Екологічне виховання молодших школярів на уроках природознавства

Урок природознавства дає більше можливості для виховання у молодших школярів нового відношення до природи, заснованого на гуманізмі. Щоб екологічне виховання не було безпідставним, обов’язково потрібне формування екологічної свідомості. Екологічно освічена особа, знаючи яку школу природі приносят ь ті або інші дії, формує своє відношення до цих дій і вирішує для себе питання про їх правомірності. якщо людина екологічно утворена, то норми і правила екологічної поведінки матимуть під собою тверду підставу, і стануть переконанням цієї людини.

В курсі природознавства можна виділити три рівні вивчення природи. Перший рівень: об’єкти природи розглядаються в їх окремості, без акцентування уваги нас зв’язках між ними. Це важливий рівень, без якого вивчення подальших рівнів буде утруднено, але їм не можна обмежуватися. Другий рівень: об’єкти природи розглядаються в їх взаємному зв’язку.

Наприклад, вивчається, чим характеризуються різні тварини, будуються ланцюги живлення. Третій рівень: розглядаються вже не просто предмети природи, а процеси. На попередніх рівнях вивчалися предмети, а на цьому зміни, які з ними відбуваються. Які природні зміни нас цікавлять в природі перш за все? По-перше: сезонні – в їх основі лежить дія природних чинників; по-друге: зміни викликані діяльністю людини. Ці процеси виникають в природі завдяки чинникам, які передаються по ланцюжку існуючих зв’язків.

Третій рівень вивчення природи допомагає тим, що учні вчаться на основі екологічних знань пояснювати явища природи, а в деяких випадках і передбачити їх. Для повноцінного екологічного виховання необхідне вивчення природи на всіх трьох рівнях. дуже велике значення має розкриття зв’язків між людиною і природою. Причому, людина розглядається як частина природи, вона існує усередині природи і нерозривна від неї.

Матеріал про екологічні зв’язки повинен бути обов’язковим елементом змісту як уроку вивчення нового матеріалу, так і узагальнюючого уроку.

Одержуючи певну систему знань на уроках "Природознавство" учні також засвоюють норми і правила екологічної поведінки в природі, оскільки через екологічну освіту виховується відповідальне відношення до природи.

Для кращої активізації творчої діяльності учнів на уроках використовую різні види дидактичного матеріалу, в т. ч. ігри, вікторини, ребуси, загадки, кросворди.

В екологічному вихованні молодших школярів використовую також казки, які вчать дітей бути не байдужими до природи. Наприклад, казка "Я тобі потрібен". Один із показників інтересу дітей до навколишнього середовища – їхнє бажання малювати і розповідати про нього. Демонструю дітям дві картини: "Зима і "Літо" і пропоную доповнити силуети тварин, які характерні для цієї пори року.

У підготовці до уроків – конференцій діти самостійно читають цікаві книжки про природу, звірів і птахів, дізнаються, які види живуть у їхній місцевості.

Окремо ведеться мова про шкідливих і корисних комах, їх охорону. У класі діти доглядають за кімнатними рослинами, спостерігають за їх ростом і розвитком.

Все це навчає дітей бути небайдужими до природи, розвиває емоційний внутрішній світ, формує екологічну поведінку й етику, розвиває творчі здібності, а творча діяльність – одна з умов утвердження моральної гідності. Під час спостережень діти вчаться сприймати природу різними органами чуття, переказувати, складати висловлювання. Тому одне з головних завдань – навчити учнів бачити навколишній світ.

Кожний урок природознавства починаю з підбиття фенологічних спостережень: Яке сьогодні число? Який день тижня? Який місяць? Який стан неба? Чи були опади? тощо. Поруч запитую, що помічав народ, спостерігаючи за природою. Учні розповідають прислів’я, приказки, прикмети про певну пору року.

Проводячи фенологічні спостереження, учні навчаються бачити явища природи у всій красі, виробляється звичка берегти її. Для розуміння учнями необхідності збереження природної рівноваги слід підвести їх до усвідомлення загальної закономірності, що все – взаємопов’язане. Так, під час екскурсії на тему: "природа рідного краю" у доступній для дітей формі розкриваю суть цієї закономірності.

Пропоную дітям назвати серед оточуючого їх довкілля те, що належить до природи; ставлю завдання відшукати об’єкти та предмети неживої та живої природи; акцентую, що людина – складова частина живої природи. Звертаю увагу школярів на залежність життя на Землі від Сонця (використовую загадки: "В небі я труджуся, знає мене кожен. Я на всіх дивлюся, на мене ж – не можна"; "Всі його люблять, всі на нього чекають, а хто подивиться кожен скривиться" тощо).

Вислухавши відгадки, уточнюю, що життя на Землі без Сонця неможливе. "Чи лише тепло і світло потрібно живим істотам?", - запитую і в ході бесіди підводжу дітей до висновку про значення для життя організмів води, повітря, ґрунту, рослин, тварин; про вплив діяльності людини. "У природі все взаємопов’язане" - узагальнюю і пропоную виявити серед довкілля наступні взаємозв’язки: рослини – ґрунт; комахи – квіти рослин; птахи – комахи; птахи – повітря; людина – рослини та інше.

Для кращого усвідомлення цієї закономірності проводжу екологічну гру "Павутинка"

Розподіляю ролі, кожній дитині даю табличку з відповідною назвою чи малюнком. Учні стають у коло, один із них тримає клубок ниток і розпочинаю гру: "Я липа, мені потрібне Сонце" … Інші учні по черзі продовжують: 2Сонце нагріває повітря", "Повітрям дихає білочка", "Білочка їсть горішки лощини", "На ліщині живуть комахи", "Комах їдять жаби", "Жаб поїдають лелеки", "Лелеки приносять радість людям", "Людям потрібне Сонце" … Перший гравець тримає кінець нитки, а клубок кидає "Сонцю", від нього він мандрує до "Повітря", "Білочки", "Ліщини" … і так доти, всі гравці не будуть пов’язані між собою клубком ниток. На завершення гри пропоную ситуативні завдання: Що трапиться, якщо… (Менше тепла і світла надходитиме від Сонця, бо його закриють хмари диму; всіх комах знищать отрутохімікатами; нерозумні діти повбивають жаб і т. п.).

Таким чином діти роблять висновок про необхідність підтримання природної рівноваги і небезпеку її порушення внаслідок діяльності людини.

Я підсумок, наголошую, що взаємозв’язки у природі вивчає наука екологія. Вчені-екологи основним завданням людства вважають збереження нашої планети і життя на ній рівновагу.

На уроках природознавства ознайомлюю учнів з Державними документами про охорону природи.

Перевірку засвоєння екологічних знань учнями проводжу методом тестування:

• Що може забруднювати навколишнє середовище? (Дощ, дерева, дим, сонце, риба, людина, фабрика) – підкресліть.
• Забруднення повітря може призвести до (захворювання легенів, зміцнення здоров’я) - допишіть.
• Підкресліть спосіб пересування, який не забруднює навколишнє середовище (автомобілем, автобусом, велосипедом, пішки).
• Викреслить із наведеного те, чого не повинно бути у воді: рослин, паперу, пляшок, серветок, риби.

Але норми і правила поведінки будуть погано засвоєні, якщо не враховуватимуться умови екологічного виховання.

Перша найважливіша умова – екологічне виховання учнів повинне проводиться в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням спадкоємності, поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів від 1 до 4 класу.

Друга неодмінна умова – треба активно залучати молодших школярів до посильних для них практичних справ по охороні місцевих природних ресурсів. Таких справ дуже багато: це внутрішнє і зовнішнє озеленення школи, догляд за квітниками, шефство над лісовими ділянками там, збір плодів і насіння лугових і деревинно-чагарникових рослин, прибирання вітролому, охорона і підгодівля птахів, шефство над пам’ятниками природи в ході вивчення рідного краю і тому подібне.

Зі всього сказаного раннє витікає, що екологічне навчання і виховання, засноване на розкритті конкретних екологічних зв’язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі. Останні, в свою чергу, не будуть голослівними твердженнями, а будуть усвідомленими і осмисленими переконаннями кожного учня.