Становлення духовності особистості

Хіба може дитина жити, не відаючи свого призначення в цьому світі?

Місія вчительства, науковців, працівників культури полягає не в розвінчуванні дитини, не в критиці, як в самоцілі, а в утвердженні добра, пошуках ефективних шляхів до одухотворення навчання, через пошуки високого смислу б уття людини, через єднання науки й релігії.

Вибір соціально-гуманістичного змісту життя диктує шляхи й засоби реалізації високого суспільного ідеалу – виховання вільної, гармонійної, духовно-інтелектуальної, високоморальної творчої особистості, адаптованої до нових умов, різнобічно розвиненої, соціально зрілої, яка успішно засвоює ціннісно-нормативний досвід попередніх поколінь людства й свого народу, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування.

Де пролягає шлях до духовності учня? Насамперед, через духовність вчителя, мудрого наставника, який спрямовує свої творчі зусилля на плекання духовної особистості через забезпечення дитині морального, психологічного здоров'я, через програму духовно-інтелектуального саморозвитку дитини, через виховання моральної культури, аксіологію юної особистості, через формування національної самосвідомості громадянина України, коли дитина тонко й болісно відчуває на собі всі негаразди й проблеми.

Автор: Ковтун Н. О., учитель початкових класів, Одеська приватна художньо-естетичного профілю школа "Костанді".

Завантажити>>>