Класний керівник нової школи
Класний керівник не чиновник, а священик, психотерапевт, оповідач казок, його справа –
працювати з душею дитини. І все це заради того, щоб вірили та любили,
щоб не пустити дітей у нікуди й не показати їм своєї неспроможності,
щоб дати їм можливість обпекти
щоб пам’ятати їх і розбудити тремтливу і світлу пам’ять у Них.
В. М. Лізинський
Часто всі спогади про школу, так чи інакше, пов'язані з ім'ям класного керівника. Який же він - класний керівник сучасної школи? Я думаю, це - найближчий і безпосередній наставник та вихователь учнів, який організовує і направляє виховний процес, об'єднуючи зусилля вчителів, батьків і суспільства. На мою думку, головна мета роботи класного керівника сьогодні – це надання допомоги учням у їх становленні як соціально - активних особистостей.
З 1 вересня 2012 року в Україні почалось впровадження освітніх стандартів нового зразка. Основна відмінність нових стандартів від діючих - навчання в школі повинно стати особистісним, школа тепер не просто дає знання, а стає відповідальною за розвиток особистості дитини, за те, якою людиною вона вийде зі школи через 11 років.
Перед класним керівником сучасної школи, стоїть не зовсім просте завдання - створити в своєму класі умови для розвитку творчих здібностей вихованців, розвивати прагнення до творчого сприйняття знань, вчити мислити самостійно, підвищувати мотивацію до вивчення предметів, заохочувати їх індивідуальні здібності, дати кожній дитині можливість проявити себе. Для класного керівника всі його учні в класі - іскорки, які потрібно запалити.
Основою його педагогічної позиції є переконання, що дитина - головна цінність суспільства, а однією з головних умов правильного виховання є вміння сприймати дитину такою, якою вона є з її слабостями і недоліками, прагненнями і темпераментом. Важливо не виховувати дітей, а жити з ними спільною діяльністю той відрізок часу, який випало бути разом.
Класне керівництво - це не робота, це спосіб життя. Переконана, що у стосунках з вихованцями має бути більше людського спілкування: радіти успіхам кожного вихованця, поділяти їх засмучення, вчити вірити в майбутнє, добиватися успіхів і позитивних зрушень у навчанні, в організованості, у будь-якій колективній справі.
А починати мабуть треба з самоврядування. Беручи участь в класному самоврядуванні, кожен вихованець відчуває співпричетність до вирішення завдань, поставлених перед класом, має можливість визначити своє місце і реалізувати свої здібності.
І позитивних результатів не доведеться очікувати довго, вони з’являться самі по собі: спочатку це налагоджене чергування по класу і школі, потім традицією стануть трудові справи (прибирання території школи, класу, акції "Турбота", "Чисте подвір’я"), проведення свят, вечорів, інтелектуальних ігор, екскурсій, походів, конкурсів, і врешті-решт ваші вихованці не захочуть жити в колективі інакше, бо головним сенсом життя класу буде ДІЯЛЬНІСТЬ, в результаті якої зможе себе проявити кожна дитина.
Я часто думаю і уявляю, якими стануть мої вихованці? Впевнена - це будуть самостійні і самодіяльні особистості, які зрозуміли свою самоцінність, які досягли самовизначення і самореалізації.
Великий педагог Ш. А. Амонашвілі казав: "Треба бачити себе в дітях, щоб допомогти їм стати дорослими; треба приймати їх як повторення свого дитинства, щоб удосконалюватися самому; треба, нарешті, жити життям дітей, щоб бути гуманним педагогом".
Часто ставлю собі питання: Як я стала педагогом? Як відбулося становлення мого світогляду? Логічно назвати людей, які виростили і оточували мене з дитинства. Це мої батьки, мої вчителі, і, звичайно, я сама.
Батьки власним прикладом навчили мене поважати будь яку працю, особливо творчу, навчили рахуватися з думкою інших людей, навчили відрізняти справжню справу від імітації, поступово набуваючи внутрішнього досвіду як результату саморозвитку.
Чи щаслива я людина? Так, у мене є улюблена робота. Школа - моє життя. Беручи участь у конкурсах професійної майстерності, я завжди отримувала потужний заряд для свого професійного зростання як педагога, як класного керівника. Це допомагало не втратити відчуття радості від роботи і від життя в цілому.
Навіть не зовсім вдалий позакласний захід, після ретельного аналізу, ставав для мене джерелом мобілізації всіх моїх знань і мого досвіду. Можливо, це і є одна з якостей сучасного класного керівника, який працює в школі XXI століття - у школі, де створюються умови для того, щоб дитині було цікаво самій здобувати знання, займатися самоосвітою, мати можливість спробувати свої сили у громадській або науково - дослідній діяльності.
Зараз ми живемо в такий час, коли світ змінюється з вражаючою швидкістю. Виникають все нові питання, на які навіть дорослі люди з вже усталеною системою цінностей не можуть знайти адекватну відповідь. А якщо це людина, що стоїть на порозі самостійного життя, то їй зробити це ще складніше. Тому без знання ціннісних основ змісту виховного матеріалу класному керівнику неможливо для кожного учня розкрити його особистісний сенс.
У моїх учнів різний соціальний стан, різний рівень вихованості, навчальна мотивація, світогляд і ще незміцнілі переконання. В силу недостатньої педагогічної спрямованості не всі батьки можуть задовольнити духовні запити підростаючих дітей. Переконана, що класний керівник зобов'язаний надавати допомогу батькам у виконанні ними функцій вихователів власних дітей. Тим більше, що в умовах системної зміни всіх параметрів освітнього процесу, освоєння нової місії і нових цінностей передбачається перехід педагогів на позицію продуктивного розв'язання педагогічних завдань, розвиток форм співпраці та співтворчості з батьками.
Моральне формування людини починається від народження. Домашня обстановка і відносини в родині здійснюють великий вплив на моральний розвиток школярів. Ось чому важливо вчити батьків вихованню дітей на батьківських лекторіях (зборах), залучати їх до участі у загальношкільних справах. На батьківських зборах пропонуйте батькам заповнити анкету, в якій треба описати найпрекрасніші людські якості своєї дитини, і назвати негативні риси її характеру. Отримані дані допоможуть по- іншому поглянути на своїх вихованців і скоригувати план виховної роботи.
Класний керівник - не просто вчитель, він - вихователь, який бачить всю складність дитячого життя, розрізняє біди і радощі дітей не тільки в школі, але і вдома. Узгоджені дії батьків і класного керівника в питаннях виховання їхніх дітей, кваліфікована допомога і підтримка у важких педагогічних і життєвих ситуаціях, інформованість батьків про навчальний процес в класі, справедливе вирішення конфліктів - все це найважливіші умови позитивної репутації класного керівника, школи серед батьків.
У будь-який час класний керівник служив і продовжує служити особливим маяком для своїх учнів, направляючи не тільки їх знання, а й думки в правильне русло. Поштовхом його самоосвіти завжди були учні, почуття власної гідності в умінні захопити і зацікавити їх. Він завжди прагне дізнатися щось нове і донести це до вихованців як частину культури.
У нього є улюблені книги і письменники, телевізійні канали та телепередачі, спортивні захоплення. У нього є папки, куди він вкладає вирізки з журналів, виписки з посиланнями на прочитані книги, газети, журнали. Потім протягом навчального року використовує цей матеріал на уроках, позакласних заходах і паралельно збирає матеріал для наступної папки.
Розширення культурного кругозору, розвиток інтелекту - це нова вимога життя, що пред'являється до педагога. Класний керівник повинен відповідати високим вимогам сучасного світу і вміти впроваджувати нові технології навчання і виховання у навчальний процес, володіти комп'ютером, вміти працювати в глобальній мережі. Він повинен постійно вчитися. Вчитися не тільки завдяки новим освітнім програмам, на курсах підвищення кваліфікації, але вчитися також і у своїх вихованців.
То ж що таке класне керівництво сьогодні? Таке питання я поставила своїм колегам в інтерактивній вправі на одному із методичних заходів з класними керівниками. Закарбувалися в пам’яті слова Людмили Олександрівни Савіцької, класного керівника з 30-річним стажем: "Класне керівництво – це не посада і не покликання. Класне керівництво – це хрест, який обираєш добровільно і несеш протягом усього життя в школі.
Це і вівтар, бо приносиш на нього найдорожче – здоров’я, особисте життя, спокій і затишок близьких.
Це і Голгофа, бо саме класний керівник протягом 7 років сторозтерзанний і стророзіп’ятий усіма інстанціями за "гріхи" своїх вихованців.
Та над усе класне керівництво – це Едемський сад, бо відчуваєш справді райську насолоду, коли твоїми зусиллями з маленького непослуха виростає велика людина".
А як думаєте ви?