Загартовування - невід’ємний атрибут здорового способу життя!
Здоров'я набагато більше залежить від наших звичок,
аніж від лікарського мистецтва.
(Джон Леббок)
Загартування це пристосування організму до впливів несприятливих факторів зовнішньої середи, або, як казав М. О. Семашко [лікар, радянський державний діяч, один з орг
анізаторів системи охорони здоров'я в СРСР, академік АМН СРСР (1944) і АПН РРФСР (1945) ], тренування захисних сил організму.Сутність загартовування полягає у вдосконаленні механізмів утворення збереження і віддачі тепла, або в тренуванні терморегуляторного апарату. Цей процес протікає за активної участі ЦНС (центральна нервова система). Систематичні дії повітря, води і сонячних променів на тіло дитини сприяють формуванню умовних рефлексів, пристосовують організм до температурних коливань середовища. Особливо ефективно такі рефлекси пристосування утворюються при заняттях фізичною культурою та спортом, коли дитина потрапляє в умови підвищених вимог до організму: плаває у воді, катається на лижах, на санках, або на ковзанах, біжить по жаркій літній дорозі і т. д.
Вплив загартування полягає не тільки в тому, що підвищується опірність організму захворюванням, насамперед простудних, але і в тому, що при загартуванні зміцнюється нервова система людини, активізується обмін речовин в організмі, поліпшується діяльність серця, легенів та інших органів. І як наслідок усього цього - підвищується загальна витривалість і працездатність дитини. Найбільш широко поширені загартовування повітрям, водою і сонцем.
Загартування повітрям - широко доступний засіб, що впливає благотворно на весь організм: підвищує тонус ЦНС, покращує кровопостачання тканин, посилює опірність простудним захворюванням. Повітряні ванни можна приймати влітку і взимку, на відкритому повітрі і в приміщенні, але найкраще поєднувати їх із заняттями РГГ (ранкова гігієнічна гімнастика), нічним сном (влітку - в саду, взимку - при відкритій кватирці). Всяке навчально-тренувальне заняття також слід використовувати для загартовування повітрям: одягатися треба легко. В сиру і вітряну погоду, проте, слід займатися в тренувальному костюмі, не допускаючи переохолодження працюючих м'язів.
Загартування водою - надзвичайно ефективний засіб пристосування людини до температурних коливань навколишнього середовища. Володіючи підвищеною теплопровідністю, вода сильно впливає на процеси терморегуляції, будить дрімаючі в організмі людини резервні пристосувальні можливості. До водних процедур відносяться обтирання, обливання, купання. Саме в такій послідовності вони і застосовуються в практиці загартовування.
Обтирання починають водою кімнатної температури. Одразу після РГГ мокрим рушником, губкою або спеціальною м'якою рукавичкою обтирають руки, шию, груди, живіт, спину, ноги. Потім сухим рушником витирають і масажують все тіло. Тривалість процедури обтирання з 25-30 с збільшують згодом до 2-3 хв. з одночасним зниженням температури води.
Обливання починають з температури +30…+35°C, потім, у міру звикання, знижують її до кімнатної (водопровідної). Під струмінь по черзі підставляють руки, ноги, груди, спину. Тривалість 1-2 хв. Подальше розтирання сухим рушником виконує роль поверхневого шкірного масажу, тому рухи повинні бути спрямовані в бік серця. Розтирання виконують енергійними рухами до почервоніння шкіри і появи відчуття тепла.
Купання – кращий засіб загартування, тому що механічний та температурний вплив води поєднується з дією сонця, повітря, енергійним рухом плавця. Почав купатися влітку при відносно високій температурі води +20…+25°C, продовжують купатися до глибокої осені не пропускаючи жодного дня. Якщо температура води в басейні постійна, то поступово збільшують час купання. При нижчій температурі води (частіше у відкритому водоймищі) поступово скорочують час процедури загартування. не можна при цьому переохолоджуватися: при появі ознобу, синюшності губ процедуру загартування слід припинити і прийняти заходи до зігрівання. Кращим засобом до зігрівання є енергійні рухи, пробіжки, розтирання, вправи для зарядки. Прикладом загартовування є "моржі" - люди, які привчили себе до плавання у крижаній воді.
Загартування сонцем корисно впливає на весь організм: зміцнює нервову систему, покращує обмін речовин і стан шкірних покривів. Починають прийом сонячних ванн з 5-10 хв., поступово доводять опромінення на 6-8-й день до 1 години. При цьому слід, щоб рівномірно опромінювалися всі ділянки тіла, голову прикривають світлим головним убором, оберігаючи її від перегрівання. Прагнення якомога більше "засмагнути" не завжди виправдано, так як шкіра забарвлюється під впливом сонячних променів у різних людей по різному. Кращим часом для прийому сонячних ванн є час від 9 до 11.
Спортсмени, які взимку і влітку тренуються на відкритому повітрі, отримують достатню дозу сонячного опромінення. Надзвичайний захоплення сонячними ваннами може викликати млявість, відчуття втоми. Не рекомендується тому багато засмаги в період інтенсивних тренувань, змагань.
В ряді видів спорту (гімнастика, бокс, боротьба та ін.) учбово-тренувальний процес проходить у спортивних залах, у закритих від сонця спортивних спорудах. Представники сіх видів спорту повинні находити час для систематичного перебування на відкритому повітрі, для опромінення сонцем. При цьому слід знати, що між прийомом сонячних ванн і тренуванням обов'язковий проміжок часу в 4-5 годин. Взимку і восени в профілактичних цілях можна користуватися штучним ультрафіолетовим опроміненням у спеціальних приміщеннях.
Заняття фізкультурою і спортом надають широкі можливості для загартовування організму не тільки при групових навчально-тренувальних але і при індивідуальних домашніх заняттях.