614
Оцініть публікацію

Розвиток натхнення трудовою діяльністю

Гармонійний особистісний розвиток учнів спеціальної школи немислимий без органічного поєднання навчальної, виховної роботи і трудової діяльності дітей. Найважливішими виховними функціями трудової діяльності у педагогіці називають наступні:

  • розвиток розумових здібносте й людини, її поміркованості, творчості;
  • позитивний вплив на формування моральних якостей особистості;
  • благотворний впливає на фізичний розвиток людини;
  • удосконалення громадянських почуттів і якостей, зміцнення характеру;
  • сприяння життєвому самовизначенню особистості і усвідомленому вибору професії.

У спеціальній школі праця відіграє не лише освітню і виховну, а й корекційну роль.

Процес залучення і стимулювання школярів до трудової діяльності, формування у них трудових умінь і навичок, виховання відповідального ставлення до роботи, працелюбності – це трудове виховання, метою якого є підготовка учнів спеціальної школи до самостійної трудової діяльності.

Важливими завданнями трудового виховання учнів спеціальної школи є:

  • виховання у розумово відсталих дітей потреби у трудовій діяльності;
  • розвиток свідомого позитивного ставлення до праці і відповідних поглядів та переконань;
  • організація систематичної доступної трудової діяльності учнів;
  • організація різноманітних виховних заходів, що впливають на свідомість і почуття учнів.

Трудове виховання може здійснюватись лише за умови включення учнів у різноманітні види трудової діяльності, зокрема:

  • праця із самообслуговування;
  • ручна праця;
  • заняття у шкільних майстернях;
  • виготовлення різноманітних посібників;
  • робота на присадибні шкільній ділянці, квітнику;
  • благоустрій шкільної території.

У позакласній роботі трудове виховання здійснюється у таких формах роботи: бесіди («Все створено працею», «Роль праці у житті людини»), екскурсії, читання та обговорення художньої літератури, гуртки («Господарочка», «Умілець»), виставки виготовлених виробів («Трудові сюрпризи»), змагання («Знай і умій»), допомога людям пристарілого віку («Тимурівська команда»), зустрічі з людьми різних професій, сюжетно-рольові ігри та ігри-подорожі («Звідки речі беруться»), вечори праці, («Хвала рукам, що пахнуть хлібом»).

Основними критеріями моральної готовності до трудової діяльності є наступні:

  • усвідомлення праці як найважливішої життєвої потреби;
  • позитивне ставлення до дорученої справи, почуття відповідальності за результати своєї роботи;
  • вміння узгоджувати свої інтереси з інтересами колективу;
  • повага до праці інших.

Критеріями трудової вихованості школярів є висока особиста зацікавленість у праці, трудова активність, трудова дисципліна, працелюбність.

Велике значення виховної функції трудової діяльності вбачав А. С. Макаренко, який вважав припинення трудової діяльності смертю колективу. А В. О. Сухомлинський бачив найбільшу небезпеку у припиненні трудової діяльності у збідненні духовного життя колективу. Вплив творчої колективної діяльності, праці дітей на процес утворення колективу він обґрунтував так: «Трудове натхнення, радість праці, натхнення трудовою творчістю – могутня духовна сила, що зближує людей. Праця, спільна діяльність мають на меті об’єднати дітей. Це найважливіший шлях створення колективу, без якого всі інші засоби залишаються безсилими».

Яких же педагогічних вимог мають дотримуватись вихователі спеціальної школи – інтернату, щоб слова великого педагога справджувались?

1. Систематичне залучення своїх вихованців до участі в різних видах суспільно корисної праці.

А для цього педагоги мають ознайомити дітей з різними трудовими дорученнями, що випливають із зобов’язань класного і шкільного колективу. Школа і кожний первинний колектив учнів мають бути забезпечені відповідним інвентарем, інструментами та матеріалами, без яких неможливо залучати дітей до трудової діяльності.

2. Створення трудового оточення.

Виховати трудівника можна лише в колективі, де всі працюють. Атмосфера поваги до трудової діяльності сприяє організації систематичної праці по обслуговуванню, шефської роботи, правильному розподілу трудових доручень між окремими класами і учнями.

3. Колективність праці.

«Тільки участь у колективній праці, - говорив А. С. Макаренко, - дає змогу людині виробити правильне моральне ставлення до інших людей – родинну любов і дружбу у відношенні до кожного трудящого, засудження людей, що ухиляються від праці».

4. Визначення мети праці.

Недостатньо привчати учнів працювати. Потрібно завжди роз’яснювати їм мету трудової діяльності. Вихованці повинні усвідомлювати, що будь-яку працю потрібно доводити до логічного завершення, вона повинна давати певні результати і бути по-можливості продуктивною.

5. Врахування вікових та індивідуальних особливостей і можливостей дітей.

Вихователі повинні добирати для дітей різного віку відповідні види роботи, інвентар та інструменти, давати посильне фізичне навантаження, фізичну діяльність регламентувати з відпочинком. Не можна допускати перевтоми дітей фізичною працею. Працю дітей з особливим здоров’ям слід організовувати після консультації з лікарем.

Дуже важливо також включати в трудову діяльність елементи гри, об’єктивно оцінювати працю вихованців. Не менш важливим є спільна праця з учнями самого вихователя.

Додержання цих вимог сприятиме правильній організації трудової діяльності дітей, розвиватиме натхнення і бажання працювати.