Розвиток творчої особистості молодшого школяра
Мозок, добре влаштований, коштує більше,
ніж мозок, добре наповнений.
Монтень
Діти найбільш чутливі до неадекватних оцінок,, справедливих і негативних впливів з боку дорослих і однолітків. Усе це зумовило необхідність виробити і втілювати на практиці стра
тегію розвитку дітей у напрямі креативного мислення. З огляду на це доцільно працювати над розв’язанням таких завдань.1. Розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів:
- спостережливість, здатність побачити незвичайне у звичайному;
- уяву, вміння фантазувати, змінювати об'єкти;
- мовлення, образне мислення;
- допитливість, пізнавальний інтерес.
2. Створювати відповідні умови для розкріпачення дитячої фантазії.
Варто згадати слушну думку відомого дитячого письменника Джанні Родарі: щоб діти навчилися думати, вони насамперед повинні навчитися придумувати, тобто в них має бути вільна думка.
Усе це зумовлює необхідність формувати в дитини вміння керувати процесом творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій, тому на кожний навчальний рік чотирирічної початкової школи планую роботу над конкретною проблемою, яка скерована на провідну ідею.
I етап (І клас). Визначення початкового рівня креативності дітей за допомогою тестування, спостереження за учнями, робота з батьками, розвиток наочно-дійового мислення учнів.
II етап (2-3 класи). Розвиток креативності на уроках мови, читання, природознавства, введення факультативного курсу «Творчість». Цей етап спрямований на розвиток причинного мислення.
III етап (4 клас). Спрямований на розвиток евристичного мислення, використання проблемних ситуацій високого ступеня невизначеності; узагальнення набутого досвіду; підсумкове тестування і вироблення рекомендацій для вчителів середньої ланки.
На першому етапі пропоную дітям завдання, пов'язані з наочно-дійовим мисленням: скласти чистомовку; визначити зайве слово; назвати відмінності; згрупувати слова; визначити об'єкти за описом можливих дій з ними; розгадати ребус, кросворд; розв'язати анаграми; прочитати деформований текст.
Другий етап передбачає розвиток причинного мислення, у цей період у дітей важливо формувати: вміння передбачати наслідки взаємодій об'єктів і явищ. На факультативних заняттях цікавим є таке завдання: назвіть якомога більше подій, що можуть відбутися через названу причину. (Уяви, що ти можеш зменшитися до розмірів мурашки, або уявити себе заввишки З м. Вигадай історію про своє дивне перевтілення).
Наступним кроком на цьому етапі є навчання дітей: встановлювати логіку причинно-наслідкових відносин. (На уроці природознавства доцільним буде запропонувати продовження речення: «У горах не можна галасувати, тому що...», «Птахи полетіли на південь, тому що...», «Птахи почали вити гнізда, тому що ...»).
Доречними будуть вправи на розуміння та застосування образного порівняння (аналогії). (На уроках української мови пояснити, що означає: «Хлопчик, неначе тополя», «Вчитель, мов грозова хмара», «Трава, наче килим», «Ноги, наче ватні»).
Питання типу: «Чому з темної хмари іде дощ, а з хмаринки - ні?», «Чому масло тане на розжареній сковорідці?», «Чому вода перетворюється на лід?» - допомагають навчити дітей формувати правила та закони.
Цей етап передбачає також розвиток креактивності на основі прочитаного. Якнайкраще для цього підходять спеціальні розділи в «Читанках» кожного класу. У 2-му класі - це «Я хочу сказати своє слово», у 3-му класі - «Візьму перо і спробую», у 4-му класі -«У кожного є своя співуча країна». Дітям пропоную такі види творчих завдань.
1. Комбінування (відомі елементи вступають у нові зв'язки). Наприклад, на уроці читання в 2-му класі уявити зустріч із табуном білогривих хмарин (В. Лучук «Сіла хмарка на коня»): - Куди вони летять? Кого наздоганяють? Що відбулося б, якби їжачок-реп'яшок з оповідання В. Артамонової зустрівся б із «білими мухами» з вірша М. Рильського і т.д.
2. Прийом перенесення типових дій з одного об'єкта на інший (звірі, рослини, що виконують людські дії).
Так, вивчаючи у 3-му класі оповідання «Вітрячок» І. Сичовика, можна запропонувати учням від імені Вітряка скласти розповідь про довкілля. Або уявити себе жирафою з вірша В.Войтович і пофантазувати про те, чому в неї така довга шия.
3. Прийом перевтілення одних образів на інші (перенесення обставин сучасного життя в прадавнє або далеке майбутнє).
Цей прийом можна використати, працюючи над оповіданням В. Сухомлинського «Співуча пір'їна» в 4-му класі. Він допоможе захопити учнів і спонукати їх до праці.