима іншого.

Філософ Артур Шопенгауер зазначав: "Читати – значить думати ще однією головою".

Ми вчимо не лише читати – вчимо розуміти прочитане.

Читання має зародити інтерес, пробудити цікавість, потребу в знаннях щоб дати відповідь на нові й нові запитання "Чому?".

Василь Сухомлинський писав: "Шкільний матеріал не може хвилювати кожним розділом… отже учбове – обов’язково нудне? Ні, хвилювання, радість приносить не сам зміст, а виконана учбова робота, подолання труднощів, маленькі перемоги думки, маленька перемога над собою. Ось де джерело цікавості, яке може бути постійним.".